How you can help transform the internet into a place of trust | Claire Wardle

Перекладач: Мирослава Кругляк Утверджено: Khrystyna Romashko

No matter who you are or where you live,

Незалежно від того, хто ви, і де ви мешкаєте,

I'm guessing that you have at least one relative

припускаю, що у вас є принаймні один родич,

that likes to forward those emails.

який любить поширювати такі повідомлення.

You know the ones I'm talking about --

Ви знаєте, що я маю на увазі –

the ones with dubious claims or conspiracy videos.

сумнівні повідомлення чи відео в стилі теорії змови.

And you've probably already muted them on Facebook

Можливо, ви вже відключили його сповіщення на Фейсбуці,

for sharing social posts like this one.

не бажаючи бачити репостів, подібних до цього.

It's an image of a banana

На цій картинці банан

with a strange red cross running through the center.

із дивним червоним хрестиком всередині.

And the text around it is warning people

Текст, що супроводжує картинку,

not to eat fruits that look like this,

застерігає не їсти такі фрукти,

suggesting they've been injected with blood

припускаючи, що у ці фрукти ввели кров,

contaminated with the HIV virus.

заражену вірусом СНІДу.

And the social share message above it simply says,

А повідомлення вгорі містить просте прохання:

"Please forward to save lives."

"Поширте це, щоб врятувати життя".

Now, fact-checkers have been debunking this one for years,

Хоча факт-чекери вже кілька років розвінчують це хибне вкидання,

but it's one of those rumors that just won't die.

але воно належить до тих чуток, які все ще живуть і далі.

A zombie rumor.

Це чутка-зомбі.

And, of course, it's entirely false.

І, звісно, вона цілком неправдива.

It might be tempting to laugh at an example like this, to say,

Хтось може просто посміятися над такими прикладами, кажучи:

"Well, who would believe this, anyway?"

"Ну, хіба хтось цьому повірить?"

But the reason it's a zombie rumor

Але ці чутки-зомбі існують тому,

is because it taps into people's deepest fears about their own safety

що вони пробуджують найглибші страхи щодо власної безпеки,

and that of the people they love.

і безпеки найближчих людей.

And if you spend as enough time as I have looking at misinformation,

Якщо ви витратите на вивчення дезінформації стільки ж часу, скільки я,

you know that this is just one example of many

ви побачите, що цей приклад лише один із багатьох,

that taps into people's deepest fears and vulnerabilities.

які спираються на найглибші страхи і побоювання.

Every day, across the world, we see scores of new memes on Instagram

Щодня по всьому світу в Інстаграмі поширюються нові меми,

encouraging parents not to vaccinate their children.

які спонукають батьків відмовитись від вакцинації дітей.

We see new videos on YouTube explaining that climate change is a hoax.

Ми бачимо на YouTube нові відео, де кажуть, що зміна клімату – це неправда.

And across all platforms, we see endless posts designed to demonize others

І на всіх платформах ми бачимо незліченні дописи, де інших демонізують

on the basis of their race, religion or sexuality.

на підставі їхньої раси, релігії чи сексуальної належності.

Welcome to one of the central challenges of our time.

Ласкаво прошу до одного з головних викликів нашого часу.

How can we maintain an internet with freedom of expression at the core,

Як можна забезпечити свободу вираження в Інтернеті,

while also ensuring that the content that's being disseminated

гарантуючи при цьому, що поширюваний контент

doesn't cause irreparable harms to our democracies, our communities

не завдасть непоправної шкоди нашій демократії, нашим спільнотам

and to our physical and mental well-being?

і нашому фізичному й психічному благополуччю?

Because we live in the information age,

Оскільки ми живемо в інформаційну епоху,

yet the central currency upon which we all depend -- information --

інформація стала головною валютою, від якої ми всі залежимо,

is no longer deemed entirely trustworthy

але на неї більше не можна цілковито покладатись,

and, at times, can appear downright dangerous.

а іноді вона може становити пряму небезпеку.

This is thanks in part to the runaway growth of social sharing platforms

Однією із причин цього є нестримне зростання соціальних мереж,

that allow us to scroll through,

коли у нашій стрічці

where lies and facts sit side by side,

брехня може сусідити із фактами,

but with none of the traditional signals of trustworthiness.

але при цьому відсутні традиційні маркери достовірності.

And goodness -- our language around this is horribly muddled.

І, як на зло, у нас дуже заплутана мова, якою ми це описуємо.

