Dena Simmons: How students of color confront impostor syndrome | TED

Translator: Joseph Geni Reviewer: Camille Martínez

Перекладач: Dina Bezsmertna Утверджено: Khrystyna Romashko

So, my journey began in the Bronx, New York,

Отже, мій шлях бере початок у нью-йоркському Бронксі,

in a one-bedroom apartment,

у двокімнатній квартирі,

with my two sisters and immigrant mother.

де я жила з двома сестрами та мамою-імігранткою.

I loved our neighborhood.

Я так любила наш район.

It was lively.

Там було дуже жваво.

There was all this merengue blasting,

Повсюди звучала музика меренге,

neighbors socializing on building stoops

сусіди спілкувались на ґанку,

and animated conversations over domino playing.

чулися жваві розмови під час гри в доміно.

It was home,

Я почувалася вдома

and it was sweet.

і це було так солодко.

But it wasn't simple.

Але це було непросто.

In fact, everyone at school knew the block where we lived,

Насправді, вся школа знала квартал, в якому ми жили,

because it was where people came to buy weed and other drugs.

бо саме туди приходили купувати марихуану та інші наркотики.

And with drug-dealing comes conflict,

А в наркоторгівлі трапляються конфлікти,

so we often went to sleep to the sound of gunshots.

тому ми часто засинали під звуки пострілів.

I spent much of my childhood worried,

Майже все своє дитинство я провела у тривозі за нашу безпеку.

worried about our safety.

And so did our mother.

І наша мама так само.

She worried that the violence we witnessed would overtake our lives;

Вона боялася, що насильство, яке ми бачили, захлесне наше життя,

that our poverty meant

що через нашу бідність сусіди, з якими ми жили і ділили простір,

that the neighbors with whom we lived and shared space

would harm us.

можуть нам зашкодити.

Our entire life was in the Bronx,

Все наше життя було у Бронксі,

but my mother's anxiety spurred her into action,

але тривога моєї мами змусила її діяти,

and soon we were driving so fast to Connecticut --

і незабаром ми дуже швидко виїхали звідти у Коннектикут —

(Laughter)

(Сміх)

to boarding school campuses, with full scholarships in tow.

до кампусів шкіл-інтернатів, та ще й з цілими стипендіями за плечима.

Man, don't underestimate the power of a mother

Ніколи не варто недооцінювати силу матері,

determined to keep her children safe.

яка хоче уберегти своїх дітей.

(Cheers)

(Схвальні вигуки)

(Applause)

(Оплески)

At boarding school,

В школі-інтернаті,

for the first time,

вперше у своєму житті,

I was able to sleep without worry.

я могла спокійно спати.

I could leave my dorm room unlocked,

Я могла вийти з кімнати, не зачиняючи її,

walk barefoot in the grass,

гуляти босоніж по траві,

and look up to see a night sky full of stars.

і піднявши голову, дивитися на повне зірок нічне небо.

Happy novelties.

Щасливі зміни.

But there were other novelties as well.

Та були також і інші зміни.

Very quickly, I felt like I didn't belong.

Дуже швидко я відчула, що тут мені не місце.

I learned that I didn't speak the right way,

Я дізналась, що розмовляю неправильно,

and to demonstrate the proper ways of speaking,

і для того, щоб навчити мене правильної вимови,

my teachers gave me frequent lessons, in public,

мої викладачі часто давали мені публічні уроки,

on the appropriate way to enunciate certain words.

щоб продемонструвати, як треба вимовляти слова.

A teacher once instructed me in the hallway:

Якось одна вчителька повчала мене в коридорі:

"Aaaaaas-king."

"Aaaaaas-king" [англ. — питати].

She said this loudly.

Вона говорила це голосно.

"Dena, it's not 'axing,' like you're running around with an axe.

"Діна, не "axing" [англ. — рубати сокирою], ніби ти тут з сокирою носишся.

That's silly."

Це безглуздо".

Now at this point, you can imagine the snickers of my classmates,

Ви можете уявити собі реготання моїх однокласників в цей момент,

but she continued:

але вона продовжувала:

"Think about breaking the word into 'ass' and 'king,'

"Уяви, що слово має дві частини: ass [англ. — дупа] і king [король],

and then put the two together to say it correctly --

а потім з'єднай їх і вимови правильно —

'Asking.'"

