How Baltimore called a ceasefire | Erricka Bridgeford

Перекладач: yurii zablotskyi Утверджено: Khrystyna Romashko

There is a pastor in Baltimore.

У Балтиморі живе пастор.

His name is Michael Phillips,

Його звати Майкл Філіпс,

he is the pastor of Kingdom Life Church,

він пастор церкви "Царство Життя",

and he often talks about how problems show up in our lives so arrogantly,

і він часто говорить про проблеми, які так нахабно і зверхньо входять

with so much confidence, as if there is just nothing we can do about them.

у наше життя, що, здається, з ними нічого не вдієш.

And the murder rate in Baltimore had been doing that.

Однією з них став рівень убивств у Балтиморі.

Year after year, it just kept showing up as this big thing

З року в рік ситуація погіршувалася,

that there was nothing any of us could do anything about.

і ми ніяк не могли їй зарадити.

But the thing about Baltimore

Проте Балтимор – це місто,

is that it has never been the one to just be defeated.

яке ніколи не здається.

So the story about the Baltimore Ceasefire

Історія про "Балтимор без пострілів" почалася,

is that Baltimore looked the murder rate in the eye

коли Балтимор поглянув у вічі злочинцям і сказав:

and said, "What you're not going to do is snatch our greatness."

"Що б ви не робили, вам не вдасться зламати нашу велич".

So two years ago, I'm at a 300 Man March meeting.

Отож, два роки потому я сиджу на зустрічі "Маршу трьохсот".

At the time, I was a leader in that movement.

На той час я була лідеркою того руху.

And this guy named Ogun --

І цей хлопець, на ім’я Оґун,

he's like a godfather of hip-hop in Baltimore --

він ніби хрещений батько хіп-хопу в Балтиморі,

he came over to me and he said,

він підійшов до мене і сказав:

"Yo, I have this idea about calling a ceasefire in Baltimore,

"Агов, у мене є ідея щодо припинення стрілянини в Балтиморі,

and I feel like you are somebody I should talk to about that."

і мені здається, я повинен з тобою це обговорити".

And I was like, "I'm absolutely somebody you should talk to about that,

А йому кажу: " Я саме та людина, з якою тобі необхідно поговорити,

because that's something we should do."

бо це те, що ми повинні зробити".

Ми безуспішно намагалися сконтактуватися.

And so we played phone tag and meeting tag,

and two years went by and we never really sat down and talked about it.

Пройшло два роки, а ми жодного разу не сіли й не поговорили по-справжньому.

So now we're in May of 2017.

Отож, зараз травень 2017 року.

My son Paul, he's 19 years old, he's driving me home from work one day,

Якось мій син Пол, якому 19, підвозить мене додому з роботи

and he says, "Ma, did you know that the murder rate in Baltimore

і каже: "Мам, а ти знаєш, що рівень убивств у Балтиморі

is higher than it's ever been?"

високий, як ніколи?"

And I said, "What you mean it's higher than it's ever been?

Я запитую: " Що ти маєш на увазі під "високий, як ніколи"?

How is that possible?

Як це можливо?

Like, I mean, what about people who say they have connections to the streets?

Тобто, а що ж люди, які кажуть, що мають зв'язки з вулицями?

Why won't they use those connections and call a cease-fire or something?"

Чому вони не використають свої зв'язки, щоб припинити стрілянину?"

And on and on I went

Я далі нарікала на свою

from my own feelings of helplessness about what other people weren't doing.

безпорадність і бездіяльність інших.

The next morning I woke up

Я прокинулася наступного ранку

and I realized that what I was really angry about

і зрозуміла, що насправді я сердилася

wasn't about what other people weren't doing,

не тому, що інші люди нічого не роблять,

it was that I had heard this message years ago,

а тому, що я вже чула про це кілька років тому, але так

and I hadn't moved on it.

нічого і не зробила.

So it was about what I was supposed to be doing.

Отож, я злилася на те, що мала робити сама.

So I got up and I'm going,

Тож я піднялася і роблю це.

