Living sculptures that stand for history's truths | Sethembile Msezane

Перекладач: Nadia Havrylyuk Утверджено: Khrystyna Romashko

I'd like for you to take a moment to imagine this with me.

Я би хотіла, аби ви на секунду уявили це зі мною.

You're a little girl of five years old.

Ви - маленька п’ятирічна дівчинка.

Sitting in front of a mirror,

Сидячи перед дзеркалом,

you ask yourself,

ви запитуєте себе:

"Do I exist?"

"Я існую?"

In this space, there is very little context,

В цій площині дуже мало контексту,

and so you move into a different one,

тому ви переміщаєтесь в іншу,

one filled with people.

де є люди.

Surely, now you know you're not a figment of your own imagination.

Ви точно знаєте, що не є витвором уяви.

You breathe their air.

Ви дихаєте їхнім повітрям,

You see them,

Ви бачите їх,

so they must see you.

отож вони повинні бачити вас.

And yet, you still can't help but wonder:

І все ж, ви не перестаєте дивуватись:

Do I only exist when people speak to me?

Я існую лише, коли люди говорять до мене,

Pretty heavy thoughts for a child, right?

Досить складні роздуми,

як для дитини, правда?

But through various artworks that reflect upon our society,

Проте, через мистецькі роботи,

які відображають суспільство,

I came to understand how a young black girl can grow up

я почала розуміти, як маленька дівчинка може вирости

feeling as if she's not seen, and perhaps she doesn't exist.

з відчуттям, що вона невидима, або взагалі не існує.

Розумієте, якщо молодь не має позитивного бачення себе,

You see, if young people don't have positive images of themselves

and all that remains are negative stereotypes,

то все, що залишається - негативні стереотипи,

this affects their self-image.

які впливають на їхнє бачення себе.

But it also affects the way that the rest of society treats them.

Це також впливає на те, як соціум поводиться з ними.

I discovered this

Я виявила це,

having lived in Cape Town for about five years at the time.

проживши 5 років в Кейптауні.

I felt a deep sense of dislocation and invisibility.

Мене охопило глибоке відчуття дислокації та невидимості.

Я не відчувала, що існую.

I couldn't see myself represented.

I couldn't see the women who've raised me,

Я не бачила жінок, що виростили мене,

the ones who've influenced me,

вплинули на мою особистість,

and the ones that have made South Africa what it is today.

та зробили Південну Африку такою, як зараз.

I decided to do something about it.

Я вирішила щось з цим зробити.

What do you think when you see this?

Що ви думаєте, коли бачите це?

If you were a black girl,

Якби ви були чорною дівчинкою,

how would it make you feel?

як би ви почувались?

Walking down the street,

Коли ви гуляєте по вулиці,

що місто, де ви живете, каже вам?

what does the city you live in say to you?

Які символи присутні?

What symbols are present?

Which histories are celebrated?

Які історії вшановуються?

And on the other hand,

А, з іншого боку,

which ones are omitted?

які упускаються?

You see, public spaces are hardly ever as neutral as they may seem.

Як бачите, громадські місця навряд чи є такими нейтральними, як видаються.

I discovered this when I made this performance in 2013 on Heritage Day.

Я виявила це під час виступу в 2013 на Дні Спадщини.

Кейптаун переповнений чоловічою архітектурою,

Cape Town is teeming with masculine architecture,

monuments and statues,

монументами і статуями,

such as Louis Botha in that photograph.

як Луїс Бота на цій фотографії.

This overt presence of white colonial and Afrikaner nationalist men

Ця очевидна присутність білих колоністів та африканських націоналістів

not only echoes a social, gender and racial divide,

не лише відображає соціальний, гендерний і расовий поділ,

but it also continues to affect the way that women --

але і продовжує впливати на те, як жінки,

and the way, particularly, black women --

особливо чорні жінки,

see themselves in relation to dominant male figures

бачать себе у відношенні до домінуючих чоловіків

in public spaces.

