A pro wrestler's guide to confidence | Mike Kinney

Перекладач: Roman Muzyka Утверджено: Khrystyna Romashko

Picture it: a big, sweaty, tattooed man

Уявіть собі картину: великий, спітнілий, татуйований чоловік

in a cowboy hat and chaps,

у ковбойському капелюсі та штанах

is in the ring

стоїть на рингу,

as the arena full of fans cheer him on.

а заповнена фанами арена підтримує його.

Their hero:

Їхній герой:

"Cowboy" Gator Magraw.

"Ковбой" Гатор Магроу.

Gator bounces off the ropes and is quickly body-slammed to the mat.

Гатор відштовхується від канатів і швидко опиняється поваленим на мат.

His wild opponent leaps into the air,

Його оскаженілий суперник злітає у повітря

crashing down onto Gator's rib cage.

та навалюється на грудну клітку Гатора.

Gator struggles to breathe, wondering:

Гатор задихається, а у його голові одна думка:

"Is this really what my father wanted for me?"

"Чи це саме те, чого від мене хотів мій батько?"

(Laughter)

(Сміх)

That wild man in the chaps ...

Тим безумцем у ковбойських штанах...

was me.

був я.

(Laughter)

(Сміх)

(Applause)

(Оплески)

(Cheers)

(Підбадьорливі оплески)

And the answer to the question, surprisingly,

І, неочікувано, відповідь на запитання:

is yes.

так.

(Laughter)

(Сміх)

I grew up watching professional wrestling

Я виріс, дивлячись професійний реслінг

with my dad.

разом зі своїм татом.

And like him, I loved everything about it:

Так, як і йому, мені все у цьому подобалось:

the showmanship, the athletic skill,

видовищність, атлетичні навички,

the drama.

драма.

I'd be this little boy, bouncing all over our living room,

Я був маленьким хлопчиком, що гасав назад-вперед по вітальні

pretending to be my favorite wrestlers from TV.

та уявляв себе своїм улюбленим реслером із ТБ.

My dad actually reminded me a little bit of Hulk Hogan,

Взагалі-то, тато трохи нагадував мені Халка Хоґана,

but I was Hulk Hogan and he was Andre the Giant.

але Халком Хоґаном був я, він був Андре Гігантом.

I'd get all serious on him and say things like, "Dad ...

Я на повному серйозі казав щось типу:

someday I am going to be world heavyweight champion."

"Тату, колись я стану чемпіоном світу у важкій вазі."

And he would usually smile and very calmly say,

А він, зазвичай, сміявся і дуже спокійно казав:

"OK, then I guess I can count on you to be my retirement fund."

"Добре, сподіваюся, ти забезпечиш мою старість."

(Laughter)

When I was 16,

Коли мені було 16,

a small wrestling show came to my little town in Minnesota.

скромне реслерське шоу привезли до мого містечка у Міннесоті.

I couldn't believe it.

Я не міг у це повірити.

Nothing like that had ever come to my town before.

Нічого подібного ще ніколи не відбувалося в моєму місті.

So I got to the arena early in the morning the day of the show,

Я зрання пішов до арени у день шоу,

waiting out in the parking lot to see if I could spot some wrestlers

та чекав на стоянці, сподіваючись перехопити когось із реслерів,

pulling up in their cars.

що прибували на машинах.

It wasn't as creepy as it sounds.

Це не було так страшно, як звучить.

But I could definitely tell who the wrestlers were,

Але я точно міг визначити реслерів

just the way they walked.

лиш за тим, як вони йшли.

They were tall and confident and intimidating,

Вони були високими, упевненими та грізними,

with their tank tops and Zubaz and fanny packs.

у майках, спортивних штанах і з поясними сумками.

Why wouldn't I want to be them?

Як я міг не хотіти бути одним із них?

(Laughter)

(Сміх)

All I could think about was who are these people,

Я лише міг думати про те, хто ці люди,

and what are they like?

і які вони?

How did they become wrestlers?

