How to revive your belief in democracy | Eric Liu

Перекладач: Ilya Rozenberg Утверджено: Vlad Gazda

I bring you greetings

Передаю вам вітання

from the 52nd-freest nation on earth.

від 52-ї найбільш вільної нації на землі.

As an American, it irritates me that my nation keeps sinking

Як американця, мене дратує, що моя нація продовжує тонути

in the annual rankings published by Freedom House.

у щорічному рейтингу, опублікованому організацією Freedom House.

I'm the son of immigrants.

Я син іммігрантів.

My parents were born in China during war and revolution,

Мої батьки народилися в Китаї під час війни та революції,

went to Taiwan and then came to the United States,

переїхали у Тайвань, а потім прибули до Сполучених Штатів,

which means all my life,

це означає, що усе своє життя

I've been acutely aware just how fragile an inheritance freedom truly is.

я гостро усвідомлюю, якою крихкою, насправді, є свобода.

That's why I spend my time teaching, preaching and practicing democracy.

Ось чому я витрачаю мій час, щоб навчати, проповідувати і практикувати демократію.

I have no illusions.

У мене немає ілюзій.

All around the world now,

Сьогодні в усьому світі

people are doubting whether democracy can deliver.

люди сумніваються, чи демократія може привести до успіху.

Autocrats and demagogues seem emboldened,

Автократи і демагоги здаються сміливими

even cocky.

і навіть самовпевненими.

The free world feels leaderless.

Вільний світ відчуває, що не має лідерів.

And yet, I remain hopeful.

І все ж у мене залишається надія.

I don't mean optimistic.

Я не маю на увазі оптимізм.

Optimism is for spectators.

Оптимізм - це для спостерігачів.

Hope implies agency.

Надія передбачає сприяння.

It says I have a hand in the outcome.

Тобто коли людина прикладає руку до результату.

Democratic hope requires faith

Демократична надія вимагає віри

not in a strongman or a charismatic savior

не в сильного чи харизматичного спасителя,

but in each other,

а в один одного,

and it forces us to ask: How can we become worthy of such faith?

і це змушує нас запитати: як ми можемо стати гідними цього переконання?

I believe we are at a moment of moral awakening,

Я вірю, що ми переживаємо момент морального пробудження,

the kind that comes when old certainties collapse.

що настає тоді, коли руйнуються старі поняття.

At the heart of that awakening is what I call "civic religion."

В основі цього пробудження те, що я називаю "громадянською релігією".

And today, I want to talk about what civic religion is,

І сьогодні я хочу поговорити про те, що таке громадянська релігія,

how we practice it,

як ми її практикуємо,

and why it matters now more than ever.

і чому вона важлива зараз більше, ніж будь-коли.

Let me start with the what.

Дозвольте мені почати з "що це".

I define civic religion as a system of shared beliefs and collective practices

Я визначаю громадянську релігію як систему спільних поглядів і колективних вчинків,

by which the members of a self-governing community

за допомогою яких члени самоврядної спільноти

choose to live like citizens.

обирають жити як громадяни.

Now, when I say "citizen" here, I'm not referring to papers or passports.

Я сказав "громадянин", але не мав на увазі документи або паспорти.

I'm talking about a deeper, broader, ethical conception

Я говорю про більш глибоку, ширшу етичну концепцію

of being a contributor to community, a member of the body.

перебування у спільноті, бути членом громади.

To speak of civic religion as religion is not poetic license.

Це не поетична вільність говорити про громадянську релігію як про релігію.

That's because democracy

Тому що демократія -

is one of the most faith-fueled human activities there is.

це одна з людських діяльностей, що підживлюється вірою.

Democracy works only when enough of us believe democracy works.

Демократія працює тільки, коли достатньо нас вірить, що демократія працює.

It is at once a gamble and a miracle.

Це одночасно і авантюра, і диво.

Its legitimacy comes not from the outer frame of constitutional rules,

Її легітимність виходить не з зовнішніх рамок конституційних норм,

but from the inner workings of civic spirit.

а з внутрішньої діяльності громадянського духу.

Civic religion, like any religion,

Громадянська релігія, як і будь-яка релігія,

contains a sacred creed, sacred deeds and sacred rituals.

містить священні вірування, священні діяння і священні обряди.

My creed includes words like "equal protection of the laws"

Моє вірування включають такі слова як "однаковий захист всіх законом"

and "we the people."

і "ми, люди Сполучених Штатів".