People are still obsessed with the phrase "fake news,"

Люди ще досі мусолять фразу "фейкові новини",

despite the fact that it's extraordinarily unhelpful

незважаючи на те, що від неї дуже мало користі,

and used to describe a number of things that are actually very different:

вона позначає чимало дуже відмінних між собою речей:

lies, rumors, hoaxes, conspiracies, propaganda.

брехню, чутки, містифікації, змови, пропаганду.

And I really wish we could stop using a phrase

І я дуже хотіла б, щоб ми перестали вживати фразу,

that's been co-opted by politicians right around the world,

яку використовують політики в усьому світі,

from the left and the right,

праві і ліві,

used as a weapon to attack a free and independent press.

як зброю для атаки на вільну й незалежну пресу.

(Applause)

(Оплески)

Because we need our professional news media now more than ever.

Тому що зараз професійні ЗМІ нам потрібні як ніколи.

And besides, most of this content doesn't even masquerade as news.

Крім того, більшість такого контенту навіть не маскується під новини.

It's memes, videos, social posts.

Це меми, відео, дописи із соцмереж.

And most of it is not fake; it's misleading.

І чимало з них не є фейками, але вони вводять в оману.

We tend to fixate on what's true or false.

Ми зосереджуємось на питанні про істинність чи хибність.

But the biggest concern is actually the weaponization of context.

Однак найбільше нас має непокоїти маніпуляція контекстом.

Because the most effective disinformation

Адже найбільш дієва дезінформація –

has always been that which has a kernel of truth to it.

це та, яка містить зерно правди.

Let's take this example from London, from March 2017,

Розгляньмо цей приклад, Лондон, березень 2017-го,

a tweet that circulated widely

масово поширюваний твіт

in the aftermath of a terrorist incident on Westminster Bridge.

після теракту на Вестмінстерському мосту.

This is a genuine image, not fake.

Це справжнє фото, не фейк.

The woman who appears in the photograph was interviewed afterwards,

Пізніше жінка на фотографії пояснила в інтерв'ю,

and she explained that she was utterly traumatized.

що вона була дуже шокована.

She was on the phone to a loved one,

Вона розмовляла з коханим,

and she wasn't looking at the victim out of respect.

і, з поваги до жертв, уникала дивитись на них.

But it still was circulated widely with this Islamophobic framing,

Але фото широко циркулювало, у ісламофобському контексті,

with multiple hashtags, including: #BanIslam.

з численними хештегами, включно з #BanIslam.

Now, if you worked at Twitter, what would you do?

Що б ви зробили на місці команди Твіттера?

Would you take that down, or would you leave it up?

Ви б заблокували це фото, чи дозволили його поширювати?

My gut reaction, my emotional reaction, is to take this down.

Моя інтуїтивна, емоційна реакція – таке фото слід заблокувати.

I hate the framing of this image.

Я ненавиджу контекст, в якому його використали.

But freedom of expression is a human right,

Але свобода самовираження належить до прав людини,

and if we start taking down speech that makes us feel uncomfortable,

і якщо ми почнемо усувати дописи, які в нас викликають дискомфорт,

we're in trouble.

це небезпечний симптом.

And this might look like a clear-cut case,

Я навела дуже явний, очевидний приклад,

but, actually, most speech isn't.

але більшість дописів не такі.

These lines are incredibly difficult to draw.

Дуже важко провести чітку межу.

What's a well-meaning decision by one person

Те, що для когось є цілком виправданим рішенням,

is outright censorship to the next.

для іншого є відвертою цензурою.

What we now know is that this account, Texas Lone Star,

Зараз ми знаємо, що цей акаунт, Техаська Самотня Зірка,

was part of a wider Russian disinformation campaign,

був частиною ширшої російської дезінформаційної кампанії,

one that has since been taken down.

це один із акаунтів, які зрештою ліквідували.

Would that change your view?

Це змінює вашу думку?

It would mine,

Мою змінює,

because now it's a case of a coordinated campaign

бо це вже інша річ, тут скоординована кампанія,

to sow discord.

щоб сіяти розбрат.

And for those of you who'd like to think

Ті ж із вас, хто вважає,

that artificial intelligence will solve all of our problems,

що штучний інтелект вирішить всі наші проблеми,

I think we can agree that we're a long way away

думаю, погодяться, що ми ще дуже далеко

from AI that's able to make sense of posts like this.

від ШІ, який здатний буде розуміти такі дописи, як цей.

So I'd like to explain three interlocking issues

Тож я хочу висвітлити три взаємопов'язані проблеми,

that make this so complex

які роблять це завдання таким складним,

and then think about some ways we can consider these challenges.

