How risk-taking changes a teenager's brain | Kashfia Rahman

Перекладач: Мирослава Кругляк Утверджено: Valentyna Goch

Have you ever tried to understand a teenager?

Ви коли-небудь намагалися зрозуміти підлітка?

It's exhausting, right?

Це виснажує, правда?

You must be puzzled by the fact that some teens do well in school,

Ви, мабуть, спантеличені тим, що деякі підлітки мають гарні успіхи в школі,

lead clubs and teams

очолюють клуби й команди,

and volunteer in their communities,

безкорисливо працюють у своїх спільнотах,

but they eat Tide Pods for an online challenge,

але водночас вони їдять " Tide Pods", випробовуючи себе в Інтернеті,

speed and text while driving,

перевищують швидкість та пишуть меседжі за кермом,

binge drink and experiment with illicit drugs.

експериментують з алкоголем та забороненими наркотиками.

How can so many teens be so smart, skilled and responsible --

Чому стільки підлітків, дуже розумних, умілих та відповідальних,

and careless risk-takers at the same time?

разом з тим схильні до безглуздого ризику?

When I was 16,

Коли мені було 16,

while frequently observing my peers in person

я часто спостерігала за своїми однолітками?

as well as on social media,

як у житті, так і в соціальних мережах?

I began to wonder why so many teens took such crazy risks.

і починала задумуватись над тим, чому багато підлітків так шалено ризикують.

It seems like getting a certificate from DARE class in the fifth grade

Здається, що сертифікат від DARE, отриманий в 5 класі,

can't stop them.

не може зупинити їх.

(Laughter)

(Сміх)

What was even more alarming to me

Ще тривожнішим для мене було те,

was that the more they exposed themselves to these harmful risks,

що чим більше вони піддають себе цим небезпечним ризикам,

the easier it became for them to continue taking risks.

тим легше їм ризикувати й далі.

Now this confused me,

Це мене спантеличило,

but it also made me incredibly curious.

але також надзвичайно зацікавило.

So, as someone with a name

Тож як людина, чиє ім'я

that literally means "to explore knowledge,"

дослівно означає "досліджувати знання",

I started searching for a scientific explanation.

я почала шукати наукове пояснення.

Now, it's no secret that teens ages 13 to 18

Не секрет, що підлітки віком від 13 до 18

are more prone to risk-taking than children or adults,

більш схильні до ризику, ніж діти чи дорослі,

but what makes them so daring?

але що робить підлітків такими відважними?

Do they suddenly become reckless,

Чи вони стають безстрашними випадково,

or is this just a natural phase that they're going through?

чи це просто природна фаза, через яку вони проходять?

Well neuroscientists have already found evidence

Нейрофізіологи вже знайшли докази того,

that the teen brain is still in the process of maturation --

що підлітковий мозок ще перебуває в процесі дозрівання,

and that this makes them exceptionally poor at decision-making,

а це означає, що підліткам важко приймати слушні рішення,

causing them to fall prey to risky behaviors.

тому вони легко схиляються до ризикованої поведінки.

But in that case, if the maturing brain is to blame,

Але якщо це так, якщо справа в тому, що мозок ще не дозрів,

then why are teens more vulnerable than children,

то чому підлітки більш вразливі, ніж діти,

even though their brains are more developed than those of children?

адже їхній мозок більш розвинутий, ніж у дітей?

Also, not all teens in the world take risks at the same level.

До того ж не всі підлітки ризикують однаково.

Are there some other underlying or unintentional causes

Чи є ще якісь неявні причини, що лежать в основі підліткової

driving them to risk-taking?

схильності до ризику?

Well, this is exactly what I decided to research.

Саме це я вирішила дослідити.

So, I founded my research on the basis of a psychological process

Отже, моє дослідження ґрунтувалось на психологічному процесі,

known as "habituation,"

що називається "звикання",

or simply what we refer to as "getting used to it."

тобто, простіше кажучи, процес, коли ми до чогось звикаємо.

Habituation explains how our brains adapt to some behaviors,

Звикання пояснює, як наш мозок адаптується до різних типів поведінки,

like lying, with repeated exposures.

наприклад, лежання в одній і тій самій позі.

And this concept inspired me to design a project

Це поняття надихнуло мене на проект дослідження,

to determine if the same principle

щоб визначити, чи можна застосувати цей же принцип

could be applied to the relentless rise of risk-taking in teenagers.

до невблаганного зростання ризикованої поведінки у підлітків.

So I predicted that habituation to risk-taking

Тож я припустила, що звикання до ризику

may have the potential to change the already-vulnerable teenage brain

може мати вплив на вже й так вразливий підлітковий мозок,

by blunting or even eradicating

притупляючи або й усуваючи негативні емоції,

the negative emotions associated with risk,

пов'язані з ризиком,

like fear or guilt.

