How we explore unanswered questions in physics | James Beacham

Translator: Leslie Gauthier Reviewer: Camille Martínez

Перекладач: Olena Konstantinova Утверджено: Khrystyna Romashko

У фізиці є одна проблема,

There is something about physics

that has been really bothering me since I was a little kid.

якою я дуже переймаюся із самого дитинства.

Вона пов'язана з питанням,

And it's related to a question

that scientists have been asking for almost 100 years,

що його задають науковці вже майже 100 років

і не знаходять відповіді.

with no answer.

Яким чином найдрібніші об'єкти природи -

How do the smallest things in nature,

частинки квантового світу -

the particles of the quantum world,

match up with the largest things in nature --

співвідносяться з найбільшими об'єктами в природі -

planets and stars and galaxies held together by gravity?

планетами, зірками і галактиками, яких тримає разом сила гравітації?

As a kid, I would puzzle over questions just like this.

У дитинстві я намагався розібратися з цим питанням наступним чином.

Я вовтузився з мікроскопами й електромагнітами,

I would fiddle around with microscopes and electromagnets,

and I would read about the forces of the small

читав про різновиди взаємодії між частинками,

and about quantum mechanics

про квантову механіку

and I would marvel at how well that description matched up

і дивувався тому, наскільки точно ті пояснення збігалися

з моїми спостереженнями.

to our observation.

Then I would look at the stars,

А ще я цікавився зірками,

and I would read about how well we understand gravity,

читав про те, наскільки добре ми розуміємо гравітацію,

and I would think surely, there must be some elegant way

і вірив, що має існувати якесь просте і досконале рішення

that these two systems match up.

того, як ці дві системи співвідносяться.

Але рішення не існує.

But there's not.

And the books would say,

Книжки демонструють,

yeah, we understand a lot about these two realms separately,

що ми багато розуміємо про ці два світи окремо один від одного,

але коли ми намагаємося поєднати їх математично,

but when we try to link them mathematically,

everything breaks.

нічого не виходить.

And for 100 years,

І вже протягом 100 років

жодна з пропонованих ідей щодо вирішення цієї, по суті фізичної, проблеми

none of our ideas as to how to solve this basically physics disaster,

не отримала найменшого підтвердження.

has ever been supported by evidence.

And to little old me --

І для маленького мене -

little, curious, skeptical James --

допитливого, скептичного Джеймса -

this was a supremely unsatisfying answer.

це було вкрай незадовільною відповіддю.

Я досі залишаюся скептичним хлопчаком.

So, I'm still a skeptical little kid.

Flash-forward now to December of 2015,

А зараз перенесемося у грудень 2015 року,

коли я опинився у самому вирі подій

when I found myself smack in the middle

of the physics world being flipped on its head.

світової фізики, які перевернули існуючі до того уявлення.

It all started when we at CERN saw something intriguing in our data:

Лабораторія фізики високих енергій (ЦЕРН) отримала надзвичайні дані -

a hint of a new particle,

натяк на існування нової частинки,

an inkling of a possibly extraordinary answer to this question.

надію на унікальне розв'язання цього питання.

So I'm still a skeptical little kid, I think,

Я досі той самий скептичний хлопчак,

but I'm also now a particle hunter.

але відтепер я ще й мисливець за частинками.

Я - фізик, працюю на Великому адронному колайдері у ЦЕРН.

I am a physicist at CERN's Large Hadron Collider,

the largest science experiment ever mounted.

Це наймасштабніший науковий експеримент у світі.

It's a 27-kilometer tunnel on the border of France and Switzerland

Колайдер знаходиться у 27-кілометровому тунелі на кордоні Франції зі Швейцарією

buried 100 meters underground.

під землею на глибині 100 метрів.

And in this tunnel,

У цьому тунелі ми помістили

we use superconducting magnets colder than outer space

надпровідні магніти, температура яких нижча, ніж в абсолютному космосі.

to accelerate protons to almost the speed of light

Вони розганяють протони майже до швидкості світла

and slam them into each other millions of times per second,

і зіштовхують їх мільйони разів на секунду,

collecting the debris of these collisions

реєструючи наслідки таких зіштовхувань

to search for new, undiscovered fundamental particles.

у пошуках нових, ще не відкритих фундаментальних частинок.

Its design and construction took decades of work

Над проектуванням і створенням колайдера кілька десятиліть

by thousands of physicists from around the globe,

працювали тисячі фізиків з усього світу.

and in the summer of 2015,

І ось влітку 2015 року

we had been working tirelessly to switch on the LHC

ми безупинно працювали над тим, щоби Великий адронний колайдер

at the highest energy that humans have ever used in a collider experiment.

