"The Sacred Art of the Ori" | Laolu Senbanjo

Перекладач: Олександр Притула Утверджено: Khrystyna Romashko

[Yoruba: Freeborn Ijebu-Ode son,]

[Йоруба: вільнонароджений син Лебу-Оде ]

[of true Ogbogbo Clan,]

[справжнього клану Огбогбо]

[whose wealth and resources surpass all that Europe ever had,]

[чиє багатство та джерела перевершили все, що мала Європа,]

[whose altar is filled with gold.]

[чий вівтар наповнений золотом.]

This chant is called the oríkì.

Цей наспів називається «Орікі».

My grandmother used to sing it to me when I was a child in Nigeria.

Моя бабуся співала його мені, коли я був ще дитиною в Нігерії.

See, an oríkì is the song of praise of the Yoruba people,

Розумієте, орікі - це пісня звеличення людей йоруба,

and this particularly speaks of treasures that the West does not have.

зокрема це говорить про цінності, яких Захід не має.

Mama -- that's what I call my grandmother --

Мама — я так називав свою бабусю,

told me many stories about Yoruba mythology.

розказувала мені багато історій про міфологію йоруба.

You see, the Yorubas are an ethnic group from the southwestern part of Nigeria,

Йоруба були етнічною групою родом з південно-західної частини Нігерії,

and I was always fascinated by these stories.

і я завжди був зачарований її історіями.

I was always intrigued.

Я був заінтригований.

And Yoruba culture has inspired my art since I was a child.

І культура йоруба надихнула моє мистецтво з дитячих років.

You see, African art is not just what you buy at Harlem markets in New York.

Африканське мистецтво - це не те, що ви купуєте в маркетах Гарлема.

Every artist has a name,

Кожний митець має ім'я,

and every artist has a story.

і кожний митець має історію.

This is my story.

Це моя історія.

See, mama had tattoos on her arms and her legs.

Мама мала тату на руках та ногах.

As a child, I thought she was born with them,

Дитиною я думав, що вона народилася з ними,

with beautiful black lines and detailed symbols.

з чудовими чорними лініями та детальними символами.

And then she told me

А потім вона сказала мені,

that they were actually symbols from the Yoruba mythology.

що це, взагалі-то, були символи з міфології йоруба.

I never knew how this was going to influence the artist that I am today.

Я зовсім не знав, як це вплине на художника, яким я зараз є.

You see, as a young child, I saw art everywhere.

Будучи малим, я бачив мистецтво всюди.

I remember the house we lived in in Ilorin, in Stadium Road.

Я памятаю дім в Айлорін, в якому ми жили, на Стадіум Роуд.

We had marble floors,

У нас була підлога з мармуру,

and you know, I would look at the marble floors,

і знаєте, я дивився на мармурову підлогу,

and I would see all sorts of patterns and designs in it,

і бачив у ній усі види форм та дизайну,

and I thought everybody could see them.

і я думав, що всі можуть бачити їх.

So I would call my brother, and I would be like,

Я гукав свого брата, і казав щось на зразок:

"Ikeolu, come and see this marble design, see this pattern, see this mask."

«Ікеолу, подивись на цей мармуровий дизайн, на цей візерунок, на маску».

And he would tell me, "Laolu, I don't see anything."

А він відказував мені: «Лаолу, я нічого не бачу».

So I would use ink, and I would trace out what I saw on the floor.

Тож я брав чорнила і обводив те, що бачив на підлозі.

And then when my mom noticed, she got really upset.

Коли моя мама це побачила, вона дуже сильно засмутилася.

(Laughter)

(Сміх в залі)

But that didn't stop me.

Але це мене не зупинило.

I switched from ink to chalk,

Я перейшов з чорнила на крейду,

because I got in trouble a lot with my teachers and my parents.

тому що у мене було багато проблем з батьками та учителями.

So I remember my mom said, "Laolu, we are Christians.

