Why you should love gross science | Anna Rothschild

Did you know that one of the first fertility drugs

Перекладач: Myroslava Kruhliak Утверджено: Khrystyna Romashko

Чи ви знаєте, що одні з найперших ліків від безпліддя

was made from the pee of Catholic nuns,

були виготовлені із сечі католицьких черниць,

and that even the Pope got involved?

і дозвіл на це дав Папа Римський?

So, this is totally true.

Так, це цілковита правда.

Back in the 1950s, scientists knew that when women enter menopause,

Ще в 1950-ті науковцям було відомо, що з настанням менопаузи

they start releasing high levels of fertility hormones in their urine.

у сечі жінок підвищується рівень репродуктивних гормонів.

But there was this doctor named Bruno Lunenfeld,

Але доктор Бруно Люненфельд хотів з'ясувати іще дещо:

who wondered if he could actually isolate those hormones from the urine

чи можна виділити ці гормони із сечі,

and use it to help women who are having trouble getting pregnant.

і використати їх, щоб допомогти жінкам, які не можуть завагітніти?

Obviously, the problem with this was that in order to test this idea,

Основна складність полягала в тому, що для перевірки цієї ідеї

he needed a lot of pee from older women.

потрібно було дуже багато сечі жінок, які досягли менопаузи.

And that is not an easy thing to find.

А зібрати таку кількість сечі досить непросто.

So he and his colleagues got special permission from the Pope

Тож Люненфельд і його колеги отримали спеціальний дозвіл від Папи,

to collect gallons and gallons of urine

що дало можливість зібрати літри сечі

from hundreds of older Catholic nuns.

від католицьких черниць старшого віку.

And in doing so,

І в результаті дослідів

he actually isolated hormones

справді вдалось виділити гормони,

that are still used to help women get pregnant today,

які й зараз використовуються при лікуванні безпліддя,

though now, they can be synthesized in a lab,

хоча тепер ці гормони виготовляються у лабораторії,

and gallons of pee aren't necessary.

і щоб їх отримати, вже не потрібно збирати сечу.

So why am I standing up here,

Чому я стою тут і розповідаю

telling this wonderfully intellectual audience about nun pee?

таким високоінтелектуальним слухачам про сечу монахинь?

Well, I'm a science journalist and multimedia producer,

Бо мене, як журналістку і авторку науково-популярної медіапродукції,

who has always been fascinated by gross stuff.

завжди цікавили грубуваті речі.

So fascinated, in fact, that I started a weekly YouTube series

Я зацікавилась ними настільки, що навіть створила на YouTube щотижневу передачу

called "Gross Science,"

під назвою "Груба наука",

all about the slimy, smelly, creepy underbelly

де висвітлюю приховані від очей гидкі, непривабливі, відразливі аспекти

of nature, medicine and technology.

наукових досліджень, медицини і технології.

Now, I think most of us would agree

Припускаю, більшість із вас

that there's something a little gross about pee.

погодяться, що говорити про сечу трохи відразливо.

You know, it's something that we don't really like to talk about,

Справді, ми не любимо обговорювати такі речі,

and we keep the act of doing it very private.

сечовипускання належить до сфери найбільш приватного.

But when Lunenfeld peered into the world of pee,

Та завдяки тому, що Люненфельд зазирнув у світ сечі,

he discovered something deeply helpful to humanity.

йому вдалось здійснити відкриття, дуже корисне для людства.

And after a year and a half of making my show,

І за півтора року існування моєї передачі

I can tell you that very often when we explore the gross side of life,

можу сказати, що дуже часто дослідження відразливих аспектів життя

we find insights that we never would have thought we'd find,

підказувало ідеї, про які ми б ніколи не здогадались,

and we even often reveal beauty that we didn't think was there.

і часто ми навіть виявляли красу там, де її, здавалось, не могло бути.

I think it's important for us to talk about gross things for a few reasons.

Я вважаю, що існує кілька причин, чому важливо обговорювати відразливі речі.

So, first of all, talking about gross stuff

По-перше, висвітлення різних гидких аспектів

is a great tool for education,

дуже допомагає в навчальному процесі,

and it's an excellent way to preserve curiosity.

це чудовий засіб підтримувати цікавість.

To explain what I mean,

Для ілюстрації

why don't I tell you a little bit about what I was like as a child?

трохи розповім про досвід зі свого дитинства.