Як вони стали реслерами?

So before the show started,

Отже, ще до початку шоу

I walked into this tiny arena --

я зайшов на цю маленьку арену,

more like a gymnasium --

що більше нагадувала спортзал,

and I asked them if I could help set up the wrestling ring.

і запитав, чи можу допомогти встановити реслерський ринг.

"Sure, kid. No problem."

"Звичайно, малий. Без проблем."

And then I pleaded with them to show me some wrestling moves.

Потім я попросив їх показати мені якісь реслерські прийоми.

"Sure, kid. No problem."

"Звичайно, малий. Без проблем."

Man, they would just punch and kick me -- hard!

Чорт, та вони били й копали мене — сильно!

But I never complained.

Але я ніколи не жалівся.

They would come to my town for one night every couple of months that year,

Вони прибували до мого міста на одну ніч кожні пару місяців того року,

and then -- poof! -- next day, they were gone.

а потім — раз! — і наступного дня їх не було.

By the next year,

Наступного року

they finally told me about an actual wrestling training camp

мені нарешті розповіли про реслерський тренувальний табір,

that one of the wrestlers was running,

яким заправляв один реслер,

and I begged my parents to sign me up.

і я благав батьків записати мене туди.

Next thing I knew, I was a high school senior by day

Протягом подальшого періоду я був старшокласником удень

and wrestling in front of live audiences by night.

та реслером перед публікою уночі.

I had this giant poster of an alligator hanging on my bedroom wall.

У моїй спальні на стіні висів велетенський постер із алігатором.

So when I needed to come up with a wrestling name at the last minute

Тому коли в останній момент я мав обрати собі реслерське ім'я,

and Jesse "The Body" Ventura was already taken --

а Джесс "Тіло" Вентура було вже зайняте,

(Laughter)

(Сміх)

I went with "Gator."

я став "Гатором."

I also wrestled in a t-shirt and camouflage pants

А ще я боровся у футболці та камуфляжних штанах,

because that's what I had in my closet.

бо лише це було в моїй шафці.

I hadn't quite figured out how to develop my own persona yet,

Я ще не усвідомив, як розвивати свій образ,

but I was learning.

але я вчився.

It was sort of like an apprenticeship.

Це було свого роду учнівство.

But I was a wrestler.

Але я був реслером.

And my dad would come to all my matches

І мій батько ходив на всі мої матчі

wearing a t-shirt that said, "Papa Gator" across the front.

у футболці із написом "Тато Гатор" спереду.

(Laughter)

(Сміх)

And he'd brag to his friends

І він хвалився своїм друзям,

about how his son was going to pay for his retirement someday.

що одного дня син забезпечить йому старість.

(Laughter)

(Сміх)

And I would've.

І я збирався.

Not long after I started wrestling,

Незабаром після того, як я почав

my dad unexpectedly passed away.

виступати, мій батько несподівано помер.

And as you can imagine,

Неважко здогадатись,

especially as a teenage boy,

особливо враховуючи те, що я був підлітком,

it destroyed me.

це розбило мене.

If you've ever lost someone,

Якщо ви хоч колись когось

you know what a difficult time that can be.

втрачали, ви знаєте, який це важкий період.

Your mind -- it's not working right.

Ваш мозок — він не працює правильно.

The whole thing is just so surreal.

Все здається таким химерним.

I wanted to feel normal again, even if it was for just a second,

Я хотів знову почуватися нормально, хоч на секунду,

so I went back to wrestling almost immediately.

тому я майже одразу повернувся до реслінгу.

Wrestling belonged to me and my dad, you know?

Реслінг був моїм та мого тата, розумієте?

So there I was,

Отак я й сидів

sitting in the locker room,

у роздягальні,

getting ready for a match within days of my dad passing away.

готуючись до бою через декілька днів після смерті тата.

He was gone.

Він пішов від мене.

And sitting there alone --

І сидячи там на самоті, я почувався

it felt like I was hiding.

так, ніби ховаюся.

