How protest is redefining democracy around the world | Zachariah Mampilly

Перекладач: Svitlana Zapolskykh Утверджено: Khrystyna Romashko

Like many of you, I'm often frustrated by the democratic process.

Мене, як і багатьохЮ часто розчаровують демократичні процеси.

It's messy, it's complicated,

Вони хаотичні, складні,

it's often inefficient.

часто неефективні.

Our political leaders feel disconnected

Наші політичні лідери відірвані

from the concerns of ordinary people.

від проблем звичайних людей.

Many feel that voting every few years

Багато хто вважає, що голосування

for leaders disconnected from their daily challenges

за лідерів, далеких від реальних життєвих проблем,

is pointless.

не має сенсу.

But before we reject democracy,

Проте, перш ніж заперечувати демократію,

let's imagine what it could be.

уявімо, якою вона може бути.

And I believe that African activists are redefining democracy

Я впевнений, що африканські активісти відроджують демократію

by putting protest at its center,

шляхом протестів,

what I refer to as "protest democracy."

«демократичних протестів».

International organizations and academic experts

Міжнародні організації і науковці

define democracy as regular, multiparty electoral competition.

вважають демократію регулярним міжпартійним виборчим змаганням.

But democracy should not only be about elites competing at the ballot box.

Проте демократія – це не просто змагання еліти на виборах.

For it to have meaning,

it's something we must engage in every day.

Це те, ми повинні запровадити у наше щоденне життя.

When I say "protest democracy,"

Коли я кажу «демократичний протест»,

I'm challenging how we think about democratic action.

мені важко сказати, які асоціації у нас виникають.

Viewing democracy as only elections is no longer adequate

Вважати демократією самі лише вибори вже не варіант,

and threatens democracy itself.

це навіть небезпечно.

So we must protest democracy to give it a renewed meaning.

Потрібно опротестувати демократію, щоб вона набула нового сенсу.

What would this look like?

Якою вона буде?

We need to turn to African societies,

Звернімо увагу на африканські спільноти,

where ordinary people are increasingly taking to the streets

де звичайні люди все більше говорять

to transform their lives.

про необхідні зміни в житті.

African social movements have often been at the forefront

Соціальний рух в Африці завжди сприяв

of conceptualizing democracy in this way.

відновленню демократії.

This may come as a surprise to those of who think

Це може здивувати тих, хто вважає,

that the only way Africans engage in politics

що єдиний спосіб залучення африканців до політики

is through the barrel of the gun.

– це застосування зброї.

But increasingly, young people are taking to the streets

Але молодь на вулицях переважно говорить

and abandoning organized violence

про відмову від насилля

in favor of more effective nonviolent action.

на користь гуманних методів боротьби.

I've spent much of the past two decades talking to African activists,

Я спілкувався більше двадцяти років з африканськими активістами,

both violent and nonviolent.

налаштованими по-різному.

Across Africa, young people are rising up

По всій Африці молодь повстає

to challenge almost every type of regime known to humanity.

проти будь-якого режиму.

This is my friend Thiat.

Це мій друг Сіат.

He's a rapper from Senegal.

Він репер із Синегалу.

He led a large movement in Senegal

Він очолив потужний рух там.

that was successful in preventing the president from stealing a third term.

І не дав президенту посісти крісло втретє.

From Morocco to Lesotho,

Від Марокко до Лесото

young people are rising up against entrenched monarchies:

молодь бунтує проти закоренілих монархій:

in Egypt and Sudan,

в Єгипті і Судані –

against brutal dictatorships;

проти жорстоких диктаторів;

in Uganda and Ethiopia,

в Уганді та Ефіопії –

against powerful militarized states

проти потужних мілітаризованих країн,

with quasi-democratic veneers;

які лише здаються демократичними;

in South Africa, where this image was taken,

у Південній Африці, звідки пішла ця тенденція,

and Burundi,

і Бурунді –

against democratically elected leaders

проти демократично обраних лідерів,

who have done little to improve the conditions for ordinary people.

які мало зробили задля покращення життя звичайних людей.

Across the continent, protest is not exceptional,

Для цього континенту протест – це не виняткова,

but a normal part of life.

а звична частина життя.

Africans use protests to challenge both dictators

Африканці протестують проти диктаторів так само,

as well as power cuts.

як і проти відключення світла.

In a way, Africans are protesting democracy itself,

В деякій мірі, вони протестують проти самої демократії,

enriching its possibilities for us all.

збагачуючи сенс цього поняття.

There have been two major waves of African protest,

Вже минуло дві хвилі головних протестів у Африці,

and we are currently living through the third,

і зараз ми переживаємо третю,

which began around 2005.

яка почалась у 2005.

It includes the so-called Arab Spring,

Мова йде про так звану «Арабську весну»,

which took place mostly on the continent.

яка охопила весь континент.

The first wave took place in the 1940s and 1950s

Перша хвиля відбулася у 1940-х, 1950-х роках,

and led to Africa's decolonization.

