Activism needs introverts | Sarah Corbett

Перекладач: Myroslava Krugliak Утверджено: Daria Stetska

A few years ago, about seven years ago,

Кілька років тому, близько семи років тому,

I found myself hiding in a festival toilet,

я сховалась у туалеті під час фестивалю,

a music festival toilet,

це був музичний фестиваль,

and if anyone's been to a music festival,

і якщо ви коли-небудь були на музичному фестивалі,

yeah, you'll know that by the third day,

то знаєте, що на третій день

it's pretty nasty.

там стає дуже брудно.

I was standing in the toilet because I couldn't even sit down,

Я стояла, бо в туалеті не було чистих сидінь,

because the toilet roll had run out,

там закінчився туалетний папір,

there was mud everywhere,

скрізь був бруд,

and it smelled pretty bad.

і ще й дуже смерділо.

And I stood there thinking,

Я там стояла і думала:

"What am I doing? I don't even need the toilet."

"Що я тут роблю? Мені ж не потрібно в туалет".

But the reason I went

Але я туди пішла тому,

was because I was volunteering for a large charity on climate justice,

що була волонтеркою в благодійній організації, яка дбала про клімат.

and it was seven years ago,

Сім років тому багато людей не вірили,

when lots of people didn't believe in climate change,

що кліматичні зміни відбуваються насправді,

people were very cynical about activism,

і дуже скептично ставились до активістів.

and my role, with all of my teammates,

А в мене і моїх товаришів було завдання

was to get people to sign petitions on climate justice

спонукати людей підписувати петицію щодо збереження клімату,

and educate them a bit more about the issue.

а також підвищувати їхню обізнаність із цією проблемою.

And I cared deeply about climate change and lots of inequality,

Я дуже переймалась глобальною зміною клімату, так само, як і нерівністю,

so I'd go and I'd talk to lots of people,

тож прийшла на той захід,

which made me nervous and drained me of energy,

однак спілкування з багатьма людьми мене знервувало й виснажило,

but I did it because I cared,

хоча я справді дуже переймалась,

but I would hide in the toilets, because I'd be exhausted,

але мені довелось сховатись в туалеті, бо, почуваючись дуже стомленою,

and I didn't want my teammates doubting my commitment to the cause,

я не хотіла, щоб мої товариші ставили під сумнів мою відданість нашій справі,

thinking that I was slacking.

вважаючи, що я лінувалась.

And we'd go and meet at the end of our shift,

Коли ми наприкінці нашої зміни

and we'd count how many petitions had been signed,

рахували кількість зібраних підписів,

and often I'd win the amount of petitions signed

часто виявлялось, що я зібрала їх найбільше,

even though I had my little breaks in the toilet.

хоча й частіше за інших ходила в туалет.

But I was always very jealous of the other activists,

Але я дуже заздрила іншим активістам,

because either they had the same amount of energy

тому що вони залишались такими ж енергійними,

as they had when they began the shift of getting people to sign petitions,

як і на початку зміни, коли збір підписів тільки починався,

or often they had more energy,

а багато хто вкінці був ще енергійнішим,

and they'd be really excited about going to watch the bands in the evening

і вони з неабияким ентузіазмом відвідували вечірній концерт

and having a dance.

й охоче танцювали.

And even if I loved the bands,

А мені, навіть якщо подобались виконавці,

all I wanted to do was to go back to my tent and have a sleep,

хотілось лише одного — повернутись до свого намету і поспати,

because I'd just feel completely wiped out,

бо я почувалась цілком знесиленою,

and I was really jealous of people that had the energy

і дуже заздрила людям, яким вистачало енергії

to go and party hard at the festivals.

відриватись на повну на фестивалях.

But it also made me really angry, as well, inside.

Але разом з тим я відчувала внутрішню злість,

I thought, "This isn't fair, I'm an introvert,

я думала: "Це ж несправедливо. Я — інтроверт,

and all of the offline campaigning seems to be favoring extroverts."

а у будь-якій офлайновій агітації зручніше почуваються екстраверти".

I would go on marches which drained me.

Як варіант, я б могла ходити на демонстрації,

That was the other option.

та це мене теж втомлювало.

Or I'd go and join campaigns outside embassies or shops.

Були ще акції біля посольств чи біля крамниць.