"OK, if we could just have three days

"Якби було хоча б три дні,

where everybody in the city was committing,

коли всі у місті вірили б один одному,

nobody is going to kill anybody,

ніхто б нікого не вбивав,

and we're going to celebrate life instead,

натомість, ми могли б славити життя.

when can we do that?"

Коли ж нам це зробити"?

So it's May, I look at my calendar,

Отож травень, я дивлюсь у календар,

all right, I've got some free time the first weekend in August,

я маю вільний час у перші вихідні серпня.

we'll do it August 4th through August 6th, right?

Чому б не зробити це 4-6 серпня?

So I'm all excited, I start driving to work,

Захоплена цією думкою, я поїхала на роботу.

and the more I drive, the scareder I get.

Але в дорозі мене почав переповнювати страх.

And so I start going, "Never mind ...

Ну, і тут я починаю: " Не переймайся...

(Laughter)

(Сміх)

I won't say this thing out loud.

Я нікому не буду про це говорити.

Nobody will ever know I was thinking it if I don't say it."

Ніхто ж не взнає мої думки, якщо я нікому не скажу".

But it wouldn't let me go,

Але ця думка не відпускала мене,

because God loves to show up as us,

тому що Бог іноді приймає образ людей,

and because I look broken

і тому, що я почувалася розбитою,

and I'm always called to stand in my wholeness,

а доля завжди кликала відстоювати свою цілісність,

there was a call on my life to say this thing out loud.

і озвучити цю ідею було покликом мого життя.

And because my city looks broken

А ще тому, що моє місто почувалося розбитим,

and is always yearning to show up in its wholeness,

але завжди прагнуло постати у своїй цілісності.

there were hearts that morning calling all through my chest

Того ранку у моїх грудях відлунював заклик інших сердець

that people around this city wanted to do something great together.

про те, що люди по всьому місту хотіли зробити щось чудове разом.

And people who had already been killed in my city

Заклик людей, які загинули в моєму місті,

were calling to me

доходив до мене

up through my gut and my chest,

зсередини, через моє серце,

as a knot in my throat, "Yo, E, you cannot just let us be dead in vain

застрягав у горлі: " Агов, наші жертви будуть даремними,

when you know how to say this thing out loud."

якщо ти промовчиш".

And I responded to them with my fear.

Крізь жах я їм казала:

"But somebody might get killed anyway that weekend."

"Але все одно когось можуть убити в ці вихідні".

And that was the moment where I had to accept

То був момент, коли я була змушена визнати,

that maybe while we're out spreading this message --

що можливо, якщо ми будемо ширити це послання:

"Гей, ніхто нікого не вбиватиме, ми будемо славити життя!",

"Hey, nobody's going to kill anybody. We're going to celebrate life!" --

то, можливо, хтось, задумуючи вбивство,

maybe somebody will be plotting to take a life right then and there,

зупиниться і порине у свій дух.

but now they would have a rumbling in their spirit.

Я зрозуміла, що це був час нашого міста,

And so I knew it was time for my city

щоб усім разом поринути у свій дух.

to have a collective rumbling in our spirit.

Отже, беру я телефон, телефоную Оґуну й кажу:

So I got on the phone, got around to Ogun,

"Привіт! Ти казав, що хочеш зупинити стрілянину в місті?

and I said, "Yo, you said you wanted to do a cease-fire?

Я готова. Ти як?".

What is it? I'm ready."

А він: "Знаєш, коли я чую про війну в Ізраїлі,

So he said, "You know, when I hear about the Israelis and Palestinians at war,

я думаю, що це погано і що це треба зупинити,

I'm like, that's too bad, they should stop that,

але коли я чую про "припинення стрілянини",

but when I hear the word 'cease-fire,'

я зупиняюся і задумуюся, що ж відбувається".

that makes me pause and stop and really research what's going on."

І він хотів, щоб інші так само "здалеку" думали про Балтимор,

And he wanted Baltimore to get that same kind of attention

але щоб самі городяни подивилися "зблизька" на те,

from the outside,

but introspection from the inside about what was going on with us.