у громадських місцях.

For this reason, among others,

З цієї причини серед ряду інших

я не вірю, що нам потрібні статуї.

I don't believe that we need statues.

The preservation of history and the act of remembering

Збереження історії та пам’яті

can be achieved in more memorable and effective ways.

можна досягнути іншими, більш яскравими та ефективними способами.

У частині річного циклу громадських свят,

As part of a year-long public holiday series,

я використала мистецьке дійство як форму соціального коментаря,

I use performance art as a form of social commentary

аби привернути громадську увагу до певних питань,

to draw people's attention to certain issues,

as well as addressing the absence of the black female body

і висловити відсутність єства чорної жінки

in memorialized public spaces,

у меморіальних громадських місцях,

especially on public holidays.

та, особливо, на громадських дійствах.

Women's Day was coming up.

Підходив День жінок.

Я подивилась, що означає цей день -

I looked at what the day means --

the Women's March to the union buildings in 1956,

Марш жінок на честь об’єднання в 1956 році,

petitioning against the pass laws.

які протестували проти прийняття законів.

Juxtaposed with the hypocrisy of how women are treated,

Повна протилежність лицемірству, з яким тепер ставляться до жінок,

especially in public spaces today,

особливо в громадських місцях.

I decided to do something about it.

Я вирішила змінити це.

Headline:

Заголовок:

[Women in miniskirt attacked at taxi rank]

"Атака на жінок в міні-спідницях на стоянці таксі"

How do I comment on such polar opposites?

Який мій коментар на ці діаметральні протилежності?

In the guise of my great-grandmother,

Під маскою своєї прабабусі

I performed bare-breasted,

я виступала з оголеним бюстом

close to the taxi rank in KwaLanga.

недалеко від стоянки таксі у КваЛангу.

Це місце ще називається Площа Волі,

This space is also called Freedom Square,

where women were a part of demonstrations against apartheid laws.

тут жінки були частиною демонстрацій проти законів апартеїду.

I was not comfortable with women being seen as only victims in society.

Мені не подобалось, що жінок бачили лише як жертв.

You might wonder how people reacted to this.

Вас можете цікавити, як люди реагували на це.

(Video) Woman: (Cheering)

(Відео) Жінка: (Підбадьорливо і радісно кричить)

Woman 2 (offscreen): Yes!

Жінка 2 (за камерою): Так!

Sethembile Msezane: Pretty cool, huh?

Сезембіл Мсезане: Круто, чи не так?

(Applause)

(Оплески)

So I realized that through my performances,

Отож, я зрозуміла, що через свої виступи

I've been able to make regular people reflect upon their society,

я могла змусити звичайних людей задуматись про суспільство,

looking at the past as well as the current democracy.

дивлячись у минуле та на сучасну демократію.

(Відео) Чоловік (за камерою): Вона була тут з 3 години.

(Video) Man (offscreen): She's been there since three o'clock.

Man 2 (offscreen): Just before three. About an hour still?

Чоловік 2 (за камерою): Ще до 3. Вже понад годину?

Чоловік 1: Так. Сьогодні дійсно спекотно.

Man 1: Yeah. It's just a really hot day.

Чоловік 1: Дуже цікаво.

Man 1: It's very interesting.

It's very powerful.

Це дуже сильно.

Я гадаю, це круто.

I think it's cool.

I think a lot of people are quick to join a group

Думаю, багато людей охоче долучаються до групи,

that's a movement towards something,

це рух до чогось,

but not many people are ready to do something as an individual.

але небагато людей готові щось зробити як особистості.

Man 2: So it's the individual versus the collective.

Чоловік 2: То це індивідуальне проти колективного.

Man 1: Yeah.

Чоловік 2: Так.

So I think her pushing her own individual message in performance ...

Я думаю, вона подає своє особисте повідомлення через виставу...

це сильно.

it's powerful.

Так, я думаю це досить сильно, що вона це робить сама.