My roll call of hallowed deeds includes abolition, women's suffrage,

Мій список святих справ включає скасування рабства, жіноче виборче право,

the civil rights movement,

рух за громадянські права,

the Allied landing at Normandy,

висадку союзників у Нормандії,

the fall of the Berlin Wall.

падіння Берлінської стіни.

And I have a new civic ritual that I'll tell you about in a moment.

І у мене є новий громадянський обряд, про який я зараз розповім.

Wherever on earth you're from,

Де б ви не жили на Землі,

you can find or make your own set of creed, deed and ritual.

ви можете відшукати або розробити свій власний набір вірувань, діянь і обрядів.

The practice of civic religion is not about worship of the state

Практикування громадянської релігії - це не поклоніння державі

or obedience to a ruling party.

чи покора правлячій партії.

It is about commitment to one another

Мова йде про відданість один одному

and our common ideals.

і нашим спільним ідеалам.

And the sacredness of civic religion is not about divinity or the supernatural.

А сакральність громадянської релігії - не про божественність або надприродне.

It is about a group of unlike people

Мова йде про групу несхожих людей,

speaking into being our alikeness,

що виражає нашу схожість,

our groupness.

нашу спільність.

Perhaps now you're getting a little worried

Можливо, зараз ви трохи хвилюєтеся,

that I'm trying to sell you on a cult.

що я намагаюся записати вас у секту.

Relax, I'm not.

Розслабтеся, це не так.

I don't need to sell you.

Мені не потрібно вас записувати.

As a human, you are always in the market for a cult,

Як людина, ви завжди самі шукаєте якусь секту

for some variety of religious experience.

для різноманітності вашого релігійного досвіду.

We are wired to seek cosmological explanations,

Такі ми вже є, що шукаємо космологічні пояснення,

to sacralize beliefs that unite us in transcendent purpose.

щоб сакралізувати переконання, які з'єднали нас у трансцендентних мріях.

Humans make religion because humans make groups.

Люди створюють релігії, тому що люди створюють групи.

The only choice we have is whether to activate that groupness for good.

Ми тільки можемо вирішити застосувати це групування на користь.

If you are a devout person, you know this.

Якщо ви побожна людина, ви це вже знаєте.

If you are not,

Якщо ні,

if you no longer go to prayer services

якщо ви більше не ходите на молитовні служби

or never did,

або ніколи не ходили,

then perhaps you'll say that yoga is your religion,

тоді, можливо, ви скажете, що йога - це ваша релігія,

or Premier League football,

або футбол Прем'єр-ліги,

or knitting, or coding or TED Talks.

або в'язання, чи кодування, або виступи TED.

But whether you believe in a God or in the absence of gods,

Але чи вірите ви в Бога, чи у відсутність богів,

civic religion does not require you to renounce your beliefs.

громадянська релігія не вимагає від вас відречення від своїх переконань.

It requires you only to show up as a citizen.

Вона вимагає тільки вашої присутності як громадянина.

And that brings me to my second topic:

І це підводить мене до моєї другої теми:

how we can practice civic religion productively.

як ми можемо продуктивно практикувати громадянську релігію.

Let me tell you now about that new civic ritual.

Дозвольте розповісти про новий громадянський обряд.

It's called "Civic Saturday,"

Подія називається "Громадянська Субота",

and it follows the arc of a faith gathering.

і вона проводиться за традиціями релігійних зборів.

We sing together,

Ми разом співаємо,

we turn to the strangers next to us to discuss a common question,

ми звертаємося до незнайомців поруч, щоб обговорити спільне питання,

we hear poetry and scripture,

ми слухаємо поезію і писання,

there's a sermon that ties those texts

проповідь, яка пов'язує ці тексти

to the ethical choices and controversies of our time,

з етичними виборами і суперечками нашого часу,

but the song and scripture and the sermon

але і спів, і писання, і проповідь

are not from church or synagogue or mosque.

не з церкви, синагоги чи мечеті.

They are civic,

Вони громадянські,

drawn from our shared civic ideals

витягнуті з наших спільних громадянських ідеалів

and a shared history of claiming and contesting those ideals.

і спільної історії висунення й заперечення цих ідеалів.

Afterwards, we form up in circles to organize rallies, register voters,

Після цього ми гуртуємося, організовуємо мітинги, реєструємо виборців,

join new clubs, make new friends.

вступаємо до нових клубів, заводимо нових друзів.

My colleagues and I started organizing Civic Saturdays

Ми з колегами почали організовувати "громадянські суботи"

in Seattle in 2016.

в Сіетлі в 2016 році.

Since then, they have spread across the continent.

З тих пір вони поширилися по всьому континенту.