So, I was what you might call a gross kid.

Мене можна було б назвати противною дитиною.

In fact, my love of science itself

До речі, моя любов до науки почалась саме з того,

began when my parents bought me a slime chemistry set

що батьки мені купили хімічний набір шламів,

and was then only enhanced

і це тільки посилило мій інтерес

by doing gross experiments in my sixth-grade biology class.

до експериментів зі всіляким брудом на уроках біології в 6 класі.

We did things like, we swabbed surfaces around our classroom

Наприклад, ми протирали поверхні різних предметів у класі,

and cultured the bacteria we'd collected,

і вивчали зібрані на них бактерії.

and we dissected owl pellets,

Ми препарували совині погадки,

which are these balls of material that are undigested that owls barf up,

тобто округлі кульки з неперетравлених решток їжі, відригнутих совами.

and it's really kind of gross and awesome and cool.

Це справді гидота, але це було дивовижно і дуже цікаво.

Now, the fact that I was obsessed with gross stuff as a kid

Те, що я в дитинстві захоплювалась такими речами,

is not so revolutionary.

не було чимось винятковим.

You know, lots of kids are really into gross things,

Знаєте, чимало дітей захоплюються гидкими речами,

like playing in dirt or collecting beetles or eating their boogers.

вони граються в багнюці, колекціонують жуків чи їдять шмарклі.

And why is that?

А чому вони це роблять?

I think really little kids are like little explorers.

Я вважаю, що малі діти є водночас маленькими дослідниками.

They just want to experience as much as they can

Вони просто намагаються пізнати якомога більше речей,

and don't have any idea about the relative acceptability

і ще не знайомі з суспільними уявленнями, відповідно до яких

of touching a ladybug versus a stinkbug.

вважається прийнятнішим брати до рук сонечок, а не клопів.

They just want to understand how everything works

Діти просто хочуть зрозуміти, як все влаштовано,

and experience as much of life as they can.

і дослідити навколо все, що тільки зможуть.

And that is pure curiosity.

Це – вияв чистої цікавості.

But then adults step in,

Та втручаються дорослі,

and we tell kids not to pick their noses and not to touch the slugs or toads

наказуючи дітям не длубатись в носі, не чіпати слимаків, жаб,

or whatever else they find in the backyard,

і взагалі, не брати до рук таких тварин,

because those things are gross.

бо це – гидота.

And we do that in part to keep kids safe, right?

Звісно, частково за цим стоїть турбота про здоров'я дітей.

Like, maybe picking your nose spreads germs

Можливо, длубання в носі сприяє поширенню бактерій,

and maybe touching that toad will give you warts,

чи від дотику до жаби можуть з'явитись бородавки,

even though I don't actually think that's true.

хоч, я вважаю, це не відповідає істині.

You should feel free to touch as many toads as you want.

Можете спокійно брати жаб до рук скільки завгодно.

So at a certain point, when kids get a little bit older,

Отож, у певний момент, коли дитина стає трохи старшою,

there's this way that engaging with gross stuff

вона дізнається, що гидкі речі –

isn't just about curiosity,

це не просто предмет цікавості,

it's also about, sort of, finding out where the limits are,

що існують певні межі, і гидкі речі

pushing the boundaries of what's OK.

виходять за межі нормального.

So, lots of kids of a certain age will have burping competitions

У певному віці діти змагаються між собою,

or competitions to see who can make the grossest face.

хто голосніше відригне, чи скорчить найогиднішу гримасу.

And they do that in part because it's a little bit transgressive, right?

Частково вони це роблять тому, що тут є щось заборонене, так?

But there's another layer to why we define stuff as gross.

Але є й інша причина, чому ми вважаємо щось гидким.

As humans, we've sort of extended the concept of disgust to morality.

Як люди, ми надали гидливості моральних вимірів.

So, the psychologist Paul Rozin would say

Так, психолог Пол Розін сказав би,

that many of the things we categorize as gross

що чимало речей, які ми відносимо до огидного –

are things that reminds us that we're just animals.

це ті речі, які нагадують нам про нашу тваринну природу.

These are things like bodily fluids and sex

До них належать різні рідини нашого тіла, секс,

and physical abnormalities and death.

а також тілесні патології і смерть.

And the idea that we're just animals can be really unsettling,

Думка про те, що людина теж є твариною, неабияк тривожить людей,

because it can be this reminder of our own mortality.