і також обміркувати декотрі можливі підходи до цих викликів.

First, we just don't have a rational relationship to information,

Насамперед, наше ставлення до інформації є не раціональним,

we have an emotional one.

а емоційним.

It's just not true that more facts will make everything OK,

Ідея, що потрібно більше фактів, просто не відповідає дійсності,

because the algorithms that determine what content we see,

бо алгоритми, що визначають, який контент ми побачимо,

well, they're designed to reward our emotional responses.

розраховані на наші емоційні потреби.

And when we're fearful,

І коли ми відчуваємо страх,

oversimplified narratives, conspiratorial explanations

то спрощені пояснення, конспіративні теорії

and language that demonizes others is far more effective.

і ярлики, що демонізують інших, виявляються значно дієвішими.

And besides, many of these companies,

Крім того, чимало компаній

their business model is attached to attention,

використовують бізнес-модель, розраховану на емоції,

which means these algorithms will always be skewed towards emotion.

що означає, що в цих алгоритмах завжди буде перекіс на користь емоцій.

Second, most of the speech I'm talking about here is legal.

По-друге, більшість із того, про що я тут розповідаю, не порушує закон.

It would be a different matter

Інша річ, якби йшлося

if I was talking about child sexual abuse imagery

про дитячу порнографію

or content that incites violence.

чи заклики до насильства.

It can be perfectly legal to post an outright lie.

Поширення ж відвертої брехні може ніяк не суперечити закону.

But people keep talking about taking down "problematic" or "harmful" content,

Але люди подумують про блокування "проблемного" чи "шкідливого" контенту,

but with no clear definition of what they mean by that,

не наводячи при цьому чіткого визначення цих термінів.

including Mark Zuckerberg,

Як-от Марк Цукерберг,

who recently called for global regulation to moderate speech.

який недавно закликав створити глобальні принципи модерації.

And my concern is that we're seeing governments

Мене непокоїть, що владні інституції

right around the world

по всьому світу

rolling out hasty policy decisions

приймають поквапні політичні рішення,

that might actually trigger much more serious consequences

які можуть викликати значно серйозніші наслідки,

when it comes to our speech.

коли йдеться про свободу слова.

And even if we could decide which speech to take up or take down,

Та навіть якби ми могли вирішувати, які повідомлення блокувати,

we've never had so much speech.

ми б ніколи не змогли з цим впоратись.

Every second, millions of pieces of content

Щосекунди люди у всьому світі

are uploaded by people right around the world

розміщують мільйони нових повідомлень,

in different languages,

різними мовами,

drawing on thousands of different cultural contexts.

вплетені в тисячі різних культурних контекстів.

We've simply never had effective mechanisms

У нас просто ніколи б не було ефективних механізмів,

to moderate speech at this scale,

для модерації в такому масштабі,

whether powered by humans or by technology.

це завдання було б не під силу ні людям, ні технологіям.

And third, these companies -- Google, Twitter, Facebook, WhatsApp --

І, по-третє, ці компанії – Google, Twitter, Facebook, WhatsApp –

they're part of a wider information ecosystem.

є частиною ширшої інформаційної екосистеми.

We like to lay all the blame at their feet, but the truth is,

Ми любимо перекладати всю провину на них, але правда полягає в тому,

the mass media and elected officials can also play an equal role

що ЗМІ й урядовці при владі можуть відігравати не меншу роль

in amplifying rumors and conspiracies when they want to.

у поширенні чуток і конспіративних теорій, коли їм це вигідно.

As can we, when we mindlessly forward divisive or misleading content

І ми так само, коли бездумно репостимо образливу чи оманливу інформацію,

without trying.

не перевіряючи її.

We're adding to the pollution.

Ми сприяємо забрудненню.

I know we're all looking for an easy fix.

Я знаю, нам всім хочеться знайти простий вихід.

But there just isn't one.

Але його просто не існує.

Any solution will have to be rolled out at a massive scale, internet scale,

Будь-яке із пропонованих рішень має впроваджуватись у масовому масштабі,

and yes, the platforms, they're used to operating at that level.

на рівні Інтернету, і так, платформи теж діють на цьому рівні.

But can and should we allow them to fix these problems?

Але чи можемо і чи маємо ми їм дозволити вирішувати такі проблеми?

They're certainly trying.

Звісно, вони намагаються.