Я пам'ятаю, як моя мама сказала, «Лаолу, ми християни.

Why don't you draw like other people?

Чому ти не малюєш, як інші люди?

Why don't you draw landscapes or maybe you draw chairs or furniture,

Чому ти не малюєш пейзажі чи, можливо, стільці або меблі,

or maybe even draw Jesus?"

або, можливо, навіть Ісуса?»

You know, I could paint the whole house if I had a chance,

Знаєте, якби в мене був шанс, я розмалював би весь дім,

but when I grew up, I knew being an artist was not an option,

але коли я виріс, то знав, що стати митцем - не варіант,

so I wanted to be the person my parents wanted me to be,

тож я хотів бути людиною, яку хотіли бачити в мені батьки,

so I went to law school.

і вступив да юридичної школи.

Of course, that's my dad there. He was so proud that day.

Звісно, ось мій батько. Він так пишався в той день.

And this was what my notebooks looked like in law school.

А ось як виглядали мої блокноти в юридичній школі.

(Laughter)

(Сміх)

Of course I would miss classes,

Звісно, я прогулював заняття,

and I would make up excuses why I wasn't going to class.

і вигадував причини, чому я на них не ходжу.

But when I started working at the Human Rights Commission

Але коли я почав працювати в Комісії з Прав Людини

as a human rights attorney,

як захисник прав людини,

my mind was elsewhere.

мої думки були деінде.

I saw a very tough reality.

Я бачив сувору реальність.

I worked with children

Я працював з дітьми,

who had to choose between getting an education

котрі мали обирати між отриманням освіти

and actually being forced into marriage.

чи вимушеним одруженням.

I was so frustrated seeing all the injustice around me,

Я був такий розчарований, спостерігаючи несправедливість навколо себе,

and my only outlet was art,

а моїм єдиним виходом було мистецтво,

so I started painting.

і я почав малювати.

This piece is called "Dreamscape."

Цей витвір називається «Dreamscape».

So when you zoom into this piece,

Якщо збільшити цей малюнок,

you're going to see a girl child

ви побачите дівчинку

and the accidental birth,

та випадкове народження,

the fact that our future is controlled by where we are born.

як факт, що наше майбутнє контролюється місцем, де ми народилися.

Now, the next one you see a man and a man holding hands,

Далі ви бачите двох чоловіків, що тримаються за руки,

a woman and a woman holding hands.

двох жінок, що тримаються за руки.

You see, in Nigeria, same-sex relationship is criminalized.

Розумієте, в Нігерії одностатеві стосунки вважаються злочином.

You can actually get 14 years for that.

За таке можна отримати 14 років.

With my art, I like to tell stories.

Своїми творами я люблю розповідати історії.

Through my art, I like to start a conversation.

З допомогою своїх картин я починаю діалог.

So in this one, you see the map of Africa,

На цій картині ви бачите карту Африки,

you see the questions, you see crying,

ви бачите питання, плач,

and there you see syringes plugged into Africa

бачите шприци, ввіткнуті в Африку,

and the natural resources being drained out.

і природні ресурси, які виснажуються.

So I asked myself, where does it go?

І я запитав себе, куди все це йде?

Who benefits from all of this?

Кому все це є вигідним?

You see, with my art,

Моє мистецтво,

the way I weave my art around the patterns, the masks, the stories,

спосіб, у який я сплітаю своє мистецтво навколо візерунків, маск, історій,

and the way I use my lines,

та спосіб, яким я малюю лінії -

it's all from the Yoruba culture.

це все з культури йоруба.

So in 2013, I made a big gamble.

В 2013-му році я пішов на великий ризик.

I quit my job and I moved to New York City to practice art full time.

Я звільнився з роботи та приїхав до Нью-йорка займатися мистецтвом фул тайм.

Of course, my parents were like,

Звісно, мої батьки говорили,

"Oh, [it's just a phase.] He'll come back."