But it also felt like I needed to be there.

Але я також відчував, що маю бути там.

One of the wrestlers who'd been on the scene a long time

Один з реслерів, який довго протримався на сцені,

knew what I was going through,

знав, через що я проходжу,

and he came over to see how I was holding up.

та підійшов поцікавитися, як я справляюся.

I couldn't get the words out.

Я не міг витиснути слова із себе.

I just said, "I don't know what I'm doing."

Лише сказав: "Не знаю, що роблю."

And then we just sat there in silence --

І ми просто сиділи в тиші,

just ... silence.

просто...тиші.

Before he got up to get ready for his own match,

Перед тим, як йти готуватися до свого бою,

he gave me this piece of advice

він дав мені пораду,

that would change the entire direction of my life.

яка цілковито змінила моє життя.

He told me the best wrestlers are just themselves, but "turned up."

Він сказав мені, що кращі реслери є собою, лише більш "зарядженими".

He said successful wrestlers find the traits within themselves

Вони визначають у собі

they're the strongest at

свої найсильніші риси

and make those the focus of who they become in the ring.

та будують навколо них свій образ на рингу.

So there I sat --

Тож так я й сидів,

a scared teenager who didn't know who he was

переляканий підліток, що не знав ким він є,

or why he was even wrestling anymore.

або чому взагалі займається реслінгом.

I looked around the locker room at some of the other wrestlers,

Я пройшовся поглядом по інших реслерах у роздягальні,

and I thought,

та подумав:

"I look so different. How can I ever be like them?"

"Я зовсім інший. Як я можу колись стати, як вони?"

And then it hit me.

А тоді до мене дійшло.

That's the moment I realized I didn't have to be like them.

У той момент я усвідомив, що не маю бути, як вони.

What I did have to do was find out: What did it mean to be me?

Я мав лише зрозуміти: Як це — бути собою?

What made me unique,

Що робить мене особливим,

and how could I use it to my advantage?

та як обернути це на свою користь?

I knew I wasn't a chiseled athlete like some of these guys,

Я знав, що я не апполоноподібний атлет, як дехто з хлопців,

but I really didn't care.

але не переймався цим.

So the first thing I thought was,

У першу чергу, я думав:

"How can I amplify something as simple as: comfortable with my own body?"

"Як мені натягнути на себе щось не лише просте, а й зручне для мого тіла?"

I didn't know.

Я не знав.

And then I thought:

Speedo.

плавки.

(Laughter)

(Сміх)

(Applause)

(Оплески)

Or "trunks,"

Або ж "шорти",

as we call them in wrestling.

як ми називали їх у реслінгу.

Yeah, trunks.

Так, шорти.

I could be this big guy

Я міг бути здоров’яком,

who was comfortable wearing these little trunks

що почувається комфортно у цих маленьких шортах

in front of a bunch of strangers.

перед купою незнайомців.

So I ditched the t-shirt and camouflage pants,

Отже, я відкинув футболку та камуфляжні штани,

and Gator's new wardrobe was born.

і так народився новий прикид Гатора.

(Laughter)

(Сміх)

I was also pretty good at drawing cartoons,

Я також непогано малював мультфільми

so I wondered if I could turn that up.

і думав, чи можна це якось використати.

I could design my own wrestling costumes,

Я міг би створювати власні костюми,

so each pair of trunks would have its own unique design and color,

у яких кожна пара шортів мала б свій унікальний дизайн і колір.

all of them completely different --

Усі вони були б зовсім різними і,

and extremely comfortable, by the way.

до речі, дуже зручними.

(Laughter)

(Сміх)

And I was also the funny kid in school,

А ще, хочете — вірте, хочете — ні,

believe it or not.

у школі я був коміком.

So I thought maybe I could turn that up.

Отже, я подумав, що міг би це розвинути.

Maybe I could go from the boy who made his buddies laugh

Можливо, із хлопчика, який смішив своїх дружбанів,

to the man who could rally hundreds or thousands.