The only thing that was on offer was around lots of people,

Та все це мало спільну рису — воно відбувалось в людних місцях,

it was very loud activism,

це був дуже шумний активізм,

it always involved lots of people, it was performing.

який передбачав живе спілкування з багатьма людьми.

None of it was for introverts,

Все це не підходить інтровертам,

and I not only thought that that wasn't fair,

і я думала, що це несправедливо,

because a third to a half of the world's population are introverts,

бо інтроверти становлять від третини до половини світового населення,

which isn't fair on them, because we burn out,

і несправедливо, що вони постають перед вибором:

or we'd be put off by activism and not do it,

або вигоріти, або відмовитись від активізму

and everyone needs to be an activist in this world.

у світі, де всі мають бути активістами.

And also, I didn't think it was particularly clever,

І також, хоч я не вважаю свій здогад винятковим,

but I could see that a lot of the activism that worked

але я помічала, що ефективний активізм

wasn't only extrovert activism.

не обов'язково має бути екстравертним,

It wasn't only the loud stuff.

він охоплює і "тиху" роботу.

It wasn't about people performing all the time.

Він передбачає не лише спілкування,

A lot of the work that was needed was in the background,

а й чимало необхідної роботи, яка робиться за лаштунками,

was hidden, wasn't seen.

вона прихована, її не помічають.

And when I ended up just being a campaigner,

І коли я врешті-решт беру участь у кампаніях,

because it's the only job I can do, really --

адже це стало моєю роботою, —

I was campaigning at university,

я була учасницею кампаній в університеті,

and for the last 10 years, I've been a professional campaigner

і впродовж минулих 10 років я професійно займалась організацією

for large charities,

благодійних кампаній,

and now I'm a creative campaigner consultant for different charities

а зараз я консультую різні благодійні організації щодо креативних кампаній.

as well as other work I do --

Виконуючи цю роботу,

but I knew that there were other forms of activism that were needed.

я знала, що існують інші форми активізму, які також потрібні.

I started tinkering about seven years ago

Близько семи років тому я почала задумуватись,

to see what quieter forms of activism I could engage with

чи не могла б я знайти для себе якісь спокійніші форми активізму,

so I didn't burn out as an activist,

щоб не вигоріти в громадській діяльності,

but also to look at some of the issues I was concerned about in campaigning.

і разом з тим займатись проблемами, які спонукали мене долучитись до активізму.

I was very lucky that, when I worked for Oxfam and other big charities,

Мені дуже пощастило, що працюючи з Oxfam й іншими відомими організаціями,

I could read lots of big reports

я могла ознайомитись із багатьма звітами

on what influenced politicians and businesses

про те, що здатне вплинути на політиків і бізнесменів,

and the general public,

а також на громадськість,

what campaigns worked really well, which ones didn't.

які кампанії були справді успішними, а які — не дуже.

And I'm a bit of a geek, so I look at all of that stuff,

Оскільки я трохи дивачка, то працюючи з цими даними,

and I wanted to tinker around

я намагалась з'ясувати,

to see how I could engage people in social change in a different way,

якими ще шляхами можна залучити людей до участі в соціальних змінах,

because I think if we want the world to be more beautiful, kind and just,

адже я вважаю, що якщо ми хочемо, щоб наш світ був кращим, добрішим

і справедливішим,

then our activism should be beautiful, kind and just,

тоді й наш активізм має бути добрим, прекрасним і справедливим,

and often it's not.

а часто він не є таким.

And today, I just want to talk about three ways

І сьогодні я хочу поговорити про три причини,

that I think activism needs introverts.

чому активізм потребує інтровертів.

I think there's lot of other ways, but I'm just going to talk about three.

Я вважаю, що причин значно більше, але зупинюсь лише на трьох.

And the first one is: activism is often very quick,

Перша з них така: активізм дуже часто означає швидку реакцію,

and it's about doing,

безпосередні й негайні дії.

so extroverts, often their immediate response to injustice is,

Тож екстраверти, зіткнувшись із несправедливістю, намагаються

we've got to do stuff now,

негайно щось зробити,

we've got to react really quickly --

зреагувати якнайскоріше.

and yes, we do need to react,

І справді, реагувати потрібно,

but we need to be strategic in our campaigning,

але успішна кампанія вимагає стратегічного мислення,

and if we just act on anger,

а якщо керуватись лише гнівом,

often we do the wrong things.

можна наробити дурниць.