«Ой, [це перехідне]. Він повернеться».

But life as an artist in New York was not easy,

Але життя художника в Нью-Йорку було нелегким.

because I was broke,

тому що я був на нулі,

no money, no gallery agents, no representation,

ні грошей, ні представників галерей, ні виставок,

so no gallery would show my work.

жодна галерея не показала б мою роботу.

So I thought to myself, I need to survive.

І я подумав: «Треба вижити».

So I started painting on clothes to make a living.

Тож я почав малювати на одязі, щоб заробити на життя.

I started painting on shoes.

Я почав з малювання на взутті.

I started customizing things for people.

Я почав прикрашати речі для людей.

And then soon I realized the power,

І згодом я зрозумів силу,

because people were so proud to wear their stories.

тому що люди пишались носити таке взуття.

So I started painting on everything.

І я почав обмальовувати все.

I painted on guitars,

Я малював на гітарах,

I started doing murals,

я почав робити фрески,

anything I could find my hand on I painted,

все, що я знаходив під рукою, я обмальовував.

and everything became my canvas.

і все ставало моїм полотном.

So one day, I was just going on my Instagram feed,

І в один день я просто листав свій «Інстаграм»

and I saw this picture.

і побачив це фото.

It was Reign. She took a picture standing in front my art,

Це була Рейн. Вона сфотографувалась перед моїм малюнком.

and the moment I saw that photo,

У той момент, коли я побачив це фото,

something happened in that moment.

щось сталося.

I could actually see my artwork go into her and come out of her literally,

Я міг фактично бачити, як моя робота буквально увійшла та вийшла з неї.

and that's how I started painting on human bodies.

Ось так я і почав малювати на людських тілах.

As a child I saw art on the marble floors,

Коли я був дитиною, я бачив мистецтво в мармуровій підлозі,

I saw art on walls,

я бачив мистецтво на стінах,

but now I see art on people's faces and people's bodies.

але зараз я бачу мистецтво на обличчі та тілі людини.

I remember my grandmother,

Я пам'ятаю свою бабусю,

and I realized that most of my creative instincts

і я зрозумів, що більшість моїх творчих інстинктів

were actually based on my childhood memories

були фактично закріплені в дитячих спогадах

and the art on my grandmother's skin.

та у візерунках на тілі моєї бабусі.

Now I look at all the people I painted, and I think to myself, like,

Тепер я дивлюсь на людей, яких обмальовую, та питаю самого себе,

what would it look like if we all walked around

як би це виглядало, якби всі навколо ходили,

like gods and goddesses from Yoruba mythology?

як боги та богині з міфології йоруба?

And boom, that's how The Sacred Art of the Ori was born.

І бум! Ось як народився Священний живопис Орі.

You see, Ori in Yoruba mythology

Орі в міфології йоруба

means your soul, it means your essence, it means your instincts.

перекладається як «душа», розуміння твоєї суті та інстинктів.

And I realized that only when you tap into your Ori,

Я зрозумів, що тільки коли прислуховуєшся до своєї Орі,

then you can actually move mountains.

можеш фактично зрушити гори.

So there's something so immediate about painting on human bodies.

Є щось невідкладне в малюванні на людських тілах.

It's like art in motion.

Це як мистецтво в русі.

It's like a 3D experience.

Це як досвід 3D.

So one day, I was just doing my regular work in Brooklyn,

Одного дня я просто займався своєю звичайною роботою в Брукліні,

and I got an email that said,

і я отримав наступний мейл:

"Hi, I'm a big fan of your work.

«Привіт, я великий фанат твоєї роботи.

Would you like to paint for my music video?

Хочеш помалювати для мого кліпу?»

Signed, Beyoncé."

і підпис — Beyonce.

Like, Beyoncé emailed me.

Мені написала Бійонсе.

I was like, what?

Я такий: «Що?»