аsking".

There were some other moments that reminded me that I didn't belong.

Були й інші моменти, які нагадували мені, що я тут зайва.

Once, I walked into a classmate's dorm room,

Одного разу я увійшла в кімнату своєї однокласниці,

І помітила, як вона спостерігає за своїми цінними речами навколо мене.

and I watched her watch her valuables around me.

Like, why would she do that? I thought to myself.

"Чому вона так поводиться?" — думалось мені.

And then there was the time

А ще був випадок,

when another classmate walked into my dorm room,

коли інша однокласниця зайшла до моєї кімнати

and yelled, "Ew!" as I was applying hair grease to my scalp.

і пискнула "Фу!", побачивши, як я вкладаю своє волосся воском.

There is emotional damage done when young people can't be themselves,

Підлітки отримують емоційну травму,

якщо вони не мають змоги залишатися собою,

when they are forced to edit who they are in order to be acceptable.

якщо вони мають підлаштовуватися під інших, щоб не виділятися.

It's a kind of violence.

Це психологічне насильство.

Ultimately, I'm a quintessential success story.

Зрештою, моя історія — шаблонна історія успіху.

I attended boarding school and college in New England,

Я отримала освіту в школі-інтернаті та в коледжі в Новій Англії,

studied abroad in Chile

навчалася закордоном у Чилі

and returned to the Bronx to be a middle school teacher.

і повернулась до Бронксу працювати вчителем в середній школі.

I received a Truman Scholarship,

Я отримувала стипендію імені Трумана,

a Fulbright and a Soros Fellowship.

стипендії для аспірантів за програмами фондів Сороса та Фулбрайта.

And I could list more.

І я можу продовжити перелік далі.

(Laughter)

(Сміх)

But I won't.

Та не буду.

(Laughter)

(Сміх)

I earned my doctorate at Columbia University.

І я отримала ступінь доктора наук в Колумбійському університеті

(Cheers)

(Схвальні вигуки)

(Applause)

(Оплески)

And then I landed a job at Yale.

І згодом отримала роботу в Єльському університеті.

(Applause)

(Оплески)

I am proud of everything that I've been able to accomplish

Я пишаюсь всім тим, чого я досі досягла на своєму шляху.

on my journey thus far.

I have eternal imposter syndrome.

Я маю синдром самозванця.

Either I've been invited because I'm a token,

Або мене запросили через те, що я виступаю символом,

which really isn't about me,

тобто справа не в зацікавленості моєю особою,

but rather, about a box someone needed to check off.

а в тому, щоб поставити у потрібному місці позначку.

Or, I am exceptional,

Чи може, я виняток,

which means I've had to leave the people I love behind.

а це означає, що я мала відмовитися від своїх близьких.

It's the price that I and so many others pay for learning while black.

Це ціна моєї освіти та освіти багатьох темношкірих студентів.

(Applause)

(Оплески)

I police myself all the time.

Я завжди слідкую за собою.

Are my pants too tight?

Чи не завузькі на мені штани?

Should I wear my hair up or in a fro?

Краще зібрати волосся, чи зробити афрокосички?

Should I speak up for myself,

Чи маю я реагувати на критику,

or will the power of my words be reduced to: "She's angry"?

чи мої слова будуть розглядатися як прояв агресії?

Why did I have to leave the Bronx

Чому я мала поїхати з Бронксу,

to gain access to a better education?

щоб отримати шанс на кращу освіту?

And why, in the process of getting that better education,

І чому в процесі навчання

did I have to endure the trauma of erasing what made me, me --

я маю страждати від намагання забути своє минуле, що зробило мене тою, ким я є,

a black girl from the Bronx, raised by an Antiguan mother?

— чорношкірою дівчиною з Бронксу, яку виховала мама з Антигуа.

So when I think about our current education reform initiatives,

Отож, коли я думаю про сучасні освітні реформи,

I can't help asking:

я не можу не запитати вас:

What are our students of color learning about themselves?

