Rana el Kaliouby: This app knows how you feel — from the look on your face

Перекладач: Olga Makhnyk Утверджено: Khrystyna Romashko

Our emotions influence every aspect of our lives,

Наші емоції впливають на кожен аспект нашого життя,

from our health and how we learn, to how we do business and make decisions,

від здоров'я і навчання, до того, як ми ведемо справи і приймаємо рішення,

big ones and small.

великі чи малі.

Our emotions also influence how we connect with one another.

Наші емоції також впливають на те, як ми налагоджуємо контакти з іншими.

We've evolved to live in a world like this,

Ми звикли жити в такому світі,

but instead, we're living more and more of our lives like this --

але незважаючи на це, наше життя стає все більше таким --

this is the text message from my daughter last night --

це вчорашнє повідомлення від моєї доньки --

in a world that's devoid of emotion.

у світі, що позбавлений емоцій.

So I'm on a mission to change that.

Тому моє завдання - змінити це.

I want to bring emotions back into our digital experiences.

Я хочу повернути емоції у наші цифрові комунікації.

I started on this path 15 years ago.

На цей шлях я стала 15 років тому.

I was a computer scientist in Egypt,

Я була програмістом в Єгипті,

and I had just gotten accepted to a Ph.D. program at Cambridge University.

і мене якраз зарахували на докторську програму в Кембриджському університеті.

So I did something quite unusual

Я зробила щось незвичне

for a young newlywed Muslim Egyptian wife:

як для молодої, щойно одруженої єгипетської жінки-мусульманки:

With the support of my husband, who had to stay in Egypt,

завдяки підтримці мого чоловіка, який залишився в Єгипті,

I packed my bags and I moved to England.

я спакувала речі і переїхала до Англії.

At Cambridge, thousands of miles away from home,

В Кембриджі, за тисячі миль від дому,

I realized I was spending more hours with my laptop

я усвідомила, що проводжу більше годин за комп'ютером,

than I did with any other human.

ніж спілкуючись з іншими людьми.

Yet despite this intimacy, my laptop had absolutely no idea how I was feeling.

Проте, незважаючи на цю близькість, мій комп'ютер не знав, як я почуваюся.

It had no idea if I was happy,

Він не знав, чи я щаслива,

having a bad day, or stressed, confused,

чи в мене поганий день, чи я стресована, розгублена,

and so that got frustrating.

і це було розчаруванням.

Even worse, as I communicated online with my family back home,

Навіть гірше: коли я розмовляла зі своїми,

I felt that all my emotions disappeared in cyberspace.

то відчула, що всі емоції зникають в кіберпросторі.

I was homesick, I was lonely, and on some days I was actually crying,

Я сумувала за домом, була одинокою, і інколи навіть плакала,

but all I had to communicate these emotions was this.

але все, що я могла висловити, було ось це.

(Laughter)

(Сміх)

Today's technology has lots of I.Q., but no E.Q.;

Технології сьогодення мають багато IQ, але не мають емоційної якості.

lots of cognitive intelligence, but no emotional intelligence.

Багато пізнавального інтелекту та відсутність емоційного інтелекту.

So that got me thinking,

Це змусило мене задуматися,

what if our technology could sense our emotions?

а що, якщо технології зможуть відчувати наші емоції?

What if our devices could sense how we felt and reacted accordingly,

А що, якщо наші пристрої зможуть відчути, як ми почуваємося і відповідно відреагувати,

just the way an emotionally intelligent friend would?

так, як емоційно розвинений друг?

Those questions led me and my team

Ці питання привели мене і мою команду

to create technologies that can read and respond to our emotions,

до створення технологій, що можуть читати і відповідати на наші емоції,

and our starting point was the human face.

і нашою стартовою точкою було обличчя людини.

So our human face happens to be one of the most powerful channels

Наше обличчя є одним з найпотужніших каналів,

that we all use to communicate social and emotional states,

який ми використовуємо, щоб висловити соціальний та емоційний стан,

everything from enjoyment, surprise,

все, починаючи з веселощів, здивування,

empathy and curiosity.

співчуття і допитливості.

In emotion science, we call each facial muscle movement an action unit.

В науці емоцій, кожен порух м'язів обличчя ми називаємо одиницею поведінки.

So for example, action unit 12,

Наприклад, одиниця поведінки 12,

it's not a Hollywood blockbuster,

це не голлівудський блокбастер,

it is actually a lip corner pull, which is the main component of a smile.

це, власне, розширення кутиків губ, що є основним елементом усмішки.

Try it everybody. Let's get some smiles going on.

Спробуйте всі. Давайте посміхнемося.