прискорював частинки до енергій, які досі були недосяжними в експериментах.

Now, higher energy is important

Висока енергія розгону дуже важлива,

because for particles, there is an equivalence

тому що у випадку елементарних частинок

between energy and particle mass,

енергія і маса - еквівалентні,

and mass is just a number put there by nature.

маса - лише кількісний показник, даний від природи.

Щоби відкрити нові частинки,

To discover new particles,

we need to reach these bigger numbers.

нам потрібно досягнути вищих показників.

And to do that, we have to build a bigger, higher energy collider,

Для цього необхідно побудувати більший колайдер з вищими енергіями розгону,

and the biggest, highest energy collider in the world

а найбільший у світі колайдер із найвищими енергіями є

is the Large Hadron Collider.

Великий адронний колайдер (ВАК).

And then, we collide protons quadrillions of times,

Далі ми розганяємо протони у квадрильйони разів

and we collect this data very slowly, over months and months.

і повільно - місяць за місяцем - збираємо дані.

And then new particles might show up in our data as bumps --

Нові частинки виявляють себе, коли на графіку з'являються опуклості -

невеликі відхилення від очікуваного результату,

slight deviations from what you expect,

little clusters of data points that make a smooth line not so smooth.

або кластери показників, через які крива вже не утворює плавної лінії.

For example, this bump,

Наприклад, ця опуклість на графіку,

що відображає дані кількох місяців 2012 р.,

after months of data-taking in 2012,

led to the discovery of the Higgs particle --

призвела до відкриття частинки Хіггса -

the Higgs boson --

бозона Хіггса -

and to a Nobel Prize for the confirmation of its existence.

і до отримання Нобелівської премії за підтвердження її існування.

This jump up in energy in 2015

Високі енергії розгону, що їх ми намагалися досягти в 2015 р.,

represented the best chance that we as a species had ever had

стали найкращим шансом в історії людства

of discovering new particles --

відкрити нові частинки

new answers to these long-standing questions,

і новою можливістю відповісти на старі питання,

because it was almost twice as much energy as we used

тому що тепер потужність експерименту мала вдвічі перевищити

when we discovered the Higgs boson.

енергію, використану під час відкриття частинки Хіггса.

Many of my colleagues had been working their entire careers for this moment,

Багато моїх колег чекали на цей момент протягом усієї наукової кар'єри,

and frankly, to little curious me,

і, чесно кажучи, допитливий хлопчак

this was the moment I'd been waiting for my entire life.

усередині мене чекав на це все своє життя.

So 2015 was go time.

Отже, 2015 рік мав стати вирішальним.

So June 2015,

У червні 2015-го

the LHC is switched back on.

ВАК запустили знову.

Ми з колегами затамували подих і нервово гризли нігті на руках.

My colleagues and I held our breath and bit our fingernails,

and then finally we saw the first proton collisions

Нарешті ми засвідчили перші зіштовхування протонів

at this highest energy ever.

на надвисоких швидкостях розгону.

Applause, champagne, celebration.

Оплески, шампанське, святкування!

This was a milestone for science,

Подія стало віхою в науці,

а ми жодного уявлення не мали, що знайдемо в принципово нових даних.

and we had no idea what we would find in this brand-new data.

And then a few weeks later, we found a bump.

І ось кілька тижнів потому ми побачили відхилення.

It wasn't a very big bump,

Воно не було дуже великим,

but it was big enough to make you raise your eyebrow.

але достатнім для того, щоби зробити великі очі.

But on a scale of one to 10 for eyebrow raises,

Але якщо ті "великі очі" міряти за шкалою від 1 до 10,

if 10 indicates that you've discovered a new particle,

де 10 означає відкриття нової частинки,

this eyebrow raise is about a four.

то наші "великі очі" тягнуть десь на 4.

(Сміх)

(Laughter)

I spent hours, days, weeks in secret meetings,

Я провів години, дні й тижні в таємних зустрічах,

arguing with my colleagues over this little bump,

сперечаючись із колегами щодо природи цих відхилень,

вивчаючи їх за допомогою точних експериментальних інструментів,

poking and prodding it with our most ruthless experimental sticks

to see if it would withstand scrutiny.

піддаючи їх найсуворішій критиці.

