3 psychological tricks to help you save money | The Way We Work, a TED series

Перекладач: Myroslava Krugliak Утверджено: Khrystyna Romashko

Ми всі знаємо: заощадження важливі,

і нам потрібно заощаджувати.

І тим не менш, загалом ми заощаджуємо все менше.

[Як ми працюємо]

Ми знаємо, що нам слід робити.

Але питання в тому, як ми це робимо?

Я тут, щоб вам про це розповісти.

Рівень ваших заощаджень визначається не тим,

який у вас розум чи сила волі,

а залежить від підказок середовища, в якому ви перебуваєте.

Дозвольте навести приклад.

Ми здійснили дослідження, де одна група учасників

розглядала свій місячний дохід,

а інша група – свій тижневий дохід.

І виявилось, що група, яка розглядала тижневий дохід,

краще планувала свій бюджет на місяць.

Зауважте важливу річ:

розмір самого доходу не змінився,

ми лише змінили спосіб, у який люди розглядали свій дохід.

І такі підказки середовища впливають на результат.

Я не збираюсь розповідати вам про прийоми, які ви й так знаєте.

Я не пояснюватиму, як відкрити ощадний рахунок,

чи як почати відкладати на пенсію.

Я збираюсь розповісти про те, як подолати розрив

між вашим бажанням заощаджувати

і вашими справжніми діями.

Ви готові?

Перший прийом: задіюйте

силу попереднього зобов'язання.

Загалом, ми думаємо про себе у двох формах:

я-теперішнє і я-майбутнє.

Я-майбутнє уявляється досконалим.

В майбутньому ми збираємось заощаджувати,

скинути зайву вагу,

частіше телефонувати батькам.

Але ми постійно забуваємо, що наше я-майбутнє

є тією ж самою людиною, що й я-теперішнє.

Повернення податкової переплати – це дуже зручний момент для заощаджень.

Тож ми використали А/В тест.

Першій групі ми надсилали повідомлення на початку лютого,

коли люди ще не почали заповнювати свої декларації.

Ми запитували учасників:

"Який відсоток із поверненої суми податків ви б хотіли заощадити?"

На це питання відповісти непросто.

Люди не знали, яку суму їм повернуть, і чи повернуть взагалі.

Але ми все одно задали це питання.

В другій групі ми задавали питання відразу після отримання переплати

"Скільки відсотків ви б хотіли заощадити?"

І ось що вийшло.

У другій групі, коли людям щойно повернули переплачені податки,

вони хотіли б заощадити близько 17% від отриманої суми.

А у першій групі, яку ми опитували перед заповненням декларації,

розмір заощаджень зріс із 17% до 27%,

серед опитаних в лютому.

Чому так?

Бо ми зобов'язались із позицій я-майбутнього,

і звісно, наше я-майбутнє спроможне заощадити 27%.

Такі суттєві зміни розміру заощаджень

зумовлені трансформацією контексту прийняття рішень.

Я хочу, щоб ви теж змогли цим скористатись.

Тож подумайте хвильку

про те, як би ви могли зобов'язатись з позицій я-майбутнього

зробити те, що сьогодні для вас трохи складно.

Оберіть механізм, який дозволить вам заощаджувати заздалегідь.

Головне в тому, що вам потрібно зобов'язати себе наперед.

Другий прийом: використовуйте перехідні моменти.

Ми здійснили експеримент на вебсайті,

де літнім людям пропонується разом винаймати житло.

Ми опублікували у ЗМІ два оголошення,

обидва орієнтовані на вікову групу 64-річних.

В одному було сказано: "Ви досягли літнього віку.

Виходите на пенсію? Вам допоможе

спільне винаймання житла".

І іншому оголошенні ми використали точнішу деталь:

"Вам 64 роки, скоро буде 65. Виходите на пенсію?

Вам допоможе

спільне винаймання житла".

У другому оголошенні ми підкреслили,

що люди стоять на порозі життєвого переходу.

І раптом виявилось,

що кількість кліків, і зрештою, зареєстрованих користувачів,

від цього зросла.

У психології це називається ефектом чистого аркуша,

коли на початку нового року, чи навіть місяця

підвищується ваша готовність діяти.

Тож прямо зараз створіть у календарі нотатку

на переддень вашого дня народження.

Визначте головний фінансовий крок, який ви б хотіли здійснити,

і зобов'яжіться його здійснити.

Третій і останній прийом:

проаналізуйте невеликі покупки, які ви часто робите.

Ми провели декілька досліджень,

які показали, що, крім банківських зборів, найбільше люди жалкують про кошти,

витрачені на їжу.

Це постійна стаття наших щоденних витрат,

які на нас чигають у тисячах дрібниць:

тут кава, там буріто...

Через такі витрати ми заощаджуємо менше, ніж хотілося б.

Якось, коли я жила в Нью-Йорку,

я глянула на свої витрати,

і побачила, що витратила більш, ніж 2000 $ на прокат авто.

So now that I was 4,000 dollars in the hole, I did two things.

Це більше, ніж я витратила на житло.

Я собі пообіцяла це змінити.

The first is that I unlinked my credit card

Але наступного місяця я знов витратила 2000 $,

from my car-sharing apps.

змін не було, бо сама по собі інформація не могла змінити мою поведінку.

Instead, I linked a debit card that only had 300 dollars a month.

Моє ж середовище було незмінним.

If I needed more,

Тож після того, коли я змарнувала 4000 $, я зробила дві речі.

I had to go through the whole process of adding a new card,

and we know that every click, every barrier, changes our behavior.

We all know that saving is important

and is something that we should be doing.

And yet, overall, we're doing less and less of it.