But most of us would agree that, actually, we don't want global corporations

Та більшість із нас згодні, що насправді ми не хочемо, щоб глобальні корпорації

to be the guardians of truth and fairness online.

здійснювали нагляд за правдивістю онлайн.

And I also think the platforms would agree with that.

Я думаю, що з цим погодяться і платформи.

And at the moment, they're marking their own homework.

На даний момент, вони працюють над своїми уроками.

They like to tell us

Вони люблять запевняти,

that the interventions they're rolling out are working,

що втручання, до яких вони вдаються, є дієвими,

but because they write their own transparency reports,

але оскільки вони спираються на власні внутрішні дані,

there's no way for us to independently verify what's actually happening.

у нас немає можливості незалежної перевірки, якою ж ситуація є насправді.

(Applause)

(Оплески)

And let's also be clear that most of the changes we see

Також слід усвідомлювати, що більшість змін стаються

only happen after journalists undertake an investigation

лише після того, коли журналісти здійснять розслідування

and find evidence of bias

і знайдуть упереджену інформацію,

or content that breaks their community guidelines.

чи контент, який порушує правила їхньої спільноти.

So yes, these companies have to play a really important role in this process,

Тож так, компанії мають відігравати значну роль у цьому процесі, але вони

but they can't control it.

не можуть його контролювати.

So what about governments?

А як щодо влади?

Many people believe that global regulation is our last hope

Багато хто вважає, що глобальне регулювання – наша остання надія,

in terms of cleaning up our information ecosystem.

коли йдеться про очистку нашої інформаційної екосистеми.

But what I see are lawmakers who are struggling to keep up to date

Але, за моїми спостереженнями, законодавці намагаються

with the rapid changes in technology.

бігти навздогін за швидкими змінами в технології.

And worse, they're working in the dark,

Гірше того, вони діють всліпу,

because they don't have access to data

бо їм бракує даних,

to understand what's happening on these platforms.

щоб зрозуміти, що ж діється на цих платформах.

And anyway, which governments would we trust to do this?

До того ж, урядам яких держав ми б це довірили?

We need a global response, not a national one.

Потрібна глобальна відповідь, а не національна.

So the missing link is us.

Отож, ланка, якої бракує – це ми.

It's those people who use these technologies every day.

Це ми використовуємо дані технології щодня.

Can we design a new infrastructure to support quality information?

Можемо ми створити нову інфраструктуру, щоб дбати про якість інформації?

Well, I believe we can,

Я вірю, що можемо,

and I've got a few ideas about what we might be able to actually do.

і в мене є кілька ідей, що ми справді можемо зробити.

So firstly, if we're serious about bringing the public into this,

По-перше, якщо ми хочемо залучити до цього публіку,

can we take some inspiration from Wikipedia?

чи не могли б ми скористатись досвідом Вікіпедії?

They've shown us what's possible.

Вона демонструє, що для нас можливо.

Yes, it's not perfect,

Так, вона не досконала,

but they've demonstrated that with the right structures,

але вона показує, що хороша структура,

with a global outlook and lots and lots of transparency,

глобальний масштаб і значна, дуже значна прозорість

you can build something that will earn the trust of most people.

дозволяє створити продукт, якому довірятиме більшість людей.

Because we have to find a way to tap into the collective wisdom

Адже нам потрібно знайти спосіб залучити колективну мудрість

and experience of all users.

і досвід усіх користувачів.

This is particularly the case for women, people of color

Особливо це стосується жінок, представників расових

and underrepresented groups.

та інших меншин.

Because guess what?

Здогадуєтесь, чому?

They are experts when it comes to hate and disinformation,

Вони експерти, коли йдеться про ненависть і дезінформацію,

because they have been the targets of these campaigns for so long.

адже вони тривалий час були жертвами таких кампаній.

And over the years, they've been raising flags,

Вони боролись роками,

and they haven't been listened to.

але їх не слухали.

This has got to change.

Це потрібно змінити.

So could we build a Wikipedia for trust?

Хіба нам не вдалось створити Вікіпедію на принципі довіри?

Could we find a way that users can actually provide insights?

Хіба не можна знайти спосіб справді враховувати думку користувачів?

They could offer insights around difficult content-moderation decisions.

В тому числі й думку щодо складних рішень з приводу модерації змісту.

They could provide feedback

Зворотній зв'язок користувачів

when platforms decide they want to roll out new changes.

міг би впливати на зміни, які впроваджуються на платформах.

Second, people's experiences with the information is personalized.

По-друге, наш досвід взаємодії з інформацією персоналізований.