I use craft, like needlework --

Я використовую рукоділля на кшталт вишивки —

like this guy behind me is doing --

як ось цей хлопець позаду мене —

as a way to not only slow down those extrovert doers,

як засіб, що дозволяє не лише заспокоїти нетерплячих екстравертів,

but also to bring in nervous, quiet introverts into activism.

а й залучити до активізму тихих занепокоєних інтровертів.

By doing repetitive actions,

Вишивання передбачає виконання повторюваних дій,

like handicraft, you can't do it fast, you have to do it slowly.

які не можна робити поспіхом, їх слід робити повільно.

And those repetitive stitches

Коли робите стібок за стібком,

help you meditate on the big, complex, messy social change issues

це допомагає обміркувати великі, складні, заплутані соціальні проблеми,

and figure out what we can do

і з'ясувати, що можна зробити

as a citizen, as a consumer, as a constituent,

як громадяни, як споживачі, як виборці

and all of those different things.

щодо всіх цих речей.

It helps you think critically while you're stitching away,

Рукоділля налаштовує на критичне мислення

and it helps you be more mindful of what are your motives.

і воно допомагає ліпше розібратись із власними мотивами.

Are you that Barbie aid worker that was mentioned before?

Чи ви така собі Барбі-помічниця, про яку згадувалось раніше?

Are you about joining people in solidarity,

Може, ваш мотив — солідарність із іншими?

or do you want to be the savior, which often isn't very ethical?

Чи вас приваблює роль рятівника, хоч вона іноді й не зовсім етична?

But doing needle work together, as well,

Та коли всі разом займаються вишиванням —

extroverts and introverts and ambivert --

екстраверти, інтроверти, амбіверти —

everyone's on the scale in different places --

вони всі виходять на один темп,

because it's a quiet, slow form of activism,

бо це спокійна, повільна форма активізму,

it really helps introverts be heard

яка сприяє тому, щоб почути думку інтровертів

in other areas, where they are often not heard.

щодо тих питань, у яких часто їхню думку не чути.

It sounds odd,

Звучить дивно,

but while you're stitching, you don't need eye contact with people.

але коли ви вишиваєте, не потрібно підтримувати зоровий контакт з іншими.

So, for nervous introverts,

Тож для тривожних інтровертів це означає,

it means that you can stitch away next to someone or a group of people

що можна вишивати, сидячи поряд з кимось, чи з групою інших,

and ask questions that you're thinking

і ставити питання, які спадають на думку,

that often you don't get time to ask people,

але які часто вони не встигають поставити,

or you're too nervous to ask if you give them eye contact.

чи надто тривожаться запитувати, соромлячись погляду співрозмовника.

So you can get introverts, who are those big, deep thinkers,

Тож ви можете залучити інтровертів, цих глибоких мислителів,

saying, "That's really interesting that you want to do

сказавши: "Те, що ви хочете зробити — справді цікаво.

that extrovert form of activism that's about shaming people

Екстравертні форми активізму бентежать людей

or quickly going out somewhere,

чи передбачають швидку дію,

but who are you trying to target and how,

а до якої дії вдалися б ви?

and is that the best way to do it?"

І чи це найкраща альтернатива?"

So it means you could have these discussions in a very slow way,

Дискусію слід вести в дуже повільній, розважливій манері,

which is great for the extrovert to slow down and think deeply,

що дає екстравертам чудову нагоду зупинитись і подумати,

but it's really good for the introvert as well,

а інтровертам такий підхід теж дуже корисний,

to be heard and to feel part of that movement for change,

адже дозволяє їх почути, і вони відчувають себе залученими

in a good way.

до громадської діяльності.

Some ways we do it is stitch cards

Іноді ми робимо вишиті листівки,

about what values we thread through our activism,

присвячені нашим цінностям. Це дозволяє їх обміркувати

and making sure that we don't just react in unethical ways.

і впевнитись, що наші дії не містять чогось неетичного.

One, sometimes we work with art institutions

Іноді ми співпрацюємо з мистецькими установами,

where we will get over 150 people at the V&A

наприклад, зібравши понад 150 людей у музеї V&A,

who can come for hours,

які годинами ходили,

sit and stitch together on a particular issue,

сиділи за вишивкою і обговорювали певну проблему,

and then tweet what they're thinking or how it went, like this one.