Another example is action unit 4. It's the brow furrow.

Інший приклад - одиниця поведінки 4, зморшка на лобі.

It's when you draw your eyebrows together

Це коли ви зводите брови разом

and you create all these textures and wrinkles.

і утворюються всі ці нерівності і зморшки.

We don't like them, but it's a strong indicator of a negative emotion.

Ми не любимо їх, але це очевидна ознака негативної емоції.

So we have about 45 of these action units,

У нас близько 45 таких одиниць поведінки,

and they combine to express hundreds of emotions.

і вони, в поєднанні, можуть виразити сотні емоцій.

Teaching a computer to read these facial emotions is hard,

Навчити комп'ютер зчитувати емоції обличчя є досить важко,

because these action units, they can be fast, they're subtle,

оскільки ці одиниці поведінки можуть бути швидкими, ледь помітними,

and they combine in many different ways.

і вони поєднуються в різний спосіб.

So take, for example, the smile and the smirk.

Наприклад, подивимося на посмішку та самовдоволену посмішку.

They look somewhat similar, but they mean very different things.

Вони виглядають дещо однаково, але означають зовсім різне.

(Laughter)

(Сміх)

So the smile is positive,

Посмішка є позитивною,

a smirk is often negative.

а самовдоволена посмішка зазвичай негативна.

Sometimes a smirk can make you become famous.

Іноді самовдоволена посмішка може вас зробити відомим.

But seriously, it's important for a computer to be able

Але, насправді, важливо, щоб комп'ютер міг

to tell the difference between the two expressions.

розрізнити ці два вирази.

So how do we do that?

Отже, як ми це робимо?

We give our algorithms

У нас є алгоритми

tens of thousands of examples of people we know to be smiling,

десятків тисяч прикладів людей, які посміхаються,

from different ethnicities, ages, genders,

з різних етнічних груп, різного віку та статей,

and we do the same for smirks.

і такі ж приклади ми маємо для самовдоволених посмішок.

And then, using deep learning,

Поглиблено вивчаючи

the algorithm looks for all these textures and wrinkles

алгоритм шукає всі ці нерівності і зморшки,

and shape changes on our face,

і зміни обрисів на нашому обличчі,

and basically learns that all smiles have common characteristics,

і досліджує, що посмішки мають спільні риси,

all smirks have subtly different characteristics.

а самовдоволені посмішки мають інші риси.

And the next time it sees a new face,

Наступного разу, коли він бачить нове обличчя,

it essentially learns that

він вивчає,

this face has the same characteristics of a smile,

що це обличчя має характеристики посмішки,

and it says, "Aha, I recognize this. This is a smile expression."

і каже: "Ага. Я це розумію. Це - усмішка."

So the best way to demonstrate how this technology works

Щоб найкраще продемонструвати, як працює ця технологія,

is to try a live demo,

зробимо це наживо.

so I need a volunteer, preferably somebody with a face.

Мені потрібен волонтер, бажано з обличчям.

(Laughter)

(Сміх)

Cloe's going to be our volunteer today.

Хлоя буде нашим добровольцем.

So over the past five years, we've moved from being a research project at MIT

За останні 5 років ми переросли з проекту в Массачусетському інституті

to a company,

в компанію,

where my team has worked really hard to make this technology work,

в котрій моя команда дуже старалася, щоби ця технологія запрацювала,

as we like to say, in the wild.

як ми кажемо, в диких умовах.

And we've also shrunk it so that the core emotion engine

Ми також зменшили її, щоб ядро машини емоцій

works on any mobile device with a camera, like this iPad.

працювало на мобільних пристроях з камерами, таких як iPad.

So let's give this a try.

Давайте спробуємо.

As you can see, the algorithm has essentially found Cloe's face,

Бачите, алгоритм знайшов обличчя Хлої,

so it's this white bounding box,

це ця біла рамка,

and it's tracking the main feature points on her face,

і слідкує за основними рисами її обличчя,

so her eyebrows, her eyes, her mouth and her nose.

за бровами, очима, ротом та носом.

The question is, can it recognize her expression?

Питання: чи розрізнить він її вираз обличчя?

So we're going to test the machine.

Протестуємо цю машину.

So first of all, give me your poker face. Yep, awesome. (Laughter)

Перш за все, покажи мені "кам'яне обличчя". Так, чудово. (Сміх)

And then as she smiles, this is a genuine smile, it's great.

Тепер, коли вона посміхається, це справжня усмішка, чудово.

So you can see the green bar go up as she smiles.

Бачите, як зелене кільце піднімається, коли вона посміхається.

Now that was a big smile.

Це була широка посмішка.