Yeah, I think it's quite powerful that she's doing it on her own.

Мені цікаво, чому вона використовує штучне волосся, як крила,

I'd be interested to know why she's using hair extensions as wings,

or whatever those things are meant to be.

чи що там ті речі означають.

Це крила, так?

They are wings, yes?

Woman 3: With her standing there right now,

Жінка 3: Коли вона ось так стоїть,

I think it's just my interpretation

я думаю, це лише моє тлумачення,

that we are bringing the statue down

що ми руйнуємо статую,

and bringing up something

але зводимо щось нове,

that's supposed to represent African pride, I think.

щось, що відображає африканську гордість, на мою думку.

Or something like that.

Або щось подібне.

Something should stand while Rhodes falls,

Щось мусить стояти, коли Родс впаде,

на мою думку, це мається на увазі. Так.

I think that's what it's saying. Yeah.

Yes. Thank you.

Так. Дякую.

Man 3: What is behind me represents the African culture.

Чоловік 3: Те, що позад мене, відображає африканську культуру.

We can't have the colonialist law,

У нас не може бути законів колоніалістів,

so we need to remove all these colonial statues.

тому ми маємо знести колоніалістські статуї.

We have have our own statues now,

Ми маємо мати наші власні,

our African leaders -- Bhambatha, Moshoeshoe, Kwame Nkrumah --

наші африканські лідери Бамбата, Мошоешое, Кваме Нкрума -

all those who paid their lives for our liberation.

всі ті, хто віддав життя за нашу свободу.

We can't continue in the 21st century,

Не може бути, щоб в 21 столітті,

and after 21 years of democracy,

після 21 року демократії,

have the colonizers in our own country.

ми мали колонізаторів в нашій країні.

They belong somewhere. Maybe in a museum; not here.

Їхнє місце не тут. Може, в музеї.

I mean learning institutions, places where young people,

Маю на увазі навчальні заклади, місця, де молоді люди,

young minds are being shaped.

юні уми формуються.

So we cannot continue to have Louis Botha, Rhodes, all these people,

Отож ми не можемо більше мати Луіса Бота, Родса, та інших,

because they're representing the colonialism.

бо вони уособлюють колоніалізм.

(Applause)

(Оплески)

Sethembile Msezane: On April 9, 2015,

9 квітня 2015,

the Cecil John Rhodes statue was scheduled to be removed

статую Сесіля Джона Родса було заплановано знести,

after a month of debates for and against its removal

після місяця дебатів за і проти його знесення

by various stakeholders.

між різними акціонерами.

This caused a widespread interest in statues in South Africa.

Це спричинило широкий інтерес до статуй Південної Африки.

Думки розділились, але ЗМІ зосередились на проблематизації

Opinions varied, but the media focused on problematizing

the removal of statues.

знесення статуй.

On that -- well, that year, I had just begun my master's

Того року я почала своє навчання на магістра

at the University of Cape Town.

в університеті Кейптауна.

Протягом періоду дебатів навколо статуї

During the time of the debate of the statue,

I had been having reoccurring dreams

мені періодично снилися сни

про пташку.

about a bird.

Я почала викликати її образ

And so I started conjuring her

mentally, spiritually and through dress.

ментально, духовно та через одяг.

On that day,

Того дня

у мене була зустріч з моїми керівниками,

I happened to be having a meeting with my supervisors,

і вони сказали мені, що того дня статуя впаде.

and they told me that the statue was going to fall on that day.

Я сказала їм, що поясню пізніше,

I told them that I'd explain later,

but we had to postpone the meeting

але ми мали перенести зустріч,

because I was going to perform her as the statue came down.

тому що я збиралась виступити, коли статуя впаде.

Пташку звали Чапунґу.

Her name was Chapungu.

She was a soapstone bird that was looted from Great Zimbabwe

Це стеатитова пташка, яку вивезли із Зімвабве

in the late 1800s,

вкінці 18 століття,

and is still currently housed in Cecil John Rhodes's estate

і яка досі перебуває у маєтку Родса

in Cape Town.