висловлюючи свої думки. Вийшло щось на кшталт цього.

Also, I always think that activism needs introverts

Також, я завжди вважала, що активізму потрібні інтроверти,

because we're really good at intimate activism.

бо нам дуже добре вдається знайти індивідуальний підхід.

So we're good at slow activism,

Як і повільний активізм,

and we're really good at intimate activism,

індивідуальний підхід дуже важливий,

and if this year has told us anything,

і якщо цей рік нас чогось навчив,

it's told us that we need to, when we're engaging power holders,

то це, насамперед, усвідомлення того, що, намагаючись залучити впливових людей,

we need to engage them by listening to people we disagree with,

нам необхідно слухати тих, хто з нами не згоден,

by building bridges not walls --

вчитись будувати мости, а не зводити стіни,

walls or wars --

і навчитись бути

and by being critical friends, not aggressive enemies.

критичними друзями, а не агресивними супротивниками.

And one example that I do a lot with introverts,

Як приклад акції, у якій взяли участь переважно інтроверти,

but with lots of people,

багато інтровертів —

is make gifts for people in power,

дарування подарунків впливовим людям.

so not be outside screaming at them,

Замість того, щоб галасувати під вікнами,

but to give them something like a bespoke handkerchief

ми їм подарували спеціально замовлені носовички, сказавши:

saying, "Don't blow it.

"Будьте дбайливими.

Use your power for good.

Користуйтесь владою на благо.

We know you've got a difficult job in your position of power.

Ми знаємо, що у вас на цій посаді багато складних завдань.

How can we help you?"

Ми можемо чимось допомогти?"

And what's great is, for the introverts,

Інтровертів приваблювала нагода

we can write letters while we're making these gifts,

працювати над листами, коли ми готували ці подарунки

so for us, Marks and Spencer,

для Marks and Spencer,

we tried to campaign to get them to implement the living wage.

намагаючись спонукати впровадження більш гідної оплати праці.

So we made all the 14 board members bespoke handkerchiefs.

Отож, для всіх 14 членів правління ми підготували спеціальні носовички,

We wrote them letters, we boxed them up,

поклали в коробки, куди вклали наші листи,

and we went to the AGM to hand-deliver our gifts

і прийшли на щорічні збори правління, щоб вручити ці подарунки

and to have that form of intimate activism

і особисто поспілкуватись із членами правління,

where we had discussions with them.

як це передбачала наша акція.

And what was brilliant was that the chair of the board

І це була блискуча ідея — голова правління вражено нам сказав,

told us how amazing our campaign was,

що наша кампанія просто дивовижна,

how heartfelt it was.

дуже щира і сердечна.

The board members, like Martha Lane Fox,

Члени правління, наприклад Марта Лейн Фокс,

who has hundreds of thousands of followers on Twitter,

яка має у Твіттері сотні тисяч підписників

and highly influential in business,

і величезний вплив у бізнесі,

tweeted how impressed she was,

зазначила у Твіттері, як вона була вражена,

and within 10 months,

і найближчі кілька місяців

we'd had meetings with Marks and Spencer

ми зустрічались із керівництвом Marks and Spencer,

to say, "We know this is difficult to be a living wage employer,

зі словами: "Розуміємо, збільшити оплату непросто.

but if you can be one,

Але якщо ви це зробите,

the rest of the sector will look at it,

то будете взірцем для інших компаній.

and it's not right that some of your amazing workers are working full time

Несправедливо, коли деякі ваші працівники, працюючи на повну ставку,

все одно не можуть заробити на прожиток.

and still can't pay their bills.

And we love Marks and Spencer.

Ми любимо Marks and Spencer.

How can you be the role model that we want you to be?"

Чи не змогли б ви стати тим взірцем, про який ми мріємо?"

So that was that intimate form of activism.

Отож, це індивідуальний підхід.

We had lots of meetings with them.

У нас були численні зустрічі з керівництвом компанії,

We then gave them Christmas cards and Valentine's cards to say,

ми їм надсилали листівки на Різдво і день Валентина, щоб сказати:

"We really want to encourage you to implement the living wage,

"Ми вас дуже просимо підняти платню", —

and within 10 months, they'd announced to the media

і в найближчі 10 місяців вони заявили у ЗМІ,

that they were going to pay the independent living wage, and now --

що справді піднімуть платню до гідного рівня, і зараз

(Applause)

(Оплески)

Thank you.