я зможу стати чоловіком, що може завести сотні або тисячі.

So I committed to the idea

Так у мене з’явилася ідея,

that my character wasn't going to be as scary as some of the others.

що мій персонаж не має бути таким же грізним, як у декотрих.

I'd be hilarious from the moment I walked into the arena.

Я буду кумедним від самого моменту виходу на арену.

With every wrestling match, I dug deeper.

Із кожним виступом я копав у собі все глибше.

I found out that I could laugh at myself.

Я довідався, що можу сміятися сам із себе.

So this guy would dance and sing his entrance music

Цей хлопець танцюватиме та співатиме під музику

all the way to the ring.

протягом всього шляху до рингу.

That was dancing, by the way.

Це був такий собі попутний танець.

(Laughter)

(Сміх)

I found out that I was an OK wrestler,

Я зрозумів, що є непоганим реслером,

but I was an even better entertainer.

але ще кращим шоуменом.

And turning myself up made me unforgettable to the fans.

І моє самонакручування зробило мене незабутнім для фанів.

I was trying to find those things about me --

Я намагався віднайти у собі

the simple things that were special,

ті прості, але особливі риси,

and then ask, "How can I turn them up?"

та запитати себе: "Як накрутити їх?"

Now, I knew I wanted my character to be a man's man like my dad was.

Я знав, що хочу, аби мій персонаж був справжнім чоловіком, як мій батько.

I thought, "What's more of a man's man than a cowboy?"

Я подумав: "Що може бути більш мужнім, ніж ковбой?"

And that's when Gator became "Cowboy" ... Gator ...

Так Гатор і став "Ковбоєм" ... Гатором ...

Yeah, I needed a last name.

Так, я потребував прізвиська.

I thought about it until my head hurt. I couldn't come up with anything.

Я думав про це до болю у серці. У голову нічого не приходило.

I'm sitting there watching TV one night, flipping through the channels,

І ось, однієї ночі я сидів перед телевізором, перемикаючи канали,

and this commercial comes on

і там йшла ця реклама

about a country singer who had just won an Entertainer of the Year award.

про кантрі-виконавця, що якраз отримав нагороду для кращого артиста року.

Tim McGraw.

Тім МакҐроу.

He's a cool cowboy with a great last name.

Він — крутий ковбой із чудовим прізвищем.

And I liked his music.

І я любив його музику.

It was just all part of my process.

Це була лише частина процесу.

But I just kept turning myself up

Але я продовжував накручувати себе

until I became Cowboy Gator Magraw!

доти, доки не став Ковбоєм Гатором МакҐроу!

(Laughter)

(Сміх)

(Applause)

(Оплески)

And I knew that if I kept turning myself up

І я знав, що якщо продовжу себе накручувати

and pushing myself harder,

та сильніше штовхати уперед,

the opportunities would come.

можливості з’являться самі.

And then it finally happened.

І ось, нарешті, це сталося.

In the middle of the night,

Посеред ночі

I got a phone call.

мені подзвонили.

It was the call I wish my dad was around to hear.

Я б хотів, щоб мій батько був поруч у цей момент.

The WWE,

WWE,

the biggest wrestling organization in the world,

найбільша реслерська організація у світі,

wanted me to come and be a part of Monday Night Raw.

хотіла, аби я прийшов та взяв участь у шоу Monday Night Raw.

Yes -- all of my hard work and miles on the road were finally paying off.

Так — нарешті я отримав винагороду за всю свою важку працю та подолані милі.

I got to walk down the WWE Raw entrance ramp on live television --

По телевізору вживу мали показати, як я виходитиму на арену WWE Raw,

(Laughter)

(Сміх)

dressed up as a fake security guard --

одягнутий як охоронець,

(Laughter)

(Сміх)

to escort another wrestler to the ring.

що проводить іншого реслера до рингу.

(Laughter)

(Сміх)

Sure, I was disappointed I didn't get to wrestle,

Звісно, я був розчарований, бо не мав виступати,

but very few wrestlers get any kind of call from the WWE.