My Facebook news feed is very different to yours.

Моя новинна стрічка у Фейсбуці дуже відмінна від вашої.

Your YouTube recommendations are very different to mine.

Вам YouTube рекомендує для перегляду інші відео, ніж мені.

That makes it impossible for us to actually examine

Це унеможливлює для нас перевірку того,

what information people are seeing.

яку інформацію люди бачать.

So could we imagine

Тож чи не могли б ми уявити

developing some kind of centralized open repository for anonymized data,

певний тип централізованого відкритого репозитарію анонімних даних,

with privacy and ethical concerns built in?

у якому враховано принципи етики й приватності?

Because imagine what we would learn

Адже уявіть, що б нам відкрилось,

if we built out a global network of concerned citizens

якби ми створили глобальну мережу небайдужих громадян,

who wanted to donate their social data to science.

які б хотіли передати свої соціальні дані для наукового використання.

Because we actually know very little

Наразі нам дуже мало відомо

about the long-term consequences of hate and disinformation

про довготривалий вплив ненависті й дезінформації

on people's attitudes and behaviors.

на установки й поведінку людей.

And what we do know,

А те, що нам відомо,

most of that has been carried out in the US,

спирається переважно на дані зі США,

despite the fact that this is a global problem.

попри те, що йдеться про глобальну проблему.

We need to work on that, too.

Тож нам треба працювати і над цим.

And third,

І, по-третє,

can we find a way to connect the dots?

чи можемо ми поєднати всіх?

No one sector, let alone nonprofit, start-up or government,

Жодний сектор, чи то громадський, чи стартапи, чи урядовий,

is going to solve this.

не може вирішити цю проблему.

But there are very smart people right around the world

Але по всьому світу є дуже розумні люди,

working on these challenges,

яких турбують ці виклики,

from newsrooms, civil society, academia, activist groups.

це журналісти, громадські діячі, науковці, активісти.

And you can see some of them here.

Ви бачите тут декотрих із них.

Some are building out indicators of content credibility.

Декотрі розробляють індикатори надійності контенту.

Others are fact-checking,

Інші є факт-чекерами,

so that false claims, videos and images can be down-ranked by the platforms.

вони допомагають платформам знижувати рейтинги хибних заяв, відео і зображень.

A nonprofit I helped to found, First Draft,

Я співзасновниця громадської організації First Draft,

is working with normally competitive newsrooms around the world

мета якої – допомогти редакціям з різних куточків світу

to help them build out investigative, collaborative programs.

створити дослідницькі програми, націлені на співпрацю.

And Danny Hillis, a software architect,

А Денні Гілліс, архітектор програмного забезпечення,

is designing a new system called The Underlay,

працює над новою системою під назвою The Underlay,

which will be a record of all public statements of fact

яка стане підбіркою всіх публічно озвучених фактів,

connected to their sources,

з посиланням на джерела,

so that people and algorithms can better judge what is credible.

тож люди й алгоритми зможуть краще визначати, що заслуговує на довіру.

And educators around the world are testing different techniques

А освітяни по всьому світу випробовують різні техніки,

for finding ways to make people critical of the content they consume.

щоб підвищити здатність людей критично сприймати інформацію.

All of these efforts are wonderful, but they're working in silos,

Вони роблять чудову роботу, але вони працюють розрізнено,

and many of them are woefully underfunded.

і чимало з них жахливо недофінансовані.

There are also hundreds of very smart people

А також сотні дуже розумних людей

working inside these companies,

працюють в цих компаніях,

but again, these efforts can feel disjointed,

та, знову ж таки, їхні зусилля нескоординовані,

because they're actually developing different solutions to the same problems.

бо вони насправді працюють над різними рішеннями одних і тих же проблем.

How can we find a way to bring people together

Чи можемо ми знайти спосіб зібрати цих людей

in one physical location for days or weeks at a time,

в одному просторі, на кілька днів чи тижнів,

so they can actually tackle these problems together

щоб вони змогли взятись за ці проблеми разом,

but from their different perspectives?

але виходячи зі своїх різних перспектив?

So can we do this?

Чи можемо ми це зробити?

Can we build out a coordinated, ambitious response,

Чи можемо ми запропонувати узгоджену, масштабну відповідь,

one that matches the scale and the complexity of the problem?

яка відповідатиме розмаху і складності проблеми?

I really think we can.

Я вважаю, ми справді можемо.

Together, let's rebuild our information commons.

Тож давайте разом перебудовувати наш інформаційний простір.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)