що з нами коїться.

Ми думали, як зробити так, щоб це не йшло від однієї людини.

And we talked about how it couldn't belong to one person.

Не людина чи організація повинна закликати до миру.

Not one person or one organization should call a cease-fire.

The whole city had to own it and do it together.

А ціле місто має прагнути цього і зробити це разом.

Вперше ми зустрілися у травні.

So we had our first meeting in May.

Прийшло близько 12 чи 15 людей,

About 12 or 15 people show up,

and this is where it gets named the Baltimore Ceasefire,

і там ми назвали це рух "Балтимор без пострілів",

because you know what that means when you hear the word "cease-fire."

тому що відомо, що означають слова "не стріляйте".

Просто не вбивайте нікого.

Just don't kill nobody.

Так з’явилося "Прагнення миру".

And this is where the Baltimore Peace Challenge was born.

Бо ми не лише проти насилля.

Because it's not just about not being violent.

It is about being purposefully peaceful.

Ми за мирне існування.

Про що ви думаєте?

What is going on in your thoughts?

Скільки дрібниць ви замовчали?

What kind of petty things are you not saying out of your mouth?

Як ви реагуєте в конфліктних ситуаціях?

How are you responding in your behaviors to conflict?

I grabbed up five people who I trusted,

Я зібрала п'ятеро людей, яким довіряла.

Ми стали організаційним загоном.

and the six of us became the organizing squad.

So let's give them props real quick.

Давайте швидко їх привітаємо.

On the count of three, I want you to yell "squad."

На рахунок "три" всі кричимо "загін".

Один, два, три: Загін! (Зал): Загін!

One, two, three: squad! Audience: Squad!

А ще у Шелерс день народження. Вітаю!

And it's Shellers's birthday. Happy birthday, Shellers.

Audience: Happy birthday!

(Зал): Вітаємо!

And so we put out a press release,

Ми зробили прес-реліз,

а ЗМІ сказали, що цього замало для розповіді,

and the media told us, this is not really a story yet,

we will get with you on August 7th to see how the cease-fire went.

і що зв’яжуться з нами 7 серпня, щоб перевірити наші успіхи.

So we went, "Oh, word? Oh, all right then."

"Справді? Ну добре", – відповіли ми.

Балтимор взявся до справи.

And Baltimore got to work,

and not only did people send money to the PayPal account

Люди слали гроші на PayPal

so we could buy flyers and posters,

на листівки й оголошення.

Самі приходили й забирали їх,

people came and got the flyers and posters

and they put them all around the city,

а потім клеїли по місту

and people were having conversations with each other.

і розмовляли одні з одними.

What kind of resources do you need? What are you going through?

Якої допомоги ви потребуєте? Які у вас проблеми?

Через що ви пройшли?

What has happened to you?

Because we understand the root causes of violence in this country.

Ми розуміли причини насилля в країні.

Люди, які не думали, що це спрацює, все одно закінчували розмову

People who said it wouldn't work still ended their sentence

словами "не зупиняйтеся. Хтось має щось із цим зробити".

with "but please keep trying. Somebody needs to do something anyway."

Молодь, яка розповідала нам про те,

Teenagers who would tell us

about the stuff they were doing in the streets all day asked,

чим вони займаються на вулиці,

"But can I have a poster to put it on my wall at night

просила оголошення, щоб повісити на стіну,

so I can see it on my way to bed?"

щоб бачити його перед сном.

Бандити телефонували і казали:

Gangsters were calling, saying,

"I can tell you where violence is not going to come from,

"У нас сьогодні буде тихо,

because we're committing to the Peace Challenge."

бо ми приймаємо "Прагнення миру".

І вони тримали слово.

And they kept their word.

Люди казали, що це не спрацює,

When people said, "It's not going to work,

бо хтось когось уб’є на заході чи сході.

because somebody's going to kill over West or over East,"

Ми казали, що важливо не це, а прагнення людей:

we said, "That doesn't matter. It's about self-determination, yo.

You telling me you can't keep this three- or six-block radius safe?"