Sometimes hundreds attend, sometimes dozens.

Іноді відвідувачів сотні, іноді десятки.

They happen in libraries and community centers

Вони відбуваються в бібліотеках і громадських центрах,

and coworking spaces,

у колективних офісах,

under festive tents and inside great halls.

під святковими наметами і всередині великих залів.

There's nothing high-tech about this social technology.

У цій соціальній технології немає нічого високотехнологічного.

It speaks to a basic human yearning for face-to-face fellowship.

Вона базується на прагненні людини до прямого спілкування віч-на-віч.

It draws young and old, left and right,

Вона залучає молодих і старих, лівих і правих,

poor and rich, churched and unchurched,

бідних і багатих, церковних і нецерковних людей

of all races.

всіх рас.

When you come to a Civic Saturday and are invited to discuss a question

Коли ви приїжджаєте на громадянську суботу і запрошені обговорити такі питання

like "Who are you responsible for?"

як "За кого ви відповідальні?"

or "What are you willing to risk or to give up for your community?"

або "Чим ви готові ризикувати або від чого готові відмовитися для своєї громади?"

When that happens, something moves.

Коли це стається, це зворушливо.

You are moved.

Ви зворушені.

You start telling your story.

Ви починаєте розповідати про своє життя.

We start actually seeing one another.

Дійсно відкриваєте очі один на одного.

You realize that homelessness, gun violence, gentrification,

Ви розумієте, що бездомність, збройне насильство, джентрифікація,

terrible traffic, mistrust of newcomers, fake news --

жахливі корки, недовіра до переселенців, фальшиві новини -

these things aren't someone else's problem,

це не чиїсь проблеми,

they are the aggregation of your own habits and omissions.

це сукупність ваших власних звичок і упущень.

Society becomes how you behave.

Суспільство стає таким, як ви поводитеся в ньому.

We are never asked to reflect on the content of our citizenship.

Нас ніколи не просять замислитися над змістом нашого громадянства.

Most of us are never invited to do more or to be more,

Більшість з нас ніколи не запрошують робити більше або бути більше,

and most of us have no idea how much we crave that invitation.

і більшість з нас не уявляє, як ми жадаємо цього запрошення.

We've since created a civic seminary

Відтоді ми створили громадську семінарію

to start training people from all over to lead Civic Saturday gatherings

і почали вчити людей звідусіль вести зібрання громадянської суботи

on their own, in their own towns.

самостійно, у власних громадах.

In the community of Athens, Tennessee,

У громаді Афіни, штат Теннессі,

a feisty leader named Whitney Kimball Coe

енергійний лідер Уїтні Кімбелл Коу

leads hers in an art and framing shop

проводить збори у власній крамниці мистецтв і обрамлення,

with a youth choir and lots of little flags.

з молодіжним хором і безліччю прапорців.

A young activist named Berto Aguayo

Молодий активіст Берто Аґуайо

led his Civic Saturday on a street corner

проводить свою громадянську суботу на розі вулиць

in the Back of the Yards neighborhood of Chicago.

у місцевості Back of the Yards у Чикаго.

Berto was once involved with gangs.

Берто колись належав до банди.

Now, he's keeping the peace

Тепер він миротворець

and organizing political campaigns.

і організовує політичні кампанії.

In Honolulu, Rafael Bergstrom,

У Гонолулу, Рафаель Бергстром,

a former pro baseball player turned photographer and conservationist,

колишній професійний бейсболіст, що став фотографом і природоохоронцем,

leads his under the banner "Civics IS Sexy."

веде свою суботу під девізом "Громадянська участь - це сексуально".

It is.

Дійсно сексуально.

(Laughter)

(Сміх)

Sometimes I'm asked, even by our seminarians:

Іноді мене запитують навіть наші семінаристи:

"Isn't it dangerous to use religious language?

"Чи не небезпечно використовувати релігійну мову?

Won't that just make our politics even more dogmatic and self-righteous?"

Хіба це не зробить нашу політику ще більш догматичною і самоправедною?"

But this view assumes that all religion is fanatical fundamentalism.

Але цей погляд припускає, що вся релігія є фанатичним фундаменталізмом.

It is not.

Не вся.

Religion is also moral discernment,

Релігія також - моральний компас,

an embrace of doubt,

прийняття сумніву.

a commitment to detach from self and serve others,

зобов'язання відокремитися від себе і служити іншим,

a challenge to repair the world.

виклик виправити світ.

In this sense, politics could stand to be a little more like religion,

У цьому сенсі політика могла бути трохи більше схожою на релігію,

not less.