Can you try a subtle smile to see if the computer can recognize?

Можеш злегка посміхнутись, щоб побачити, чи комп'ютер зрозуміє?

It does recognize subtle smiles as well.

Він розрізняє малопомітні усмішки також.

We've worked really hard to make that happen.

Ми тяжко працювали, щоб це вийшло.

And then eyebrow raised, indicator of surprise.

Піднята брова, індикатор подиву.

Brow furrow, which is an indicator of confusion.

Глибока зморшка між бровами - індикатор збентеження.

Frown. Yes, perfect.

Насуплення. Ідеально.

So these are all the different action units. There's many more of them.

Це все різні одиниці поведінки. Їх є значно більше.

This is just a slimmed-down demo.

Це лише скорочене демо.

But we call each reading an emotion data point,

Кожне впізнання емоцій ми називаємо емоційними даними,

and then they can fire together to portray different emotions.

і вони можуть, поєднуючись, відображати різні емоції.

So on the right side of the demo -- look like you're happy.

В правій частині демо -- виглядає, що ти щаслива.

So that's joy. Joy fires up.

Отже, це - щастя. Щастя підсвічується.

And then give me a disgust face.

Зараз спробуй показати огиду.

Try to remember what it was like when Zayn left One Direction.

Пригадай, як це - коли Зайн вийшов з групи One Direction.

(Laughter)

(Сміх)

Yeah, wrinkle your nose. Awesome.

Так, наморщи носа. Чудово.

And the valence is actually quite negative, so you must have been a big fan.

Результат доволі негативний, ти, мабуть, їхня велика шанувальниця.

So valence is how positive or negative an experience is,

Валентність показує, наскільки позитивним чи негативним є досвід,

and engagement is how expressive she is as well.

а вмикання кольорів, наскільки єкспресивною вона є.

So imagine if Cloe had access to this real-time emotion stream,

Уявімо, якби Хлоя мала доступ до емоційного потоку онлайн,

and she could share it with anybody she wanted to.

вона могла б поділитися, з ким хотіла.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)

So, so far, we have amassed 12 billion of these emotion data points.

Зараз ми маємо 12 мільярдів таких емоційних даних.

It's the largest emotion database in the world.

Це найбільша емоційна база у всьому світі.

We've collected it from 2.9 million face videos,

Ми зібрали її з 2,9 мільйонів відео,

people who have agreed to share their emotions with us,

від людей, які погодилися розділити свої емоції з нами,

and from 75 countries around the world.

із 75 різних країн світу.

It's growing every day.

Вона збільшується щодня.

It blows my mind away

Це захоплююче,

that we can now quantify something as personal as our emotions,

як ми можемо підрахувати щось таке особисте як емоції,

and we can do it at this scale.

і можемо це зробити за допомогою шкали.

So what have we learned to date?

Що ми враховуємо?

Gender.

Стать.

Our data confirms something that you might suspect.

Наші дані підтверджують те, що ви підозрюєте.

Women are more expressive than men.

Жінки більш експресивні, ніж чоловіки.

Not only do they smile more, their smiles last longer,

Вони не лише посміхаються частіше, їхня посмішка триваліша,

and we can now really quantify what it is that men and women

і ми можемо справді підрахувати, на що жінки і чоловіки

respond to differently.

реагують по-різному.

Let's do culture: So in the United States,

Розглянемо культурний аспект: у США,

women are 40 percent more expressive than men,

жінки на 40% експресивніші за чоловіків,

but curiously, we don't see any difference in the U.K. between men and women.

але цікавіше, що в Англії жодної різниці між чоловіками і жінками.

(Laughter)

(Сміх)

Age: People who are 50 years and older

ВІк: люди, котрим 50 і вище

are 25 percent more emotive than younger people.

на 25% емоційніші за молодших віком.

Women in their 20s smile a lot more than men the same age,

ЖІнки у свої 20 посміхаються більше, ніж чоловіки того ж віку,

perhaps a necessity for dating.

мабуть, просто необхідність для побачень.

But perhaps what surprised us the most about this data

Але найбільше нас здивувало,

is that we happen to be expressive all the time,

що ми виражаємо емоції постійно,

even when we are sitting in front of our devices alone,

навіть тоді, коли ми наодинці зі своїми пристроями,

and it's not just when we're watching cat videos on Facebook.

і це не лише тоді, коли ми довимося відео про котів на Facebook.

We are expressive when we're emailing, texting, shopping online,

Ми виявляємо емоції, коли пишемо мейли, смс чи робимо покупки онлайн,

or even doing our taxes.

навіть, коли маємо справу з податками.

Where is this data used today?