But even after months of working feverishly --

Але навіть після кількох місяців напруженої роботи -

sleeping in our offices and not going home,

коли ми спали в кабінетах, не ходили додому,

candy bars for dinner,

їли шоколадки на обід,

пили каву відрами

coffee by the bucketful --

physicists are machines for turning coffee into diagrams --

(фізики - це такі собі машини з перетворення кави на графіки), -

(Laughter)

(Сміх)

This little bump would not go away.

це невеличке відхилення даних не зникло.

So after a few months,

Отже, через кілька місяців

we presented our little bump to the world with a very clear message:

ми представили його світу з дуже чітким поясненням:

this little bump is interesting but it's not definitive,

це відхилення у потоці даних є цікавим, але не визначеним,

so let's keep an eye on it as we take more data.

отже, ми будемо спостерігати далі і збирати більше даних.

So we were trying to be extremely cool about it.

Ми повідомили про це дуже стримано,

And the world ran with it anyway.

але новина швидко розлетілася світом.

The news loved it.

Вона була хітом новин.

People said it reminded them of the little bump

Люди говорили, що ситуація нагадує їм

that was shown on the way toward the Higgs boson discovery.

те невеличке відхилення, що призвело до відкриття бозона Хіггса.

Better than that, my theorist colleagues --

І навіть більше - мої колеги теоретики

I love my theorist colleagues --

(я люблю теоретиків!)

my theorist colleagues wrote 500 papers about this little bump.

написали 500 наукових робіт про це маленьке відхилення.

(Laughter)

(Сміх)

The world of particle physics had been flipped on its head.

Світ фізики елементарних частинок перевернувся з ніг на голову.

But what was it about this particular bump

Але що ж такого в цьому відхиленні даних,

що тисячі фізиків одномоментно втратили спокій?

that caused thousands of physicists to collectively lose their cool?

This little bump was unique.

Це відхилення унікальне.

This little bump indicated

Воно вказує на те, що

that we were seeing an unexpectedly large number of collisions

відбулася неочікувано велика кількість зіштовхувань частинок,

whose debris consisted of only two photons,

чиї уламки складаються лише з двох фотонів,

two particles of light.

двох частинок світла.

And that's rare.

Це рідкісне явище.

Зіштовхування частинок не схоже на зіткнення автомобілів.

Particle collisions are not like automobile collisions.

They have different rules.

Там діють інші правила.

When two particles collide at almost the speed of light,

Коли зіштовхуються дві частинки майже на швидкості світла,

the quantum world takes over.

працюють закони квантової фізики.

And in the quantum world,

У квантовому світі

these two particles can briefly create a new particle

ці дві частинки можуть швидко утворити нову частинку,

that lives for a tiny fraction of a second

яка існуватиме мізерну частину секунди,

before splitting into other particles that hit our detector.

а потім розпадеться на інші частинки, які ми й зареєструємо.

Imagine a car collision where the two cars vanish upon impact,

Уявіть, як два автомобілі зіштовхуються й щезають,

а на їхньому місці з'являється велосипед.

a bicycle appears in their place --

(Laughter)

(Сміх)

And then that bicycle explodes into two skateboards,

Потім цей велосипед вибухає, і з'являються два скейтборди,

which hit our detector.

які влучають у наші детектори.

(Сміх)

(Laughter)

Hopefully, not literally.

Сподіваюся, такого не станеться.

They're very expensive.

Вони дуже дорогі.

Events where only two photons hit out detector are very rare.

Випадки, коли два фотони "влучали" в наші детектори, були нечастими.

And because of the special quantum properties of photons,

А через особливі квантові характеристики фотонів

there's a very small number of possible new particles --

існує мала ймовірність утворення нових частинок -

these mythical bicycles --

цих уявних велосипедів -

які б могли дати життя лише двом фотонам.

that can give birth to only two photons.

But one of these options is huge,

Проте існує велика ймовірність зареєструвати інше явище,

and it has to do with that long-standing question

яке пов'язане з тим старим як світ питанням,

that bothered me as a tiny little kid,

що мучить мене з дитинства, -

питанням про гравітацію.

about gravity.

Gravity may seem super strong to you,

Ви вважаєте гравітацію потужною силою,

but it's actually crazily weak compared to the other forces of nature.

але насправді вона неймовірно слабка у порівнянні з іншими силами природи.

I can briefly beat gravity when I jump,

Я легко долаю гравітацію, підстрибнувши,

but I can't pick a proton out of my hand.

але я не можу вирвати протон з руки.

The strength of gravity compared to the other forces of nature?

Якою є сила гравітації в порівнянні з іншими силами природи?