не менше.

Thus, my final topic today:

Таким чином, моя остання тема сьогодні:

why civic religion matters now.

чому громадянська релігія важлива зараз.

I want to offer two reasons.

Хочу запропонувати дві причини.

One is to counter the culture of hyperindividualism.

Перша - це протидіяти культурі гіперіндивідуалізму.

Every message we get from every screen and surface

Кожне повідомлення, яке ми отримуємо на кожному екрані

of the modern marketplace

сучасного ринку, полягає в тому,

is that each of us is on our own,

що кожен з нас сам по собі,

a free agent,

вільний агент,

free to manage our own brands,

вільний керувати своїми власними брендами,

free to live under bridges,

вільний жити під мостом,

free to have side hustles,

вільний мати побічні інтереси,

free to die alone without insurance.

вільний вмирати поодинці і без медстрахівки.

Market liberalism tells us we are masters beholden to none,

Ринковий лібералізм говорить нам, що ми самі собі господарі,

but then it enslaves us

а потім він нас робить своїм рабом

in the awful isolation of consumerism and status anxiety.

у жахливій ізоляції споживацтва і хвилювання за свій рейтинг.

(Audience) Yeah!

(Публіка) Так!

Millions of us are on to the con now.

Мільйони нас це вже зрозуміли.

We are realizing now

Ми зараз усвідомлюємо,

that a free-for-all is not the same as freedom for all.

що свавілля всіх - не те ж саме, що свобода для всіх.

(Applause)

(Оплески)

What truly makes us free is being bound to others

Дійсно вільними нас робить прив'язаність до інших

in mutual aid and obligation,

взаємодопомогою та взаємним обов'язком

having to work things out the best we can in our neighborhoods and towns,

під час якнайкращого вирішення проблем у наших районах і містах,

as if our fates were entwined --

ніби наші долі переплелися -

because they are --

тому що вони переплелися -

as if we could not secede from one another,

ніби ми не можемо відокремитися один від одного,

because, in the end, we cannot.

тому що, врешті-решт, ми не можемо.

Binding ourselves this way actually liberates us.

Об'єднуючи себе таким чином, ми, насправді, себе звільняємо.

It reveals that we are equal in dignity.

Це показує, що ми є рівними в гідності.

It reminds us that rights come with responsibilities.

Це нагадує нам, що права покладаються на обов'язки.

It reminds us, in fact,

Це нагадує нам,

that rights properly understood are responsibilities.

що права, які розуміють належним чином, це теж обов'язки.

The second reason why civic religion matters now

Друга причина, чому громадянська релігія зараз важлива:

is that it offers the healthiest possible story of us and them.

вона пропонує найбільш сенсовний опис того, хто такі ми і хто вони.

We talk about identity politics today as if it were something new,

Сьогодні ми говоримо про політику ідентичності як про щось нове,

but it's not.

але це не нове.

All politics is identity politics,

Вся політика - це політика ідентичності,

a never-ending struggle to define who truly belongs.

нескінченна боротьба за визначення того, кому належить місце під сонцем.

Instead of noxious myths of blood and soil that mark some as forever outsiders,

Замість шкідливих міфів про походження, які позначають когось назавжди чужим,

civic religion offers everyone a path to belonging

громадянська релігія пропонує кожному приналежність,

based only a universal creed of contribution, participation,

засновану лише на універсальному кредо внеску, участі,

inclusion.

включення.

In civic religion, the "us" is those who wish to serve,

У громадянській релігії "ми" - це ті, хто бажає служити людям,

volunteer, vote, listen, learn, empathize, argue better,

волонтерити, голосувати, слухати, вчитися, співпереживати, сперечатися краще,

circulate power rather than hoard it.

поширювати, а не накопичувати владу.

The "them" is those who don't.

"Вони" - це ті, хто цього не робить.

It is possible to judge the them harshly,

їх можна судити суворо,

but it isn't necessary,

але не потрібно,

for at any time, one of them can become one of us,

в будь-який момент один з них може стати одним з нас,

simply by choosing to live like a citizen.

просто вибираючи жити як громадянин.

So let's welcome them in.

Тож давайте запросимо їх.

Whitney and Berto and Rafael are gifted welcomers.

Уїтні, і Берто, і Рафаель талановитo запрошують.

Each has a distinctive, locally rooted way

У кожного є своєрідний, локально укорінений спосіб

to make faith in democracy relatable to others.

зробити віру в демократію доступною для інших.

Their slang might be Appalachian or South Side or Hawaiian.