але дуже мало реслерів отримують хоч якусь роль у шоу WWE.

Maybe one in a few hundred.

Мабуть, один зі ста.

And becoming Cowboy Gator Magraw is what got me there.

І мене привів туди саме мій образ Ковбоя Гатора МакҐроу.

So instead of walking away that day,

І замість того, аби просто виконати свою роль і піти,

I decided to turn myself up again

я вирішив знову себе накрутити

and become the best security guard I could.

та стати найкращим охоронцем, яким тільки міг.

In fact, I did it so well,

І у мене це так класно вийшло,

I was the only guard to get a close-up on TV that night.

що я був єдиним охоронцем, якого показали крупним планом.

That's a big deal, you know?

А це вже серйозно, чи не так?

(Laughter)

(Сміх)

And I got to sit backstage that entire day

І я просидів весь день за лаштунками,

with some of the most famous pro wrestlers in the world,

поруч із найвідомішими професійними реслерами у світі,

some of which were heroes of mine as a kid.

деякі з них були героями мого дитинства.

And I got to listen to them and learn from them,

І я міг слухати їх та навчатись.

and for that day,

Того дня

I was accepted as one of them.

вони прийняли мене за свого.

Maybe my experience with the WWE wasn't ideal.

Можливо, та моя співпраця із WWE й не була ідеальною.

I mean, I didn't get to wrestle.

Я ж повноцінно не виступив.

But it made me work harder,

Але це умотивувало мене наполегливіше працювати,

turning myself up louder year after year.

з кожним роком все сильніше накручуючи себе.

I was becoming the biggest version of myself in the ring,

На рингу я ставав найбільшою версією самого себе,

and other people took notice.

а люди це помічали.

Before I knew it,

Ще до того, як я зрозумів це,

I'd gone from wrestling maybe once a month in Minnesota

десь раз на тиждень я виступав у штаті Міннесота,

to as often as four times a week all over the United States

а іноді й по чотири рази на тиждень у різних кінцях США,

on the independent wrestling circuit.

у рамках довільного реслерського туру.

I was literally living my dream.

Я буквально жив у своїй мрії.

While wrestling over the next few years,

Після декількох наступних років виступів

I suffered a pretty bad shoulder injury

я зазнав дуже неприємної травми плеча.

right around the same time my wife and I found out

Приблизно у той же час, ми з дружиною дізналися,

that we were expecting our first child.

що ми очікуємо нашу першу дитину.

I know what you're thinking,

Знаю, про що ви подумали,

but believe me when I say those two events are completely unrelated.

але, повірте, ці дві події жодним чином не пов’язані одна з одною.

(Laughter)

(Сміх)

But I needed shoulder surgery,

Але мені була необхідна операція на плечі

and I wanted to be home with my family.

і я хотів бути вдома зі своєю сім’єю.

It was my turn to be a dad.

Це була моя черга стати татком.

So on July 27, 2007,

Отже, 27 липня 2007-го

I wrestled my final match,

я провів свій останній матч

and walked away from professional wrestling

та покинув професійний реслінг,

to pursue the next chapter of my life.

аби розпочати новий етап мого життя.

And as time passed,

Із часом

the strangest thing started to happen.

я почав помічати дещо дивне.

I found out that once someone has been turned up,

До мене дійшло, що якщо хтось себе вже накрутив,

it's pretty hard to turn them down.

йому складно повернутися до норми.

I left the ring but Gator stayed with me,

Я кинув ринг, але Гатор зостався зі мною,

and I use the turned-up version of myself every day.

і я щодня використовую свою заряджену версію.

My beautiful wife has been with me through this entire journey.

Моя красуня-жінка була зі мною протягом всього цього шляху.

And by the way -- she does not like pro wrestling.

І, між іншим, вона не любить професійний реслінг.

(Laughter)

(Сміх)

Like, at all.

Зовсім не любить.

But she was always my biggest fan.