такі як страх чи вина.

I also thought because they would feel less fearful and guilty,

Я також припускала, що послаблення відчуття страху чи вини

this desensitization would lead them to even more risk-taking.

штовхає їх до ще більшого ризику.

In short, I wanted to conduct a research study

Одним словом, я хотіла провести дослідження,

to answer one big question:

щоб відповісти на серйозне запитання,

Why do teens keep making outrageous choices

чому підлітки приймають шалені рішення,

that are harmful to their health and well-being?

що шкодять їхньому здоров'ю та добробуту.

But there was one big obstacle in my way.

Та на моєму шляху була одна величезна перешкода.

To investigate this problem,

Щоб дослідити цю проблему,

I needed teenagers to experiment on,

мені потрібні були підлітки для участі в експериментах,

laboratories and devices to measure their brain activity,

лабораторії і прилади, щоб вимірювати мозкову активність,

and teachers or professors to supervise me and guide me along the way.

і вчителі чи викладачі, щоб керувати та спрямовувати мою роботу.

I needed resources.

Мені були потрібні ресурси.

But, you see, I attended a high school in South Dakota

Та, розумієте, я вчилась у школі в Південній Дакоті,

with limited opportunity for scientific exploration.

де було мало можливостей для наукових досліджень.

My school had athletics,

У моїй школі була легка атлетика,

band, choir, debate and other clubs,

музичний колектив, хор, дискусійний та інші клуби за інтересами, але не було

but there were no STEM programs or research mentors.

програм НТІМ і наставників.

And the notion of high schoolers

Там була незвичною сама ідея,

doing research or participating in a science fair was completely foreign.

що старшокласник може провести наукове дослідження.

Simply put, I didn't exactly have the ingredients

Простіше кажучи, у мене не було інгредієнтів,

to make a chef-worthy dish.

щоб приготувати достойну страву.

And these obstacles were frustrating,

І ці перешкоди викликали розчарування.

but I was also a stubborn teenager.

Але я також була впертим підлітком.

And as the daughter of Bangladeshi immigrants

І як дочка іммігрантів з Бангладешу

and one of just a handful of Muslim students

й одна з небагатьох учнів-мусульман

in my high school in South Dakota,

у моїй школі в Південній Дакоті,

I often struggled to fit in.

я завжди важко вписувалась в колектив.

And I wanted to be someone with something to contribute to society,

Я хотіла бути кимось, хто робить цінний внесок для спільноти,

not just be deemed the scarf-wearing brown girl

а не просто темношкірою дівчинкою з хусткою на голові,

who was an anomaly in my homogenous hometown.

що виглядає аномалією в однорідному місті.

I hoped that by doing this research,

Сподівалась, що завдяки дослідженню

I could establish this

я зможу досягти цього,

and how valuable scientific exploration could be for kids like me

а також показати, наскільки наукові дослідження важливі для таких, як я,

who didn't necessarily find their niche elsewhere.

хто не може знайти свою нішу.

So with limited research opportunities,

Тож у ситуації обмежених можливостей для дослідження

inventiveness allowed me to overcome seemingly impossible obstacles.

моя винахідливість допомогла мені обійти перешкоди, які здавались нездоланними,

I became more creative in working with a variety of methodologies,

я стала більш креативною, використовуючи різні методи,

materials and subjects.

матеріали та учасників.

I transformed my unassuming school library

Я перетворила свою невибагливу шкільну бібліотеку

into a laboratory

в лабораторію,

and my peers into lab rats.

а моїх однолітків – у лабораторних щурів.

(Laughter)

(Сміх)

My enthusiastic geography teacher,

Мій завзятий учитель географії,

who also happens to be my school's football coach,

що також був тренером шкільної футбольної команди,

ended up as my cheerleader,

уболівав за мене й став моїм

becoming my mentor to sign necessary paperwork.

наставником, що підписував необхідні папери.

And when it became logistically impossible

А коли виявилося, що з міркувань логістики

to use a laboratory electroencephalography,

неможливо використовувати лабораторний електроенцефалограф,

or EEG,

або ЕЕГ –

which are those electrode devices used to measure emotional responses,

прилад для вимірювання реакції,

I bought a portable EEG headset with my own money,

я купила портативний ЕЕГ за власні гроші, замість того,

instead of buying the new iPhone X

аби купити новий iPhone X,

that a lot of kids my age were saving up for.

на який заощаджували гроші більшість однолітків.

So finally I started the research

Отже, нарешті я почала дослідження

with 86 students, ages 13 to 18, from my high school.

з 86 учнями з моєї школи віком від 13 до 18.