It's 10 to the minus 39.

Це 10 у мінус 39 ступені.

That's a decimal with 39 zeros after it.

Тобто, десятковий дріб із 39-ма нулями після коми.

Worse than that,

Треба ще додати,

all of the other known forces of nature are perfectly described

що всі інші відомі сили природи чудово описані

by this thing we call the Standard Model,

у Стандартній моделі - теорії, яку сьогодні вважають

which is our current best description of nature at its smallest scales,

найкращим поясненням природних явищ на рівні елементарних частинок,

і яка, на мою думку,

and quite frankly,

one of the most successful achievements of humankind --

є одним із найвидатніших досягнень людства.

except for gravity, which is absent from the Standard Model.

Так от гравітації у Стандартній моделі немає.

It's crazy.

Це божевілля!

Виглядає так, ніби здебільшого силу гравітації не враховано.

It's almost as though most of gravity has gone missing.

We feel a little bit of it,

Невеличку частину її ми відчуваємо,

але де поділася решта?

but where's the rest of it?

No one knows.

Ніхто не знає.

Але існує одне теоретичне припущення, що пропонує сміливе рішення.

But one theoretical explanation proposes a wild solution.

Ви і я -

You and I --

even you in the back --

навіть ви на задніх рядах -

живемо у тривимірному просторі.

we live in three dimensions of space.

I hope that's a non-controversial statement.

Сподіваюся, це доводити не треба.

(Laughter)

(Сміх)

All of the known particles also live in three dimensions of space.

Усі відомі частинки також існують у тривимірному просторі.

По суті, "частинка" - лише інший термін

In fact, a particle is just another name

for an excitation in a three-dimensional field;

на позначення збудження тривимірного поля,

a localized wobbling in space.

або локального коливання в космосі.

More importantly, all the math that we use to describe all this stuff

Що важливо, використання математичного інструментарію для опису цих явищ

assumes that there are only three dimensions of space.

базується на переконанні, що у простору є лише три виміри.

But math is math, and we can play around with our math however we want.

Але математика така наука, що дозволяє, за потреби, "гратися" з ідеями.

And people have been playing around with extra dimensions of space

Отже, люди граються з ідеєю додаткових вимірів простору

for a very long time,

вже давно.

but it's always been an abstract mathematical concept.

Але ця ідея завжди була абстрактною математичною концепцією.

I mean, just look around you -- you at the back, look around --

Я маю на увазі, якщо роздивитися навколо - ось ви на задніх рядах, озирніться -

there's clearly only three dimensions of space.

ми чітко бачимо лише три виміри простору.

But what if that's not true?

А що, якщо це не є істиною?

Якщо та неврахована гравітація просочується у якійсь понадпросторовий вимір,

What if the missing gravity is leaking into an extra-spatial dimension

that's invisible to you and I?

невидимий мені і вам?

What if gravity is just as strong as the other forces

А раптом гравітація виявилася б такою ж потужною, як інші сили,

if you were to view it in this extra-spatial dimension,

якщо б нам вдалося заглянути у цей понадпросторовий вимір,

and what you and I experience is a tiny slice of gravity

а те, що ми з вами відчуваємо, є всього лише дрібною її часткою,

make it seem very weak?

що примушує нас вірити, що гравітація слабка.

Якщо це так,

If this were true,

we would have to expand our Standard Model of particles

нам доведеться розширити Стандартну модель елементарних частинок

і включити в неї додаткову частинку - "гіпервимірну" частинку гравітації,

to include an extra particle, a hyperdimensional particle of gravity,

a special graviton that lives in extra-spatial dimensions.

такий собі гравітон, що існує у понадпросторових вимірах.

I see the looks on your faces.

Я бачу вирази ваших облич.

You should be asking me the question,

Ви ніби запитуєте:

"How in the world are we going to test this crazy, science fiction idea,

"Як, скажіть на милість, перевірити цю ідею з області наукової фантастики,

stuck as we are in three dimensions?"

коли ми не можемо вийти за межі тривимірного простору?"

The way we always do,

Так, як ми завжди робимо -

зіштовхнути два протони

by slamming together two protons --

(Laughter)

(Сміх)

Hard enough that the collision reverberates

із такою силою, щоби наслідки зіткнення проявилися

в якомусь із імовірних понадпросторових вимірів,

into any extra-spatial dimensions that might be there,

momentarily creating this hyperdimensional graviton

моментально створюючи "гіперпросторовий" гравітон,

that then snaps back into the three dimensions of the LHC

а потім проявилися вже у тривимірному просторі ВАК

and spits off two photons,

і викинули два фотони -

two particles of light.