"Невже не можна навести лад у кількох кварталах?"

And they would say, "Don't get it twisted.

А вони відповідали: "Не перекручуйте.

Тут буде спокійно". І вони тримали слово.

It's going to stay safe around here." And they kept their promise.

(Applause)

(Оплески)

Чотири пісні, я знаю,

Four songs --

and I know it looks like I'm holding up five fingers,

що здається, ніби я тримаю 5 пальців,

але в мене їх лише 4.

but I have four fingers, so this is four for me --

4 пісні про "Балтимор без пострілів",

four songs got made about the Baltimore Ceasefire,

and the one that most exemplifies it,

одна з яких найбільш показова,

коли кілька співаків зібралися і написали пісню.

where a bunch of artists came together and made a song,

that one is currently nominated for a Grammy out here. Right?

Цю пісню номінували на премію "Греммі". Авжеж?

And so now what was happening

Те, що відбувалося,

was from the most beautiful corners of crack houses

йшло з найпрекрасніших куточків потрісканих будинків

to the grimiest corners of politicians' offices,

до понурих кутів політичних офісів.

Усі --

everybody --

(Laughter)

(Сміх)

говорили, що Балтимор разом. Так?

was talking about this thing Baltimore was doing together. Right?

And then, the weekend came:

А потім прийшли вихідні:

events all over the city, people yelling "Happy Ceasefire Day!"

події по всьому місту, люди, які кричали: "Вітаємо з Днем без пострілів!"

Over 200 people got their records expunged and got jobs,

Понад 200 людям погасили судимість і вони отримали роботу.

Інші, завдяки цим подіям у нашому місті, записалися на програму

and people went into drug recovery programs

because of what was happening in our city that weekend.

реабілітації від наркотичної залежності.

Люди казали, що в Балтиморі по-іншому дихається.

People were going, "But the air feels different in Baltimore.

Nobody's mother got that phone call last night.

Матерям не телефонували з лікарень.

Не було чути пострілів.

I didn't hear any gunshots."

And on Saturday, Trey went to go get a job

А в суботу Трей пішов на співбесіду

and was excited about it.

і був цьому дуже радий.

At 24 hours of no killing,

В день, який пройшов без убивств,

we were singing Kendrick Lamar. "We gon' be alright. We gon' be alright."

ми співали Кендріка Ламара: "У нас все буде добре".

And then at 4:59 on Saturday,

А біля 5-ої ранку в суботу

ми отримали звістку про вбивство.

we get a message that somebody was killed.

We didn't know his name, but it turned out to be Trey.

Ми не знали імені, та виявилося, що то був Трей.

So we rushed over to Sargeant Street,

Ми поквапилися на вулицю Сарджент,

ми стали в коло і взялися за руки,

and we held hands in a circle

and we looked at the pavement,

ми подивилися на тротуар і сказали:

and we said, "This is sacred ground because we make it so,

"Це священна земля, бо ми її такою зробили,

бо кожен шматок землі міста, де люди померли від насилля,

because everywhere in our city where people lose their lives to violence

needs to be sacred ground."

повинен бути священним".

And it wasn't just about upholding Trey and his transition

Не тому, щоб підтримати Трея і його відхід,

and sending love to his family.

чи побажати любові його родині.

А тому, що ми справді задумалися, що людина відчуває,

It was about us pausing to really think about what must it feel like

20 minutes after you kill somebody?

після того, як когось уб’є.

Can't we pour love into that?

Чому не наповнити це любов'ю?

Бо, якщо ми цього не зробимо, ми не проженемо цю біду.

Because until we do, we will not heal this epidemic.

Пізніше, того дня, був ще один дзвінок.

Later on in the day, we get another call.

Dante is murdered.

Вбили Данте.

So by the end of this day, we were shook.

В кінці того дня ми були шоковані.

In real life, we were shook,

Ми були шоковані реальністю,

because we had opened up our hearts together

тому що ми разом розкрили наші серця

and changed the atmosphere of this city,

і змінили атмосферу в місті,

and now our hearts were broken together.

а зараз, наші серця разом розбилися.