Їхній сленг може походити з Аппалачів, або Південного Чикаго, чи з Гаваїв.

Their message is the same:

Їхнє гасло те ж саме:

civic love, civic spirit, civic responsibility.

громадянська любов, громадянський дух, громадянська відповідальність.

Now you might think that all this civic religion stuff

Може ви вважаєте, що оця громадянська релігія -

is just for overzealous second-generation Americans like me.

це щось там для надмірно палких американців другого покоління, як я.

But actually, it is for anyone, anywhere,

Але насправді, це для будь-кого, будь-де,

who wants to kindle the bonds of trust,

для тих, хто хоче закріпити зв'язки довіри,

affection and joint action

прихильності та спільних дій,

needed to govern ourselves in freedom.

необхідних для вільного правління.

Now maybe Civic Saturdays aren't for you.

Можливо, громадянські суботи не для вас.

That's OK.

Гаразд.

Find your own ways to foster civic habits of the heart.

Знайдіть власні способи сприяння позитивним громадянським звичкам.

Many forms of beloved civic community are thriving now,

Багато форм улюбленої громадянської спільноти процвітають зараз,

in this age of awakening.

у цей час пробудження.

Groups like Community Organizing Japan,

Такі групи як Community Organizing Japan,

which uses creative performative rituals of storytelling

яка використовує креативні спектаклі з ритуалами розповідання історій,

to promote equality for women.

щоб сприяти рівності жінок.

In Iceland, civil confirmations,

В Ісландії є цивільні конфірмації,

where young people are led by an elder

під час яких молоді люди, очолені старійшиною,

to learn the history and civic traditions of their society,

дізнаються про історію та громадянські традиції свого суспільства,

culminating in a rite-of-passage ceremony

і завершуються вони церемонією обряду,

akin to church confirmation.

схожого на церковне миропомазання.

Ben Franklin Circles in the United States,

Кола Бена Франкліна у Сполучених Штатах,

where friends meet monthly

де друзі зустрічаються щомісяця,

to discuss and reflect upon the virtues that Franklin codified

щоб обговорити та поміркувати над чеснотами, які Франклін кодифікував

in his autobiography,

у своїй автобіографії,

like justice and gratitude and forgiveness.

такі як справедливість, і вдячність, і прощення.

I know civic religion is not enough

Я знаю, що одної громадянської релігії недостатньо,

to remedy the radical inequities of our age.

щоб усунути корінні несправедливості нашого часу.

We need power for that.

Для цього нам потрібна влада.

But power without character is a cure worse than the disease.

Але влада без репутації - це ліки, які гірші за хворобу.

I know civic religion alone can't fix corrupt institutions,

Знаю, — самої цієї релігії недостатньо, щоб виправити корумповані інституції.

but institutional reforms without new norms will not last.

але інституційні реформи без нових норм довго не протримуються.

Culture is upstream of law.

Культура на вищому рівні, ніж закон.

Spirit is upstream of policy.

Дух на вищому рівні, ніж політика.

The soul is upstream of the state.

Душа на вищому рівні, ніж країна.

We cannot unpollute our politics if we clean only downstream.

Ми не можемо очистити нашу політику, якщо ми чистимо тільки нижче за течією.

We must get to the source.

Ми повинні дістатися до джерела.

The source is our values,

Джерела наших цінностей,

and on the topic of values, my advice is simple: have some.

і щодо цінностей — тут порада проста: їх треба мати.

(Laughter)

(Сміх)

(Applause)

(Оплески)

Make sure those values are prosocial.

Переконайтеся, що ці цінності соціальнo значущі.

Put them into practice,

Впроваджуйте їх на практиці,

and do so in the company of others,

і робіть це в компанії інших,

with a structure of creed, deed and joyful ritual

в укладі з переконаннями, справами і радісними обрядами,

that'll keep all of you coming back.

які усіх вас змусять до них повертатись.

Those of us who believe in democracy and believe it is still possible,

Ті з нас, хто вірить в демократію і вірить, що все ще можливо,

we have the burden of proving it.

ми маємо на собі тягар це довести.

But remember, it is no burden at all

Але пам'ятайте, що це зовсім не тягар -

to be in a community where you are seen as fully human,

бути в громаді, де вас сприймають як повноцінну людину,

where you have a say in the things that affect you,

де ви маєте право говорити про те, що вас турбує,

where you don't need to be connected to be respected.

де вам не треба мати зв'язки, щоб вас поважали.

That is called a blessing,

Це звуть благословенням,

and it is available to all who believe.

і воно доступне всім, хто вірить.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)