бо вона їм нагадує про їхню власну смертність.

And that can leave many of us with this deep existential angst.

І в багатьох це викликає серйозний екзистенційний страх.

Rozin would say that there's this way

Розін сказав би, що огида

in which disgust and the avoidance of gross things

і уникання гидких речей – це механізм, який має на меті

becomes not just a way to protect our bodies,

захистити не лише наше тіло, тобто фізичне здоров'я,

it becomes a way to protect our souls.

а й душу, тобто, психологічне благополуччя.

I think at a certain point, kids really begin to internalize

Я вважаю, що в певний момент діти справді починають

this link between disgusting things and immorality.

інтерналізувати даний зв'язок між відразливими речами й аморальністю.

And while I don't have any concrete data to back up this next idea,

І хоча у мене немає конкретних даних, на користь такої ідеї,

I think that for a lot of us, it happens around the time we hit puberty.

я думаю, що багато з нас усвідомили цей зв'язок в пубертатному віці.

And you know -- yeah, I know.

І ви теж, певно, це знаєте.

So during puberty, our bodies are changing,

В період статевого дозрівання наші тіла змінюються,

and we're sweating more, and girls get their periods,

ми починаємо більше пітніти, а в дівчат починаються менструації,

and we're thinking about sex in this way that we never did before.

крім того, ми думаємо про секс інакше, ніж думали до того.

And through the human capacity for abstraction,

І завдяки нашій здатності до абстрагування

this shame can settle in.

цей сором посилюється.

So we don't necessarily just think,

Ми думаємо не просто щось на кшталт:

"Oh, my goodness, something really gross is happening to my body!"

"О Господи, у моєму тілі відбувається якийсь гидкий процес",

We think, "Oh my God, maybe I'm gross.

ми радше думаємо: "О Господи, мабуть, я гидкий.

And maybe that means that there's something bad or wrong about me."

І мабуть, це означає, що я грішу чи роблю щось погане."

The thing is, that if you de facto associate gross stuff with immorality,

Та річ у тім, що коли ви насправді асоціюєте гидкі речі з аморальністю,

you lose a huge part of your curiosity,

ваша допитливість суттєво знижується,

because there is so much out there in the world

бо у світі дуже багато речей, які тією чи іншою мірою

that is a little bit gross.

можна віднести до огидного.

Like, think about going for a walk in the woods.

Наприклад, обміркуймо прогулянку в лісі.

You could just pay attention to the birds and the trees and the flowers

Ви милуватиметесь птахами, деревами й квітами,

and that would be fine,

і це чудово,

but in my view, you'd be missing a bigger and more awesome picture

та, на мою думку, у вас складеться дуже неповна і вибіркова картина про життя,

of life on this planet.

яке існує в природі.

There are cycles of decay that are driving forest growth,

Ви не помітите розкладання відмерлих решток, що сприяє росту рослин,

and there are networks of fungus beneath your feet

так само, не зауважите, що стоїте над грибковими мережами,

that are connecting literally all of the plants around you.

що буквально з'єднують всі рослини, які ви бачите навколо.

That's really amazing.

А ці явища справді дивовижні.

So I feel like we should be talking about gross stuff early and often

Тож я вважаю, що нам слід частіше говорити з дітьми про відразливі речі,

with young people,

почавши з раннього віку,

so they feel like they're actually allowed to claim this bigger picture

щоб молоді люди не соромились сприймати повнішу і реалістичнішу

of life on our planet.

картину життя на нашій планеті.

The good news is that for many of us, the fascination with gross stuff

На щастя, у багатьох з нас інтерес до відразливих речей

doesn't exactly go away,

не зник повністю,

we just kind of pretend like it's not there.

ми просто вдаємо, що його не існує.

But truthfully, we all spend sort of a big part of our lives

Справді, ми витрачаємо значну частину наших зусиль на те,

just trying not to be gross.

щоб не викликати відрази.

When you really think about it,

Якщо добре подумати,

we're sort of just like bags of fluids and some weird tissues

то ми є чимось на кшталт вмістилища рідин і тканин, розміщених

surrounded by a thin layer of skin.

під оболонкою тонкого шару шкіри.

And to a certain extent,

І, певною мірою,

multiple times a day, whether consciously or subconsciously,

впродовж дня я не раз свідомо чи несвідомо

I need to remind myself not to fart publicly.