і призвела до деколонізації Африки.

Kwame Nkrumah led a broad coalition in Ghana

Кваме Нкрума був лідером коаліції у Гані,

that overthrew British rule,

яка скинула британське панування,

providing a template for nonviolent movements globally.

і стала зразком демократії для всього світу.

The second wave took place in the 1980s and 1990s

Друга хвиля відбулася на рубежі 1980-х -1990-х років

against austerity measures that imposed harsh conditions

проти жорсткої економії, яка створювала кабальні умови

on African economies.

для країн Африки.

These protests led to the overthrow of autocratic regimes

Це призвело до повалення авторитаризму

and led to the introduction

та започаткувало

of multiparty elections across the continent.

багатопартійні вибори по всьому континенту.

The ongoing third wave is correcting the shortcomings of the earlier two.

Сучасна третя хвиля виправляє недоліки попередників.

If the first wave brought liberation but not democracy,

Якщо перша хвиля принесла свободу, а не демократію,

and the second, elections but only for the elites,

а друга – вибори, але тільки за участю еліти,

then it is the third wave

то третя хвиля

that is most concerned with transforming democracy

спрямована на те, аби передати демократію

into the rule of the people.

у руки людям.

It includes movements like Y'en a Marre in Senegal,

Це такі рухи, як Y'en a Marre [фр."досить, набридло"] в Сенегалі,

Le Balai Citoyen in Burkina Faso,

Le Balai Citoyen ["Громадське прибирання"] в Буркіна Фасо,

Tajamuka in Zimbabwe,

Tajamuka в Зімбабве,

LUCHA and Filimbi in the Democratic Republic of Congo,

рухи LUCHA та Filimbi у Республіці Конго.

movements that work outside of more conventional nongovernmental organizations

Це рухи не від традиційних політичних організацій

and political parties

чи партій

to challenge the economic and political system itself,

за радикальну зміну систем економіки і політики,

often at great risk.

які часто є ризикованими.

Brilliant young activists like LUCHA's Fred Bauma

Таких видатних молодих активістів як Фред Баума з LUCHA,

have been detained and tortured,

затримували та катували,

often with little to no outcry from the international community.

і часто міжнародна спільнота не давала коментарів.

The list goes on, as you can see from some of the data we collected.

Список можна продовжити, завдяки інформації, яку ми маємо.

There have been large popular protests

Відбулося безліч народних протестів,

in over 40 African countries since 2005,

більш ніж у 40 країнах Африки з 2005 року,

and if you look, you'll recognize that in 2011,

і, якщо подивитися на події 2011,

the year of the so-called Arab Spring,

року так званої «Арабської весни»,

was actually the spike of this broader wave.

то це була кульмінація усього цього руху.

Contrary to popular belief,

Всупереч загальній думці,

many of these protests have been successful.

багато з цих протестів були успішними.

We know of the dictators falling in Tunisia and in Egypt,

Ми пам’ятаємо повалення диктатури в Єгипті і Тунісі,

but popular movements have prevented presidents from stealing third terms

народні рухи, які завадили президентам обратися на третій термін

in Senegal, in Malawi and Burkina Faso as well.

у Синегалі, Малаві, а також у Буркіна Фасо.

What's driving this upsurge of protest?

А що ж є рушійною силою цих протестів?

Demographically, Africa is both the youngest

Демографічно, Африка одночасно наймолодший

and the fastest-growing continent,

і швидко зростаючий континент

with the largest age gap between the people and their rulers.

з великою різницею у віці представників народу і влади.

It is urbanizing at a tremendous pace.

Міста розростаються дуже швидко.

Economically, African countries have been growing for over a decade now,

Останні 10 років економіка країн Африки зростає,

largely driven by investments from Asia.

головним чином, за рахунок інвестицій з Азії.

But little of this wealth is trickling down.

Небагато з цього багатства доходить до низів.

Formal jobs in the industrial sector are actually decreasing,

Кількість офіційних робочих місць у промисловості скорочується,

with informal labor the only option left for people to eke out a living.

і люди змушені працювати неофіційно, аби вижити.

As a result, inequality is skyrocketing,

Як результат, зі швидкістю ракети

and political leaders are increasingly disconnected

політична верхівка віддаляється

from their much younger populations.

від молодшого населення.

For those of us from outside of Africa,

Навіть не живучи в Африці,

we're familiar with parts of this story:

ми розуміємо, про що йде мова:

a massive spike in inequality,

кричуща відсутність рівності,

the product of a decline in good jobs for good wages

яка є результатом занепаду здорового ринку праці,

that were once considered the hallmark of an advanced society;

що є головною ознакою розвинутого суспільства;

the capture of our political parties by elites

захоплення влади в країні олігархами

accompanied by the hollowing out of civil society

одночасно з придушенням громадянського суспільства,

that once provided a voice to ordinary people;

яке колись давало право голосу звичайній людині;

that sinking feeling that no matter what you do,

гнітюче відчуття того, що як би ми не старалися,

external factors related to the global economy

зовнішні економічні чинники світової економіки

can disrupt our lives for the worse.