[The Way We Work]

We know what we need to do.

The question is: How do we do it?

And that's what I'm here to teach you.

Your savings behavior isn't a question of how smart you are

or how much willpower you have.

The amount we save depends on the environmental cues around us.

Let me give you an example.

We ran a study in which, in one group,

we showed people their income on a monthly basis.

In another group, we showed people their income on a weekly basis.

And what we found was that people who saw their income on a weekly basis

were able to budget better throughout the month.

Now, it's important to know

that we didn't change how much money people were receiving,

we just changed the environment in which they understood their income.

And environmental cues like this have an impact.

So I'm not going to share tricks with you that you already know.

I'm not going to tell you how to open up a savings account

or how to start saving for your retirement.

What I am going to share with you is how to bridge this gap

from your intentions to save

and your actions.

Are you ready?

Here's number one:

harness the power of pre-commitment.

Fundamentally, we think about ourselves in two different ways:

our present self and our future self.

In the future, we're perfect.

In the future, we're going to save for retirement,

we're going to lose weight,

we're going to call our parents more.

But we oftentimes forget that our future self

is exactly the same person as our present self.

We know that one of the best times to save is when you get your tax return.

So we tried an A/B test.

In the first group, we texted people in early February,

hopefully before they even filed for their taxes.

And we asked them,

"If you get a tax refund, what percentage would you like to save?"

Now this is a really hard question.

They didn't know if they would receive a tax refund or how much.

But we asked the question anyway.

In the second group, we asked people right after they received their refund,

"What percentage would you like to save?"

Now, here's what happened.

In that second condition, when people just received their tax refund,

they wanted to save about 17 percent of their tax refund.

But in the condition when we asked people before they even filed their taxes,

savings rates increased from 17 percent to 27 percent

when we asked in February.

Why?

Because you're committing for your future self,

and of course your future self can save 27 percent.

These large changes in savings behavior

came from the fact that we changed the decision-making environment.

We want you to be able to harness that same power.

So take a moment

and think about the ways in which you can sign up your future self

for something that you know today will be a little bit hard.

Sign up for an app that lets you make savings decisions in advance.

The trick is, you have to have that binding contract.

Number two: use transition moments to your advantage.

We did an experiment with a website

that helps older adults share their housing.

We ran two ads on social media,

targeted to the same population of 64-year-olds.

In one group, we said, "Hey, you're getting older.

Are you ready for retirement?

House sharing can help."

In the second group, we got a little bit more specific

and said, "You're 64 turning 65.

Are you ready for retirement?

House sharing can help."

What we're doing in that second group

is highlighting that a transition is happening.

All of a sudden,

we saw click-through rates, and ultimately sign-up rates, increase

when we highlight that.

In psychology, we call this the "fresh start effect."

Whether it's the start of a new year or even a new season,

your motivation to act increases.

So right now, put a meeting request on your calendar

for the day before your next birthday.

Identify the one financial thing you most want to do.

And commit yourself to it.

The third and final trick:

get a handle on small, frequent purchases.

We've run a few different studies

and found that the number one purchase people say they regret, after bank fees,

is eating out.

It's a frequent purchase we make almost every day,

and it's death by a thousand cuts.

A coffee here, a burrito there ...

It adds up and decreases our ability to save.

Back when I lived in New York City,

I looked at my expenses

and saw that I spent over 2,000 dollars on ride-sharing apps.

It was more than my New York City rent.

I vowed to make a change.

And the next month, I spent 2,000 dollars again --

no change, because the information alone didn't change my behavior.

I didn't change my environment.

Перше – я заблокувала можливість розраховуватись

кредиткою за прокат авто.

We aren't machines.

Натомість завела дебетову картку, куди клала 300 доларів на місяць.

We don't carry around an abacus every day,

adding up what we're spending, in comparison to what we wanted.

Якщо я не вкладалась,

мені потрібно було додавати нову картку,

But what our brains are very good at

а відомо, що кожен зайвий клік, кожен бар'єр справляє вплив на поведінку.

is counting up the number of times we've done something.

Ми не машини.

So I gave myself a limit.

Ми не носимо з собою калькулятор,

I can only use ride-sharing apps three times a week.

який би співставляв наші витрати із нашими бажаннями.

It forced me to ration my travels.

Але нашому мозку дуже добре вдається

I got a handle on my car-sharing expenses to the benefit of my husband,

підраховувати, скільки разів ми щось робимо.

because of the environmental changes that I did.

Тож я собі встановила ліміт:

So get a handle on whatever that purchase is for you,

беру машину напрокат не більше трьох разів на тиждень.

and change your environment to make it harder to do so.

Це мене змусило оптимізувати свої поїздки.

Those are my tips for you.

На радість мого чоловіка, я взяла під контроль витрати на оренду авто,

But I want you to remember one thing.

As human beings, we can be irrational when it comes to saving

і це мені вдалось завдяки зміні у середовищі.

Тож розберіться зі своїми зайвими витратами,

and spending and budgeting.

і змініть середовище так, щоб вам було важче марнувати кошти.

But luckily, we know this about ourselves,

and we can predict how we'll act under certain environments.

Отож, я вам дала три поради.

Але я хочу, щоб ви пам'ятали ще дещо.

Let's do that with saving.

Ми, люди, часто буваємо ірраціональними, коли йдеться про заощадження,

Let's change our environment to help our future selves.

витрати і керування бюджетом.

Та на щастя, ми знаємо про цю свою слабкість,

і можемо передбачити, як ми діятимемо за певних умов.

Тож скористаймось цим при заощадженнях.

Змінімо середовище так, щоб допомогти своєму я-майбутньому.