мушу стримуватись, щоб не пукнути при людях.

(Laughter)

(Сміх)

You know, we're desperately trying to avoid being gross all the time,

Знаєте, ми весь час так старанно намагаємось не викликати огиди,

so I think many of us take this kind of voyeuristic delight

що це, я вважаю, у багатьох породжує певну вуаєристську втіху

in learning about gross things.

від дослідження гидких речей.

This is certainly true of kids;

Особливо це проявляється у дітей.

the number of middle school teachers who show my videos

Доказом цього є те, що вчителі середньої школи

in their science classes

використовували на уроках

is a testament to that.

багато із моїх відео.

But I think it's totally true of adults, too.

Я вважаю, що і в дорослих теж присутній цей інтерес.

You know, I think we all love hearing about gross stories,

Знаєте, я вважаю, ми всі любимо слухати історії про щось гидотне,

because it's a socially acceptable way to explore the gross side of ourselves.

бо це дозволяє у соціально прийнятний спосіб дослідити власні темні сторони.

But there's this other reason

Але існує ще одна причина,

that I think talking about gross stuff is so important.

чому так важливо обговорювати гидкі речі.

A while back, I made a video on tonsil stones -- sorry, everyone --

Якось я створила відео про гнійні пробки у мигдалинах – перепрошую за деталі –

which are these balls of mucus and bacteria and food

про ці кульки, що складаються зі слизу, бактерій та їжі,

that get lodged in your tonsils and they smell really terrible,

які застрягають у наших мигдалинах, вони дуже смердять,

sometimes you cough them up and it's like -- it's awful.

іноді ви їх відкашлюєте, і відчуття при цьому жахливі.

And many, many people have experienced this.

Із цим стикалось багато, справді, чимало людей.

But many of the people who have experienced this

Але всі ці люди, які страждали від гнійних пробок, не мали змоги

haven't really had a forum to talk about it.

обговорити свою проблему публічно.

And today, this video that I made is my most popular video.

І на сьогодні відео про гнійні пробки стало найпопулярнішим із моїх відео,

It has millions of views.

воно має мільйони переглядів.

(Laughter)

(Сміх)

And the comment section for that video became sort of like a self-help section,

А коментарі до цього відео нагадують сторінку взаємодопомоги,

where people could talk about their tonsil stone experiences

де люди можуть поділитись своїм досвідом щодо гнійних пробок,

and, like, tips and tricks for getting rid of them.

а також порадами, як позбутись цих пробок.

And I think it became this great way for people to talk about something

І я вважаю, що це дало людям чудову нагоду обговорити проблему,

that they'd never felt comfortable taking about publicly.

яку вони б ніколи не наважились обговорювати публічно.

And that is wonderful when it's about something as goofy as tonsil stones,

Прекрасно, коли відео про якісь дурниці, типу гнійних пробок, викликає такий ефект,

but it's a little sad when a video can have an effect like that

але стає трохи сумно, коли такий же ефект спостерігається і від відео

when it's about something as common as periods.

про дуже поширене явище, таке як менструації.

Last February, I released a video on menstruation,

У лютому минулого року я випустила відео про менструації,

and to this day, I am still getting messages

і до сьогодні мені все ще надходять запитання

from people around the globe who are asking me about their periods.

від жінок у всьому світі, які б хотіли проконсультуватись щодо місячних.

There are a lot of young people -- and some not-so-young people -- out there,

Серед них чимало молодих дівчат, та бувають і старші,

who are worried that what's happening to their bodies

вони непокояться, що процес, який протікає у їхніх тілах,

is somehow not normal.

якийсь ніби не зовсім нормальний.

And, of course, I always tell them that I am not a medical professional,

І звісно, я їм завжди відповідаю, що я не фахова лікарка,

and that, if possible, they should talk to a doctor.

і що їм ліпше звернутись до гінеколога.

But the truth of the matter is that everyone should feel comfortable

Та суть в тому, що не всі почуваються комфортно,

talking to a doctor about their own bodies.

розповідаючи лікарю про стан свого тіла.

And that's why I think it's really important for us

І саме тому справді важливо,

to start this dialogue about gross stuff from a pretty early age,

щоб обговорення гидких речей починалось із дуже раннього віку,

so we can let our kids know

щоб наші діти засвоїли,

that it's alright to have agency over your own body

що стежити за своїм тілом і своїм здоров'ям –

and over your own health.