у Кейптауні.

On that day,

Того дня

I embodied her existence using my body,

я втілила її існування використовуючи своє тіло,

стоячи під палючим сонцем близько 4-ох годин.

while standing in the blazing sun for nearly four hours.

As the time came,

Коли час прийшов,

the crane came alive.

кран ожив.

І люди теж,

The people did, too --

shouting,

кричучи,

screaming,

волаючи,

clenching their fists

стискаючи кулаки

та фотографуючи момент.

and taking pictures of the moment on their phones and cameras.

Chapungu's wings,

Крила Чапунґу

along with the crane,

разом з краном здійнялись, аби сповістити про падіння Джона Сесіля Родса.

rose to declare the fall of Cecil John Rhodes.

(Applause)

(Оплески)

Euphoria filled the air as he became absent from his base,

Ейфорія наповнила повітря, коли він покинув свій пост,

while she remained still,

але вона залишалась непорушною,

живою, навіть півгодини після знесення.

very present,

half an hour after his removal.

Через 23 роки після апартеїду

Twenty-three years after apartheid,

нове покоління радикалів виросло в Південній Африці.

a new generation of radicals has arisen in South Africa.

The story of Chapungu and Rhodes in the same space and time

Історія Чапунґу та Родса в одному часі і просторі

asks important questions

ставить важливі питання щодо статі,

related to gender,

сили,

power,

самоствердження,

self-representation,

творення історії

history making

and repatriation.

та повернення на батьківщину.

From then on,

З того часу

I realized that my spiritual beliefs and dreams

я зрозуміла, що мої духовні переконання та мрії

texture my material reality.

будують мою фізичну реальність.

But for me, Chapungu's story felt incomplete.

Але для мене історія Чапунґу була неповною.

This soapstone bird,

Ця стеатитова пташка,

a spiritual medium and messenger of God and the ancestors,

духовний медіум і посланець Бога та предків,

needed me to continue her story.

хотіла, аби я продовжила її історію.

And so I dabbled in the dream space a little bit more,

Я знову занурилась у сновидіння,

and this is how "Falling" was born.

і ось як народилась "Та, що падає".

[A film by Sethembile Msezane]

[Фільм Сезембіл Мсезане]

(Video) (A capella singing)

(Відео) (Акапельний спів)

[FALLING]

[Та, що падає]

(Applause)

(Оплески)

In the film,

У фільмі

Zimbabwe, South Africa and Germany share a common story

Зімвабве, Південна Афика і Німеччина поділяють спільну історію

about the soapstone birds that were looted from Great Zimbabwe.

про стеатитових птахів, вивезених із Зімвабве.

After Zimbabwe gained its independence,

Коли Зімвабве здобуло незалежність,

all the birds except for one were returned to the monument.

всі птахи, крім однієї, повернулись на монумент.

"Falling" explores the mythological belief that there will be unrest

"Та, що падає" досліджує міфологічне вірування, що тривога не мине,

until the final bird is returned.

поки остання пташка не повернеться.

Through my work,

Через свою роботу

I have realized a lot about the world around me:

я зрозуміла багато чого про світ навколо мене:

how we move through spaces,

як ми рухаємось у просторі,

who we choose to celebrate

кого ми вибираємо для вшанування,

and who we remember.

і кого пам'ятаємо.

Now I look in the mirror and not only see an image of myself,

Зараз я дивлюсь в дзеркало і бачу не лише себе,

but of the women who have made me who I am today.

але й жінок, які створили мене.

I stand tall in my work,

Я досягнула висот у свої роботі,

celebrating women's histories,

вшановуючи жіночі історії,

in the hope that perhaps one day,

в надії, що, можливо, одного дня,

no little black girl has to ever feel

жодна чорна дівчинка не відчує,

like she doesn't exist.

що вона не існує.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)