(Laughter)

(Сміх в залі)

I was like, what, how did she even know me?

Я такий: «Що? Звідки вона знає мене?»

I thought this can't be true. Of course I thought it was a scam.

Я думав, це не може бути правдою. Звісно ж, я подумав, що це афера.

The Nigerian in me was like, nah.

Нігерієць в мені сказав: «Та ні».

(Laughter)

(Сміх в залі)

(Applause)

(Оплески)

But incredibly enough, it was real, it was true,

Але неймовірно, це було насправді, це була правда,

and things happened really fast.

і речі відбувалися дуже швидко.

You see, Beyoncé wanted to pay homage to New Orleans,

Бачите, Бійонсе хотіла віддати належне Новому Орлеану,

and my art reminded her of her creole origins.

і моє мистецтво нагадало їй її креольске походження.

So when "Lemonade" dropped, of course,

Тож коли з'явився «Лимонад», звісно ж,

boom, everything just went from zero to 100 real fast.

бум, все злетіло з нуля до ста дуже швидко.

People featured me in magazines,

Люди писали про мене в журналах,

interviews.

інтерв'ю.

People stopped me in the street.

Люди зупиняли мене на вулицях.

People knew my name, like --

Люди знали моє ім'я.

And sometimes I had to step back

Іноді я мусив спинитись на хвильку

and just chill, and, like, take everything in.

і просто охолонути, заспокоїтись.

You know, as artists, we work so hard all our lives

Ми, митці, працюємо так старанно все життя

for our art to be recognized,

над своїми творами, щоб отримати визнання.

and for this I feel blessed.

Мені з цим пощастило.

However, the attorney in me is still there,

Тим не менш, захисник досі є в мені,

so I use my art to fight for what I believe in.

тож я використовую своє мистецтво, щоб боротися за те, у що я вірю.

My Yoruba heritage is always there.

Моє йорубське походження завжди присутнє.

I'd like to share with you tonight some of my art in motion.

Я хотів би поділитися з вами сьогодні декількома прикладами свого мистецтва.

Please, welcome with me on stage.

Будь ласка, прошу на сцену.

(Music)

(Музика)

(Applause)

(Оплески)

Now, this is Geli, and this is Reign.

Це Джелі, а це Рейн.

These are the first two people I ever painted in my life,

Це перші дві людини, яких я обмалював,

and I spent the past day painting on them.

Учорашній день пішов на те, щоб обмалювати їх.

Tonight, they represent my hopes and my fears.

Сьогодні вони показують мої надії та мої страхи.

Now, I put my fears on the back.

Я розмістив свої страхи позаду,

I put my hopes in front.

а свої надії спереду,

What are my hopes?

Якими є мої надії?

I hope that people know

Я сподіваюсь, що люди знають,

that Africa is not just one huge, nameless continent

що Африка - це не просто один великий безіменний континент,

that is all the same.

де все однаковісіньке.

I also hope that people know

Я також сподіваюсь, що люди

that in Nigeria, we have over 350 ethnic groups and languages,

знають, що в Нігерії ми маємо близько 350 етнічних груп та мов,

and I am just one artist from one of them.

і я тільки один митець з них.

(Applause)

(Оплески)

I also hope that you know that I hope I will be able to change

Також надіюсь, що ви знаєте про моє сподівання, що я зможу змінити

the way people talk about African art on the continent and here,

те, як люди говорять про африканське мистецтво на континенті і тут.

and I hope you know that African art

І я надіюсь, вам відомо, що африканське

is not just what you buy at Harlem markets in New York

мистецтво - це не просто те, що ви придбали в маркеті Гарлему в Нью-Йорку,

and that every piece of art you see has a story,

і кожний витвір мистецтва, який ви бачите, має історію,

and every artist has a name.

а кожний митець має ім'я.

Thank you very much.

Дуже вам дякую.

(Applause)

(Оплески)