Дякую.

And now we're trying to work with them to be accredited,

І зараз ми намагаємось побудувати з ними довірчі відносини,

which is really important,

це справді дуже важливо.

and we went back to the last AGM this June

На цьогорічних зборах правління у червні

and we had these amazing one-to-one discussions with the board members,

ми спілкувались із членами правління тет-а-тет, і вони сказали,

who told us how much they loved their hankies

що їм дуже сподобались наші носовички,

and how it really moved them, what we were doing,

і це в них викликало симпатію до наших акцій.

and they all told us that if we were standing outside screaming at them

Вони також сказали, що якби ми просто скандували гасла під вікнами,

and not being gentle in our protest,

то таких галасливих протестувальників

they wouldn't have even listened to us,

вони б просто не захотіли слухати,

never mind had those discussions with us.

тим більш не запросили б до обговорення.

And I think introverts are really good at intimate activism

Я думаю, що інтроверти дуже успішно застосовують індивідуальний підхід,

because we like to listen,

бо вони люблять слухати,

we like one-to-ones,

спілкуватись тет-а-тет,

we don't like small talks,

вони не люблять зайвих розмов,

we like those big, juicy issues to discuss with people,

але люблять обговорювати великі, серйозні питання,

we don't like conflict,

вони не люблять конфліктів,

so we avoid it at all costs,

тож будь-якою ціною їх уникають,

which is really important when we're trying to engage power holders,

що дуже важливо, якщо намагатися схилити впливових людей на свій бік.

not to be conflicting with them all the time.

Це легше зробити, якщо намагатись не конфліктувати з ними.

The third way I think activists are really missing out

І третя причина, чому активізм дуже втрачає,

if they don't engage introverts

якщо не залучати до нього інтровертів,

is that introverts, like I said, can be half of the world's population,

полягає в тому, що інтроверти складають до половини населення,

and most of us won't say that we're introvert,

хоча більшість з нас не хоче зізнаватись, що ми — інтроверти,

or we get embarrassed by saying what overwhelms us.

і відчуваємо збентеження, коли виражаємо те, що нас вражає.

So for me, a few years ago,

Наприклад, кілька років тому

my mom used to send me texts in capital letters --

моя мама писала мені повідомлення великими літерами,

and she can now do emojis and everything, she's fine --

зараз вона використовує смайлики і тому подібне,

but as soon as I'd see this text,

але щоразу, коли я бачила ці тексти,

I'd wince and think, "Ooh, it's capital letters, it's too much."

то думала: "О, це великі літери, це щось виняткове". Я намагалась

And I'd have to ignore it to read the lovely text she sent me.

не звертати увагу на них, зосереджуючись на змісті повідомлень.

And that's a bit embarrassing,

І це трохи незручно —

to tell people that capital letters overwhelm you,

сказати комусь, що великі літери вас трохи приголомшують.

but we really need introverts to help us do intriguing activism

Але для активізму справді потрібна участь інтровертів,

that attracts them rather than puts them off.

і їх треба приваблювати, а не відштовхувати.

We're put off by big and brash giant posters

Нас відштовхують величезні крикливі постери,

and capital letters and explanation marks

великі літери і вказівники,

telling us what to do and vying for our attention.

які вказують, що нам робити, претендуючи на нашу увагу.

So some of the things I do with people around the world who take part

Натомість я, разом із активістами з різних країн, роблю інше:

is make small bits of provocative street art

ми створюємо маленькі твори в жанрі стріт-арту,

which are hung off eye level, very small,

вони розташовані на рівні очей, дуже маленькі,

and they're provocative messages.

і провокують замислитись.

They're not preaching at people or telling them what to do.

Вони не містять повчань, не вказують, що треба робити,

They're just getting people to engage in different ways,

а просто намагаються підштовхнути людей до участі,

and think for themselves,

спонукають замислитись.

because we don't like to be told what to do.

Ми ж не любимо, коли нам вказують, що робити.

It might be wearing a green heart on your sleeve

Наприклад, учасники вчепили на рукав зелене серце,

saying what you love and how climate change will affect it,

щоб показати, що вони цінують щось, що опинилось в небезпеці

and we'll wear it,

завдяки зміні клімату.

and if people say,

І коли люди запитують:

"Why are you wearing a green heart with the word 'chocolate' on?"