дві частинки світла.

And this hypothetical, extra-dimensional graviton

Наразі цей гіпотетичний понадпросторовий гравітон

is one of the only possible, hypothetical new particles

є єдино можливою, гіпотетичною новою частинкою,

що має особливі квантові характеристики,

that has the special quantum properties

that could give birth to our little, two-photon bump.

які б могли породити наші маленькі двофотонні сплески.

Отже, з'явилася можливість пояснити таємницю гравітації

So, the possibility of explaining the mysteries of gravity

and of discovering extra dimensions of space --

і відкрити додаткові виміри простору -

perhaps now you get a sense

зараз, напевно, ви розумієте,

as to why thousands of physics geeks collectively lost their cool

чому тисячі "схиблених" фізиків одночасно втратили спокій

через наш маленький двофотонний сплеск.

over our little, two-photon bump.

Через відкриття такого штибу переписують підручники.

A discovery of this type would rewrite the textbooks.

But remember,

Але пам'ятаймо,

the message from us experimentalists

що ми, експериментатори,

that actually were doing this work at the time,

які реально провели таку роботу в свій час,

was very clear:

висловилися досить чітко:

нам потрібно більше даних.

we need more data.

With more data,

З більшим масивом даних

the little bump will either turn into a nice, crisp Nobel Prize --

той маленький сплеск або перетвориться на чудову "хрустку" Нобелівку,

(Laughter)

(Сміх)

Or the extra data will fill in the space around the bump

або додаткові дані перетворять наше відхилення на графіку

and turn it into a nice, smooth line.

у чудову гладеньку криву.

So we took more data,

Отже, ми накопичували дані,

and with five times the data, several months later,

і коли кілька місяців потому обсяг даних виріс вп'ятеро,

our little bump

наш маленький сплеск на графіку

перетворився у гладеньку криву.

turned into a smooth line.

The news reported on a "huge disappointment," on "faded hopes,"

У новинах писали про "велике розчарування" та про "згаслі надії",

and on particle physicists "being sad."

а ще про те, що фізики "дуже засмутилися".

Given the tone of the coverage,

Зважаючи на тон публікацій,

хтось, можливо, подумав, що ми вирішили вирубати ВАК та роз'їхатися по домівках.

you'd think that we had decided to shut down the LHC and go home.

(Laughter)

(Сміх)

But that's not what we did.

Але ми цього не зробили.

Чому ні?

But why not?

I mean, if I didn't discover a particle -- and I didn't --

Ну, якщо я не відкрив нову частинку - а я таки нічого не відкрив,

if I didn't discover a particle, why am I here talking to you?

якщо я не відкрив частинку, про що я тут взагалі розмовляю?

Why didn't I just hang my head in shame

Чому я не знітився від сорому

and go home?

і не пішов додому?

Фізики, що працюють із частинками, є дослідниками.

Particle physicists are explorers.

And very much of what we do is cartography.

І левову частку нашої роботи складає картографія.

Let me put it this way: forget about the LHC for a second.

Іншими словами - на секунду забудьте про ВАК -

Imagine you are a space explorer arriving at a distant planet,

уявіть, що ви дослідник космосу, який прибув на віддалену планету

searching for aliens.

у пошуках інопланетян.

Яким буде ваше перше завдання?

What is your first task?

To immediately orbit the planet, land, take a quick look around

Вийти на орбіту планети, приземлитися, швидко роззирнутися навколо,

реєструючи очевидні ознаки життя,

for any big, obvious signs of life,

and report back to home base.

і відзвітувати на базу.

That's the stage we're at now.

Ми зараз на подібній стадії.

We took a first look at the LHC

За допомогою ВАК ми шукали

for any new, big, obvious-to-spot particles,

будь-які нові великі помітні частинки,

і можемо відзвітувати, що таких немає.

and we can report that there are none.

We saw a weird-looking alien bump on a distant mountain,

Ми побачили дивну незрозумілу опуклість на віддаленій горі,

but once we got closer, we saw it was a rock.

але підійшовши ближче, ми побачили, що то камінь.

But then what do we do? Do we just give up and fly away?

І що ж нам робити? Здатися і полетіти геть?

Absolutely not;

Аж ніяк!

we would be terrible scientists if we did.

Нікчемними були б ми науковцями!