Using the computer cubicles in my school library,

Використовуючи комп'ютерні кабінки в бібліотеці,

I had them complete a computerized decision-making simulation

я запропонувала учасникам комп'ютерну симуляцію прийняття рішень,

to measure their risk-taking behaviors comparable to ones in the real world,

аби виміряти їхню ризикованість порівняно з вживанням алкоголю

like alcohol use, drug use and gambling.

наркотиків, азартними іграми в реальному житті.

Wearing the EEG headset,

Вдягаючи електроенцефалограф,

the students completed the test 12 times over three days

учні заповнювали тест 12 разів протягом 3 днів,

to mimic repeated risk exposures.

що імітує повторювану ризикованість.

A control panel on the EEG headset

Контролююча панель на електроенцефалографі

measured their various emotional responses:

вимірювала їхні різні емоційні реакції,

like attention, interest, excitement, frustration,

такі як: увага, цікавість, захоплення, розчарування,

guilt, stress levels and relaxation.

вина, рівень стресу, розслабленість.

They also rated their emotions

А ще апарат оцінював їхні емоції

on well-validated emotion-measuring scales.

за допомогою валідних шкал вимірювання емоцій.

This meant that I had measured the process of habituation

Це означало, що я виміряла процес звикання

and its effects on decision-making.

і його вплив на прийняття рішень.

And it took 29 days to complete this research.

Для проведення цього дослідження, знадобилось 29 днів.

And with months of frantically drafting proposals,

І через місяці відчайдушної роботи над проектом,

meticulously computing data in a caffeinated daze at 2am,

ретельного обчислення даних, тримаючись на каві, о другій ночі

I was able to finalize my results.

я могла підсумувати результати.

And the results showed that habituation to risk-taking

І результати показали, що звикання до ризику справді

could actually change a teen's brain by altering their emotional levels,

може змінити мозок підлітків, змінюючи їхній емоційний рівень,

causing greater risk-taking.

провокуючи збільшення ризику.

The students' emotions that were normally associated with risks,

Емоції учнів, які зазвичай асоціюються з ризиком,

like fear, stress, guilt and nervousness,

такі як страх, стрес, вина й хвилювання,

as well as attention,

а також уважність -

were high when they were first exposed to the risk simulator.

були на високому рівні, коли вони вперше піддались симуляції ризику.

This curbed their temptations and enforced self-control,

Це стримувало їхні спокуси, посилювало самоконтроль

which prevented them from taking more risks.

і в результаті запобігало ризику.

However, the more they were exposed to the risks through the simulator,

Однак чим більше учасники піддавались ризику під час симуляції,

the less fearful, guilty and stressed they became.

тим меншими були їхній стрес та почуття вини.

This caused a situation

Це вело до ситуації,

in which they were no longer able to feel

коли вони більше були нездатні відчувати

the brain's natural fear and caution instincts.

природний страх та інстинкт самозбереження.

And also, because they are teenagers and their brains are still underdeveloped,

І також через те, що у підлітків ще не до кінця розвинутий мозок,

they became more interested and excited in thrill-seeking behaviors.

ризик стає для них цікавішим і привабливішим.

So what were the consequences?

То ж які висновки?

They lacked self-control for logical decision-making,

Їм не вистачає контролю над собою для логічного прийняття рішень,

took greater risks

підлітки сильніше ризикують

and made more harmful choices.

і приймають небезпечні рішення.

So the developing brain alone isn't to blame.

Отже, не досить розвинений мозок – це не єдина причина.

The process of habituation also plays a key role in risk-taking

Ключову роль у схильності до ризику відіграє також процес звикання

and risk escalation.

й наростання ризику.

Although a teen's willingness to seek risk

Хоча схильність підлітків до ризику

is largely a result of the structural and functional changes

значною мірою зумовлюється структурними й функціональними змінами,

associated with their developing brains,

пов'язаними з розвитком мозку,

the dangerous part that my research was able to highlight

моє дослідження дозволило виявити ще одну небезпечну обставину –

was that a habituation to risks

звикання до ризику

can actually physically change a teen's brain

може вести до фізичних змін у підлітковому мозку

and cause greater risk-taking.

й штовхати до більшого ризику.

So it's the combination of the immature teen brain

Отож поєднання недозрілого мозку

and the impact of habituation

і впливу звикання

that is like a perfect storm to create more damaging effects.

утворює ідеальну гримучу суміш, що вибухає руйнівними наслідками.

And this research can help parents and the general public

Моє дослідження може допомогти батькам і суспільству зрозуміти,

understand that teens aren't just willfully ignoring warnings

що підлітки не просто назло ігнорують попередження

or simply defying parents by engaging in increasingly more dangerous behavior.

чи кидають виклик батькам, вдаючись до ризикованої поведінки.