"Чому у вас на рукаві зелене серце зі словом "шоколад"?", —

and we can have those one-to-one intimate conversations and say,

можна почати довірчу розмову тет-а-тет, відповівши:

"I love chocolate.

"Я люблю шоколад.

Climate change is going to affect it,

Але зміна клімату загрожує какао-бобам,

and I think there's lot of other things that climate change will affect,

як і багатьом іншим речам, і я дуже хочу,

and I really want to make sure I'm part of the solution, not the problem."

щоб моя діяльність сприяла вирішенню, а не загостренню проблеми".

And then we deflect, because we don't like to be the center of attention,

А далі ми відходимо, адже не бажаємо бути в центрі уваги, і на прощання кажемо:

and say, "What do you love and how will climate change affect it?"

"А що любите ви, і як на це впливає зміна клімату?"

Or it might be shop-dropping instead of shop-lifting,

Ще одна акція: ми підкидали у крамницях

where we'll make little mini-scrolls with lovely stories on

невеличкі паперові міні-трубочки зі зворушливими зверненнями

about what's the story behind your clothes.

про те, як виготовляється одяг.

Is it a joyful story of how it's made, or is it a torturous one?

Його виготовлення — це радість праці чи щоденні тортури?

And we'll just drop them in little pockets in shops,

Ми залишали такі звернення в кишенях крамничного одягу,

all lowercase, all handwritten,

вони були написані вручну, невеликими літерами,

with kisses and smiley faces in ribbon,

зав'язані стрічкою з сердечками чи усміхненими обличчями,

and then people are excited that they found it.

і люди, знайшовши ці звернення, були вражені.

And we often drop them in unethical shops

Ми часто залишали такі звернення в крамницях,

or in front pockets,

які експлуатували дешеву працю,

and it's a way that we can do offline campaigning

і такий спосіб офлайнового активізму

that engages us and doesn't burn us out,

дозволяв нам долучитись і при цьому не вигоріти,

but also engages other people in an intriguing way online and offline.

до того ж зацікавлював інших людей, як офлайн, так і онлайн.

So I've got two calls to action,

Отож, я пропоную різні заклики до дії —

for the introverts and for the extroverts.

для інтровертів і для екстравертів.

For the ambivert,

Щодо амбівертів, то ви можете

you're involved in all of it.

долучатись до обох.

For the extroverts, I want to say that when you're planning a campaign,

Екстравертам я хочу сказати: плануючи кампанію,

think about introverts.

враховуйте інтровертів.

Think about how valuable our skills are, just as much as extroverts'.

Враховуйте, що наші навички і вміння не менш цінні, ніж в екстравертів.

We're good at slowing down and thinking deeply,

Нам чудово вдається взяти паузу і глибоко обдумати

and the detail of issues, we're really good at bringing them out.

різні нюанси складної проблеми. Ми чудово вміємо їх виявляти.

We're good at intimate activism, so use us in that way.

Нам вдається знаходити індивідуальний підхід, тож давайте нам таку можливість.

And we're good at intriguing people

І нам добре вдається зацікавити інших,

by doing strange little things that help create conversations and thought.

за допомогою маленьких незвичних речей, що спонукають до осмислення і обговорення.

Introverts, my call to action for you is,

Інтроверти, мій заклик до вас такий:

I know you like being on your own,

я знаю, що ви любите бути на самоті,

I know you like being in your head,

що ви любите поринати у свої думки,

but activism needs you,

але активізм потребує вашої участі,

so sometimes you've got to get out there.

тож іноді вам слід приєднуватись.

It doesn't mean that you've got to turn into an extrovert and burn out,

Це не означає, що вам треба перетворитись на екстраверта і вигоріти,

because that's no use for anyone,

адже це нікому не дасть користі,

but what it does mean

я маю на увазі інше —

is that you should value the skills and the traits that you have

вам слід цінувати свої риси і вміння, адже для активізму

that activism needs.

вони дуже корисні.

So for everyone in this room,

Отож, скажу всім присутнім:

whether you're an extrovert or an introvert or an ambivert,

незалежно від того, чи ви інтроверт, чи екстраверт, чи амбіверт,

the world needs you now more than ever,

ваша участь потрібна зараз більше, ніж будь-коли,

and you've got no excuse not to get involved.

а відмовки, щоб стояти осторонь, неприпустимі.

Thanks.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)