це цілком нормально.

There's another reason that talking to your doctor

Є ще одна причина, чому дуже важливо

about your health and gross stuff

при розмові з лікарем

is really, really important.

не замовчувати гидкі речі.

Doctors and the scientific community can only address issues

Лікарі, як і науковці, можуть вирішити лише ті проблеми,

when they know there's something to address.

на вирішення яких існує запит.

So one of the really interesting things I learned

Тож одна з найцікавіших речей, які я виявила,

while making the video on periods,

працюючи над відео про менструації –

is that I was talking to this one scientist who told me

це те, що, як мені пояснив один дослідник,

there's actually still a lot we don't know about periods.

медицина ще багато чого не знає про менструації.

There's a lot of basic research that still hasn't been done.

Чимало фундаментальних досліджень ще не здійснено,

In part, that's just because there weren't a lot of scientists in the field

частково тому, що серед дослідників у цій галузі не так багато жінок,

who were women, to ask questions about it.

які б могли поставити питання для досліджень.

And it's also not a topic that women talk about publicly.

Жінки соромляться публічно обговорювати місячні.

So there's this gap in what we know,

А в результаті у наших знаннях є серйозні лакуни,

just because no one was there to ask a question.

лише тому, що всі соромляться задавати питання.

There's one final reason that I think talking about gross stuff is so important,

Зрештою, ще одна причина, чому я так наголошую на обговоренні гидких речей –

and that's because you just never know what you're going to find

бо ми просто ніколи не можемо знати наперед,

when you peel back all those layers of disgustingness.

що ж нам відкриється, коли ми зніматимемо шар за шаром у цій гидоті.

So, take the California brown sea hare.

Погляньмо на каліфорнійського коричневого морського зайця.

This is a sea slug that squirts this lovely, bright purple ink

Це морський молюск, який випускає красиве, світло-фіолетове чорнило

at any creature that tries to eat it.

захищаючись від хижаків.

But it also happens to be one of the kinkiest creatures

Але ці молюски також виявились одними з найбільших збоченців

in the animal kingdom.

у світі тварин.

So these guys are hermaphrodites,

Морські зайці є гермафродитами,

which means they have both male and female genitalia.

тобто, у них є як жіночі, так і чоловічі статеві органи.

And when it's time to mate,

А коли настає період розмноження,

up to 20 individuals will all get together in this kind of, like, conga line

то вони збираються групами, до 20 особин, і утворюють щось схоже на "паровозик",

and they'll all mate together.

такий собі груповий процес.

(Laughter)

(Сміх)

A single sea hare will inseminate the partner in front of it

Кожен морський заєць запліднює партнера, що знаходиться попереду,

and receive sperm from the one behind,

і водночас отримує сперму від партнера ззаду;

which is sort of like an awesome time-saver,

якщо подумати, то тут, схоже,

when you think about it.

величезна економія часу.

(Laughter)

(Сміх)

But if scientists had only seen this and they were like,

Але якби вчені зупинилися лише на цьому, мовляв

"OK, we're just not going to touch that with a stick,"

"Гаразд, не будемо далі в цьому копирсатись",

they would have missed the bigger thing about sea hares

вони б не помітили значно важливішого факту про морських зайців,

that makes them really remarkable.

однієї вельми цікавої особливості.

It turns out that these sea hares have a small number of very large neurons,

Виявилось, що у морських зайців є дуже великі нейрони, і тому ці молюски –

which makes them excellent to use in neuroscience research.

чудовий матеріал для використання у неврологічних дослідженнях.

And, in fact, the scientist Eric Kandel used them in his research

Наприклад, вчений Ерік Кендел використав цих молюсків у дослідженні,

to understand how memories are stored.

присвяченому механізмам зберігання спогадів.

And you know what?

І знаєте з яким результатом?

He won a Nobel Prize for his work.

За це дослідження він отримав Нобелівську премію.

So go out there and pick up beetles and play in dirt and ask questions.

Тож колекціонуйте жуків, грайтесь у грязюці і ставте запитання.

And own your fascination with gross stuff and don't be ashamed of it,

Не придушуйте в собі інтерес до гидких речей, і не соромтесь цього,

because you never know what you're going to find.

бо ви ніколи не можете вгадати, що вам відкриється.

And as I say at the end of all my videos,

І, як я кажу в кінці усіх своїх відео,

"Ew."

"Йоу"

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)