And we had to be honest about the fact that last weekend,

Ми мали визнати, що в минулі вихідні,

коли ми втратили шістьох людей через насилля,

when we lost six people to violence,

it didn't feel the way it felt this weekend when we lost these two,

ми почували себе по-іншому, ніж коли втратили цих двох.

Усе тому, що нам не було байдуже.

because now we were paying attention.

Now we were all hoping together

Цього разу ми всі сподівалися,

that nobody got killed.

що ніхто не загине.

And so we had to make a vow with ourselves

Отож, ми пообіцяли собі,

що більше не будемо байдужі, коли гинуть люди.

not to be numb anymore when we lose people in our city.

These two lives were going to remind us to vibrate higher and to move forward.

Ці два життя надихатимуть нас рости й рухатися вперед.

So as we move forward into Baltimore Ceasefire 365,

В процесі розвитку проекту "Балтимор без пострілів 365",

because there's work that needs to be done all year,

бо є робота, яку потрібно виконувати весь рік,

and there's another cease-fire happening next weekend,

також буде інша акція проти стрілянини наступного тижня,

November 3rd through 5th. Mark your calendar.

з 3 по 5 листопада. Занотуйте у календар.

(Applause)

(Оплески)

Right? And we expect the same thing.

І ми очікуємо такої ж реакції.

It was news media from all around the world,

Це було в світових новинах

Australia and Norway and China.

в Австралії, Норвегії та Китаї.

Everybody wanted to come get this work from Baltimore,

Усі захотіли зробити те саме в себе.

and y'all could come get it. Right?

Та ви усі можете зробити це. Авжеж?

So as we push forward, we don't need to keep asking now

По мірі нашого руху вперед, нам вже не потрібно питати:

"А що ми можемо зробити"?

"What can we do?"

We have seen the power of collective consciousness.

Ми вже відчули силу колективної свідомості.

Ви не зрозуміли Балтимор.

Y'all were the ones who misunderstood Baltimore.

Y'all thought Baltimore was just "The Wire."

Ви думали, що Балтимор це лише "кокс".

When we lost Freddie Gray,

Коли ми втратили Фреді Ґрея,

y'all saw the Baltimore uprising,

усі побачили, як Балтимор піднявся,

and people around this world mischaracterized it and misunderstood it.

а люди навколо не зрозуміли цього.

What you failed to realize is Baltimore is the power to rise up,

Вони не зрозуміли, що Балтимор має силу, щоб піднятися,

and that is what we continue to do.

і ми будемо робити це далі.

(Applause)

(Оплески)

And so as we move forward, we see you, America,

Отож, ми йдемо далі, ми бачимо, Америко,

with your systems of violent oppression trying to beat us into the ground,

як твої методи проти насилля

намагаються зігнути нас додолу.

and still, we rise.

Ми піднімаємося і стоїмо по всій країні з містами, такими як ми,

We rise and stand with cities all over this country just like us

who are handed, through no fault of their own,

які не з власної волі опинилися

criminal conditions in which to live,

в умовах бандитизму,

and then they get labeled savages for how they live.

а потім були названі дикунами за такий спосіб життя.

We stand with them.

Ми стоїмо разом з ними.

We remind them we are an example of what you can do when you say,

Ми нагадуємо, що ми приклад того, що можна зробити, якщо сказати:

"No, I don't have to accept these conditions

"Ні! Я не зобов’язаний приймати умови,

that you are trying to hand me.

які ви намагаєтеся мені нав’язати.

I get to decide what the greatest vision of myself looks like.

Я буду вирішувати, яким буде мій образ.

And so the next time

І наступного разу,

you are faced with a dilemma, with a problem,

коли у вас буде проблема,

ви можете сказати: "Будь, як Балтимор,

you can say, "Let me be like Baltimore,

глянь їй у вічі,

let me look it in the face,

розкажи про неї".

let me tell it."

But what you're not going to do is snatch my greatness.

Але вам не вдасться вкрасти мою велич.

Please believe it.

Будь ласка, вірте в це.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)