Ні, наступні кілька десятиліть ми проведемо у дослідженнях,

No, we spend the next couple of decades exploring,

mapping out the territory,

ми будемо картографувати,

sifting through the sand with a fine instrument,

просіювати пісок,

peeking under every stone,

заглядати під кожен камінець,

бурити поверхню.

drilling under the surface.

Нови частинки або негайно проявлять себе

New particles can either show up immediately

as big, obvious-to-spot bumps,

як великі й очевидні опуклості на графіках,

or they can only reveal themselves after years of data taking.

або ми їх відкриємо лише через роки накопичення даних.

Людство тільки розпочало свої розвідки за допомогою ВАК із такими високими енергіями,

Humanity has just begun its exploration at the LHC at this big high energy,

and we have much searching to do.

і ще треба багато зробити.

But what if, even after 10 or 20 years, we still find no new particles?

А якщо, скажімо, ми так і не знайдемо нових частинок ані через 10, ані через 20 років?

Ми побудуємо більший пристрій.

We build a bigger machine.

(Laughter)

(Сміх)

We search at higher energies.

Ми застосуємо потужніші енергії.

We search at higher energies.

Ми застосуємо потужніші енергії.

Planning is already underway for a 100-kilometer tunnel

Вже планується побудова 100-км тунелю,

that will collide particles at 10 times the energy of the LHC.

який розганятиме частинки з енергією у 10 разів вищою за енергію ВАК.

We don't decide where nature places new particles.

Ми не можемо вирішувати, де розміщено нові частинки.

We only decide to keep exploring.

Ми можемо вирішити продовжити шукати.

Що буде, якщо ані 100-кілометровий тунель,

But what if, even after a 100-kilometer tunnel

or a 500-kilometer tunnel

ані 500-кілометровий тунель,

or a 10,000-kilometer collider floating in space

ані 10 000-кілометровий колайдер, що ширятиме у космосі

between the Earth and the Moon,

між Землею та Місяцем,

we still find no new particles?

не допоможе відкрити нові частинки?

Then perhaps we're doing particle physics wrong.

Тоді можна припустити, що фізика елементарних частинок не працює.

(Laughter)

(Сміх)

І нам доведеться думати по-новому.

Perhaps we need to rethink things.

Можливо, знадобиться більше ресурсів, технологій, досвіду у порівнянні

Maybe we need more resources, technology, expertise

than what we currently have.

і з тим, що маємо зараз.

We already use artificial intelligence and machine learning techniques

Ми вже використовуємо штучний інтелект і технології машинного навчання

in parts of the LHC,

у деяких відділах ВАК,

а лишень уявіть експеримент у галузі елементарних частинок

but imagine designing a particle physics experiment

using such sophisticated algorithms

із використанням таких надскладних алгоритмів,

that it could teach itself to discover a hyperdimensional graviton.

що ВАК сам зможе навчитися шукати гіперпросторовий гравітон.

But what if?

Задамо

What if the ultimate question:

вічне питання:

А якщо навіть штучний інтелект не допоможе знайти відповідь?

What if even artificial intelligence can't help us answer our questions?

What if these open questions, for centuries,

І ці питання, що їх задають століттями,

are destined to be unanswered for the foreseeable future?

приречені залишитися в майбутньому без відповіді?

What if the stuff that's bothered me since I was a little kid

А якщо проблема, яка не дає мені спокою з дитинства,

is destined to be unanswered in my lifetime?

так і залишиться нерозв'язаною за моє життя?

Then that ...

Тоді...

will be even more fascinating.

буде ще цікавіше.

Це нас змусить думати абсолютно по-новому.

We will be forced to think in completely new ways.

We'll have to go back to our assumptions,

Нам доведеться повернутися до старих припущень

and determine if there was a flaw somewhere.

і визначити, де були помилки.

And we'll need to encourage more people to join us in studying science

Доведеться заохочувати більше людей займатися наукою,

since we need fresh eyes on these century-old problems.

адже буде потрібен свіжий погляд на старі як світ проблеми.

I don't have the answers, and I'm still searching for them.

Я не маю відповідей, я все ще їх шукаю.

Але хтось (можливо, це дитя ще вчиться в школі,

But someone -- maybe she's in school right now,

maybe she's not even born yet --

або ще й не народилося)

could eventually guide us to see physics in a completely new way,

зможе вказати нам новий шлях у фізиці

and to point out that perhaps we're just asking the wrong questions.

і показати, що ми, можливо, ставимо не ті питання.

І це не буде кінцем фізики,

Which would not be the end of physics,

but a novel beginning.

а стане її новітнім початком.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)