Що учні не європеоїдної раси дізнаються про себе?

Three -- three decades of research reveal

Три десятиліття досліджень показують,

that students of color are suspended and expelled

що учнів інших рас не допускають до занять та виганяють

at a rate three times greater than white students,

в три рази частіше, аніж білих студентів,

and are punished in harsher ways for the same infractions.

і значно суворіше карають за ті ж самі порушення.

They also learn this through the absence of their lives and narratives

Їхні життя та їхні історії не зустрічаються

in the curricula.

на сторінках творів шкільної програми.

The Cooperative Children's Book Center did a review of nearly 4,000 books

Співробітники Центру дитячої книги переглянули близько 4000 книжок,

and found that only three percent were about African-Americans.

і виявили, що лише в 3% з них розповідалось про афро-американців.

And they further learn this

До того ж, таких учнів рідко навчають вчителі,

through the lack of teachers that look like them.

зовнішньо схожі на них.

An analysis of data

Аналіз даних Національного центру зі статистичних досліджень

from the National Center for Education Statistics

found that 45 percent of our nation's pre-K to high school students

показав, що 45% всіх наших учнів,

у тому числі дошкільнята та учні старших класів, є не європеоїдної раси,

were people of color,

while only 17 percent of our teachers are.

і лише 17% вчителів мають таку расову приналежність.

Our youth of color pay a profound price

Така молодь платить величезну ціну

when their schooling sends them the message

за освіту, що диктує їм бути стриманими,

that they must be controlled,

that they must leave their identities at home

що диктує їм залишити свою самобутність вдома,

in order to be successful.

аби досягти успіху.

Every child deserves an education

Кожна дитина має право на освіту

that guarantees the safety to learn

в безпечних для навчання умовах,

in the comfort of one's own skin.

де можна залишатися самим собою.

(Applause)

(Оплески)

It is possible to create emotionally and physically safe classrooms

Клас може бути психологічно та фізично безпечним середовищем,

where students also thrive academically.

де навчання залишається на високому рівні.

I know, because I did it in my classroom

Я це знаю, тому що я практикувала таке в моєму класі,

when I returned to teach in the Bronx.

коли я почала викладати у Бронксі після свого повернення.

So what did that look like?

Отож, як це виглядає?

I centered my instruction

Я облаштувала навчання

on the lives, histories and identities of my students.

навколо життя, історій та особливостей моїх учнів.

And I did all of this because I wanted my students to know

Я втілювала в життя це все, бо хотіла, щоб мої студенти знали,

that everyone around them was supporting them

що всі навколо підтримують їх такими, як вони є,

to be their best self.

на шляху до успіху.

So while I could not control the instability of their homes,

Я не могла завадити проблемам, що чекали на них удома,

the uncertainty of their next meal,

знати, чи нагодують їх сьогодні чи ні,

or the loud neighbors that kept them from sleep,

чи будуть галасувати сусіди, не даючи їм поспати.

I provided them with a loving classroom

Та я могла створити сприятливу атмосферу в класі,

аби вони пишались собою

that made them feel proud of who they are,

that made them know that they mattered.

та усвідомлювали свою цінність.

You know,

Знаєте,

every time I hear or say the word "asking,"

щоразу, коли я чую або кажу слово "asking",

I am in high school again.

я знову повертаюсь до своїх шкільних років.

I am thinking about "ass" and "king"

Я думаю про слова "ass" і "king",

and putting the two together so that I speak in a way

з'єдную їх в одне, намагаючись говорити правильно,

where someone in power will want to listen.

щоб хтось при владі почув мене.

There is a better way,

Існує інший спосіб,

one that doesn't force kids of color into a double bind;

що не буде ставити перед чорношкірими дітьми важкий вибір,

a way for them to preserve their ties

що дозволить їм вберегти зв'язок

to their families, homes and communities;

з родинами, домівками та рідним середовищем,

a way that teaches them to trust their instincts

що навчає їх довіряти власним інстинктам

and to have faith in their own creative genius.

та вірити у власні сили.

Thank you.

Дякую вам.

(Applause)

(Оплески)