Де можливо застосувати ці дані сьогодні?

In understanding how we engage with media,

Для розуміння того, як ми пов'язуємо себе з медіа,

so understanding virality and voting behavior;

розуміння поширення веб-контенту і поведінки вибору,

and also empowering or emotion-enabling technology,

а також, щоб розуміти могутню чи емоційно адаптовану технологію.

and I want to share some examples that are especially close to my heart.

Хочу показати вам кілька прикладів, які особливо близькі для мене.

Emotion-enabled wearable glasses can help individuals

Емоційно адапотовані окуляри можуть допомогти тим,

who are visually impaired read the faces of others,

хто погано бачить, читати обличчя інших,

and it can help individuals on the autism spectrum interpret emotion,

і також допоможе аутистам зрозуміти емоції,

something that they really struggle with.

те, з чим їм дійсно важко розібратися.

In education, imagine if your learning apps

Щодо освіти, то уявіть, якби ваші додатки для навчання

sense that you're confused and slow down,

відчували, що ви збентежені і сповільнювалися при цьому.

or that you're bored, so it's sped up,

Або відчули, що вам нудно, і пришвидшувалися,

just like a great teacher would in a classroom.

так само, як хороший вчитель зробив би у класі.

What if your wristwatch tracked your mood,

Якби ваш годинник відслідковував ваш настрій,

or your car sensed that you're tired,

чи ваша машина відчула, що ви втомлені,

or perhaps your fridge knows that you're stressed,

чи ваш холодильник був в курсі, що ви переживаєте стрес,

so it auto-locks to prevent you from binge eating. (Laughter)

і автоматично закривався, щоб не дозволити вам переїдати. (Сміх)

I would like that, yeah.

Мені б таке сподобалося.

What if, when I was in Cambridge,

Якби тоді, коли я була у Кембриджі,

I had access to my real-time emotion stream,

я мала доступ до емоційного потоку онлайн,

and I could share that with my family back home in a very natural way,

і могла б поділитися всім зі своєю сім'єю вдома у звичний спосіб,

just like I would've if we were all in the same room together?

так, наче б ми сиділи всі разом в одній кімнаті?

I think five years down the line,

Гадаю, що за п'ять років,

all our devices are going to have an emotion chip,

всі наші пристрої матимуть емоційний чіп,

and we won't remember what it was like when we couldn't just frown at our device

і ми вже не пам'ятатимемо часи, коли не можна було насупитися до пристрою

and our device would say, "Hmm, you didn't like that, did you?"

і він нам відповів би: "Гмм, тобі це не подобається, чи не так?"

Our biggest challenge is that there are so many applications of this technology,

Найбільшою трудністю є те, що ця технологія має багато додатків.

my team and I realize that we can't build them all ourselves,

Ми з командою усвідомили, що не зможемо створити її самі,

so we've made this technology available so that other developers

тому ми зробили так, щоб ця технологія стала доступною для інших розробників

can get building and get creative.

і вони могли працювати, і бути креативними.

We recognize that there are potential risks

Ми також усвідомлюємо, що існують потенційні ризики

and potential for abuse,

і зловживання,

but personally, having spent many years doing this,

але я, особисто пропрацюваваши багато років над цим,

I believe that the benefits to humanity

вірю, що користь для суспільства

from having emotionally intelligent technology

від емоційно спроможних технологій

far outweigh the potential for misuse.

значно переважатиме можливе їх зловживання.

And I invite you all to be part of the conversation.

Запрошую вас усіх приєднатися до діалогу.

The more people who know about this technology,

Чим більшій кількості людей відомо про цю технологію,

the more we can all have a voice in how it's being used.

тим більше ми знатимемо, як її використовувати.

So as more and more of our lives become digital,

Так як наше життя стає все більш цифровим,

we are fighting a losing battle trying to curb our usage of devices

ми залучені в битву, яку програємо, намагаючись обмежити використання нами пристроїв,

in order to reclaim our emotions.

щоби повернути наші емоції.

So what I'm trying to do instead is to bring emotions into our technology

Тож я намагаюся натомість внести емоції в наші технології

and make our technologies more responsive.

і зробити їх більш чутливими.

So I want those devices that have separated us

Мені б хотілося, щоб ці пристрої, які нас роз'єднують,

to bring us back together.

поєднали нас знову.

And by humanizing technology, we have this golden opportunity

Гуманізуючи технології, ми отримуємо надзвичайну можливість

to reimagine how we connect with machines,

переосмислити те, як ми з'єднуємося з машинами,

and therefore, how we, as human beings,

і, відповідно, як ми, люди,

connect with one another.

спілкуємося один з одним.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)