Але вона завжди була моїм найбільшим фаном.

She still is.

Вона ним і залишається.

She knows there's always going to be some part of Gator Magraw in here,

Вона розуміє, що у мені завжди буде якась частка Гатора МакҐроу

and she wants our daughter and twin sons to discover themselves

і хоче, аби наша донька та сини-близнюки розкрили себе так само,

the way that I did,

як це зробив я,

but probably with fewer body slams and steel chair shots to the head.

хіба що без стількох копняків та ударів стальним стільчиком по голові.

I mean, do you know how many times she's had to remind me

Тобто, знаєте, скільки разів вона мене стримувала

not to clothesline the referees at my kid's soccer games?

від нападу на суддів на футбольних матчах, де грали мої діти?

(Laughter)

(Сміх)

I mean, it was just the one time,

Тобто, це було лише раз,

and my daughter was clearly fouled!

тоді проти моєї доні явно сфолили!

(Laughter)

(Сміх)

As a parent now, I've begun to realize that my dad wanted something

Зараз, будучи батьком, я почав розуміти, що мій тато хотів чогось

much more valuable than a retirement fund.

суттєвішого, ніж гарантію безбідної старості.

Like most parents,

Як і більшість батьків,

he just wanted his kids to reach their fullest potential.

він просто хотів, аби його діти розкрили свій потенціал.

I'm trying to teach my children

Я намагаюся навчити своїх дітей

that turning yourself up is just not some perfect idea of how to be great,

тому, що самонакручування — не просто ідеальний спосіб стати крутим.

it's a way of living --

Це спосіб життя —

constantly looking for what makes you different

постійний пошук того, що вирізняє тебе

and how you can amplify it for the world to see.

і того, як це застосувати так, аби всі помічали.

And by the way, my kids don't like wrestling, either.

І, між іншим, мої діти також не люблять реслінг.

(Laughter)

(Сміх)

But that's OK with me,

Але я цим не переймаюся,

because they each have their own unique talents that can be turned up

адже кожен із них має свій унікальний талант, що може бути розвинений,

just like the rest of us.

так, як і у всіх нас.

My one son -- he's a whiz at electronics.

Один із моїх синів — віртуоз в електроніці.

So maybe helping him turn up makes him become the next Steve Jobs.

Тому, можливо, якщо я сприятиму його розвитку, він стане другим Стівом Джобсом.

My other son and my daughter -- they're great at art,

Інший мій син та моя донька мають хист до мистецтва,

so maybe helping them turn up their gifts

і, можливо, сприяння розвитку їх талантів

helps them become the next Pablo Picasso.

допоможе їм стати новими Пабло Пікассо.

You never know what you have the ability to do

Ніколи не знаєш, що ти можеш робити,

until you dig.

доки не покопаєшся у собі.

And don't be afraid to put yourself out there.

І не бійтеся виступати так, як я тут зараз.

I mean, look around.

Тобто, огляніться.

They say that if you get nervous in front of an audience,

Кажуть, якщо ви нервуєте перед публікою,

just imagine them in their underwear.

уявіть їх усіх лише у нижній білизні.

But then I think, "Hey, I've wrestled in less."

Але тоді я думаю: "Я ж виступав і у меншому."

(Laughter)

(Сміх)

(Applause)

(Оплески)

Look, the wrestling circus doesn't need to come to your town

Не обов’язково, щоб реслерський цирк приїжджав у ваше місто,

before you get an invitation to be the real you --

аби ви вирішили бути справжнім собою —

the bigger, more stunning version of yourself.

своєю більшою та крутішою версією.

It doesn't even necessarily come from our parents.

Це навіть не обов’язково йде від наших батьків.

Turning yourself up means looking inward toward our true selves

Самонакручування тут означає погляд углиб себе справжнього

and harnessing the voice that says,

та контроль над голосом, що каже:

"Maybe, just maybe,

"Можливо, лише можливо,

I am more than I thought I was."

я — щось більше, ніж я думав."

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)