можуть зруйнувати наше життя.

Our political leaders seem helpless,

Наші політики виглядають безпорадними,

insisting on austerity,

наполягаючи на економії,

even as public goods diminish to levels unseen in decades.

коли суспільні блага зменшується до мінімуму.

And this is when they're not succumbing to exclusionary nationalism,

І це коли вони не впадають у екстремальний націоналізм,

blaming our woes on the weak rather than the powerful.

звинувачуючи бідних у всіх гріхах.

What those of us from North America and Western Europe consider to be new

Те, що для нас у Північній Америці та Західній Європі є новим,

has been the normal condition of African life since the 1970s.

було звичайною справою в Африці з 1970-х.

So who better to learn from

Хто ж може краще навчити,

than those who have been engaged in resistance to these conditions

ніж той, хто має досвід такого опору,

for the longest period of time?

і цей досвід найтриваліший?

What can we learn from African protest democracy?

Чого ми можемо навчитися з африканських мітингів?

First, democracy must begin with ordinary people.

По-перше, демократія починається зі звичайних людей.

Viewing democracy as only elections has led to widespread disillusionment.

Демократія – це не тільки вибори, і всі це давно зрозуміли.

We must instead work to center ordinary people in democratic life.

Треба підключати простих громадян до підтримки демократичного життя.

Protest provides us one way to do that.

Мітинги – це один зі способів.

Regardless of your age, sexuality, your gender,

Не дивлячись на вік, стать чи сексуальну приналежність,

whether you're a citizen or a non-citizen, able-bodied or disabled,

наявність громадянства та фізичні недоліки,

anyone can participate.

кожен може взяти участь.

In contrast to elections,

Порівняно з виборами,

protests are not confined by rigid electoral cycles.

протести не обмежені жорсткими виборчими циклами.

They offer a much more immediate form of action

Вони пропонують миттєві дії

in our era of instant feedback.

в епоху швидкого реагування.

Second, while protests may be messy,

По-друге, протестам притаманна хаотичність,

this is what makes them powerful.

і саме вона надає їм могутності.

Protests are contentious and contested processes,

Протести самі по собі суперечливі,

defined by contingent actions,

непередбачувані,

often devoid of clear messaging,

часто позбавлені чітких цілей,

characterized by incomplete organization.

не зовсім організовані.

These dynamics are what makes it easy to dismiss protests as riots

Через це протести часто вважаються заколотами

or to assume they are of limited political utility.

або визнаються політично незначущими.

But it also makes them easier to suppress.

Тому їх також легко придушити.

Too often, governments do not view protests as elementary to democracy.

Влада не вважає мітинги проявом демократії.

Instead, they violently crush social movements

Вона рішуче душить ці соціальні дії,

or work to discredit their message.

або намагається дискредитувати їхню політику.

Third, as I already hinted,

По-третє, як я вже зазначав,

protest is the space from which new political imaginations may emerge.

протести породжують новітнє політичне бачення.

Protests are about coloring outside the lines,

Вони відкривають кордони,

a way for ordinary people to rewrite the rules of the game

дають можливість простим людям змінити правила гри,

that too many feel are stacked against them.

які заважають багатьом.

Many young people in Africa have grown up in societies

Велика кількість африканської молоді виросла в суспільстві,

where a single ruler has ruled their entire lives.

де один єдиний правитель керував усім їхнім життям.

Protest is the space for new possibilities to emerge,

Протест – це простір для нових можливостей,

as young people begin to discover their own power.

адже саме тут молодь відкриває свою силу.

Consider the situation of my friend Linda Masarira,

Розкажу про мою подругу Лінду Масаріру.

a single mother of five,

Вона - мати одиначка з 5-ма дітьми,

who is leading protests against the Mugabe regime in Zimbabwe.

яка при цьому очолює мітинг проти режиму Мугабе в Зімбабве.

She has been beaten, arrested, harassed.

Її били, арештовували, залякували.

But Linda perseveres, because as she told me a few months ago,

Але Лінда не відступила, і пояснила це тим,

protest has given her a sense of meaning and direction.

що протест надає сенс її життю і направляє її.

And though she knows the odds against her,

І не дивлячись на всі негаразди,

Linda perseveres.

Лінда стоїть на своєму.

Like Linda and other young African activists,

Як Лінда та інші африканські активісти,

we all must work to redefine democracy

ми всі повинні переосмислити поняття демократії.

as something more than just elections and political parties.

Це не тільки вибори і політичні партії.

Democracy is a creative process,

Демократія – це творчий процес,

and protest has always been the vehicle

а протест - це інструмент

for expanding our political imaginations beyond what we are told is possible.

розширення наших політичних поглядів за межі загальноприйнятих.

(In Swahili) Thank you very much.

(Суахілі) Дуже дякую.

(Applause)

(Оплески)