The biggest hurdle they're facing is their habituation to risks:

Головна перешкода, що постає перед підлітками, - це звикання до ризику,

all the physical, detectable and emotional functional changes

всі ці впізнавані фізичні, емоційні зміни,

that drive and control and influence their over-the-top risk-taking.

які керують ними й спонукають ризикувати якомога сильніше.

So yes, we need policies that provide safer environments

Отож нам потрібен підхід, що дозволить створити безпечніше середовище

and limit exposures to high risks,

й обмежити доступність ризиків,

but we also need policies that reflect this insight.

але також потрібна політика, яка відображає це розуміння.

These results are a wake-up call for teens, too.

Мої результати мають слугувати застереженням і для підлітків.

It shows them that the natural and necessary fear and guilt

Підлітки мають збагнути, що природні й необхідні почуття страху й вини,

that protect them from unsafe situations

які захищають їх у небезпечних ситуаціях,

actually become numb when they repeatedly choose risky behaviors.

притупляються, якщо знов і знов обирати ризиковану поведінку.

So with this hope to share my findings with fellow teenagers and scientists,

Бажаючи поділитись результатами з моїми товаришами і з вченими,

I took my research

я подала свою роботу

to the Intel International Science and Engineering Fair, or ISEF,

на міжнародний науково-технічний конкурс, ISEF,

a culmination of over 1,800 students

де понад 1800 студентів

from 75 countries, regions and territories,

із 75 країн з усього світу

who showcase their cutting-edge research and inventions.

демонструють свої передові дослідження й винаходи.

It's like the Olympics of science fair.

Це щось на кшталт Олімпійських ігор для науковців.

(Laughter)

(Сміх)

There, I was able to present my research to experts in neuroscience and psychology

Там я змогла показати своє дослідження фахівцям з нейробіології та психології

and garner valuable feedback.

й отримати цінні відгуки.

But perhaps the most memorable moment of the week

Але, мабуть, найбільш запам'ятався момент того тижня,

was when the booming speakers suddenly uttered my name

коли раптом із динаміків пролунало моє ім'я

during the awards ceremony.

під час церемонії нагородження.

I was in such disbelief that I questioned myself:

Мені це здавалось таким неймовірним, що майнула думка,

Was this just another "La La Land" blunder

чи не сталася тут помилка, як це було на Оскарі

like at the Oscars?

з "Ла-Ла Лендом"?

(Laughter)

(Сміх)

Luckily, it wasn't.

На щастя, ні.

I really had won first place

Я дійсно зайняла перше місце

in the category "Behavioral and Social Sciences."

в категорії "Біхевіоризм та суспільні науки".

(Applause)

(Оплески)

Needless to say,

Зайве казати,

I was not only thrilled to have this recognition,

що я була не тільки в захваті від визнання,

but also the whole experience of science fair that validated my efforts

але й сама участь у науковому конкурсі надала значущості моїм зусиллям,

keeps my curiosity alive

стимулювала мою допитливість,

and strengthens my creativity,

посилила креативність,

perseverance and imagination.

наполегливість та уяву.

This still image of me experimenting in my school library

Це фото, де я проводжу експеримент у шкільній бібліотеці,

may seem ordinary,

виглядає досить буденно,

but to me, it represents a sort of inspiration.

але для мене воно слугує джерелом натхнення.

It reminds me that this process taught me to take risks.

Воно мені нагадує, як я навчилася ризикувати.

And I know that might sound incredibly ironic.

Розумію, що це може звучати досить іронічно.

But I took risks realizing

Але я пішла на ризик, усвідомлюючи,

that unforeseen opportunities often come from risk-taking --

що він часто відкриває несподівані можливості:

not the hazardous, negative type that I studied,

йдеться не про той небезпечний, негативний ризик, який я вивчала,

but the good ones,

а про виправданий,

the positive risks.

позитивний ризик.

The more risks I took,

Чим більше я ризикувала,

the more capable I felt of withstanding my unconventional circumstances,

тим впевненіше почувалась за несприятливих обставин,

leading to more tolerance, resilience and patience

і це зміцнювало моє терпіння й наполегливість,

for completing my project.

щоб довести дослідження до кінця.

And these lessons have led me to new ideas

Здобутий досвід привів мене до нових ідей,

like: Is the opposite of negative risk-taking also true?

наприклад: чи стосуються мої висновки й іншого типу ризику?

Can positive risk-taking escalate with repeated exposures?

Чи може позитивний ризик теж посилюватись при повторенні?

Does positive action build positive brain functioning?

Чи позитивні вчинки сприяють позитивним змінам у мозку?

I think I just might have my next research idea.

Здається, у мене щойно з'явилась ідея для наступного дослідження.

(Applause)

(Оплески)