Photographing Nature Beyond the Limits of Human Perception | Doris Mitsch | TED

Перекладач: Диана Чередниченко Утверджено: Olena Somak

A few years ago,

Кілька років тому

I suddenly had a lot of extra time to spend staring out the window.

у мене раптом з’явилося багато вільного часу, щоб дивитися у вікно.

Maybe you did a little bit of that, too,

Можливо, ви теж трохи так робили

in quarantine, at the start of the pandemic.

під час карантину, на початку пандемії.

And while we were locked down,

І поки ми були в ізольяції,

I got kind of fascinated with what was still moving out there.

я була захоплена тим, що все ще рухалося там.

Like the local crows,

Наприклад, місцеві ворони,

who went on with their normal commute

які щоранку продовжували свій звичний шлях

down the side of the mountain every morning.

вниз по схилу гори.

And up again every evening at crow quitting time.

І знову щовечора, коли ворони відлітають.

(Laughter)

(Сміх)

Birds of prey came out every day and made their rounds.

Хижі птахи вилітали щодня і здійснювали свої польоти.

I'm using a process here called photo stacking,

Я використовую тут процес, який називається накладанням фотографій,

where you take multiple pictures from a fixed point over time

коли ви робите кілька фотографій з фіксованої точки протягом певного часу

and layer them into one composite photograph.

і накладаєте їх на одну композитну фотографію.

Photo stacking is a way to show the trails of things like stars,

Накладання фотографій - це спосіб показати шляхи таких речей, як зірки,

fireflies, athletes, airplanes,

світлячки, спортсмени, літаки,

pretty much anything that moves.

майже все, що рухається.

It's a way to make the shape of those movements visible.

Це спосіб зробити форму цих рухів видимою.

Most of these have between 500 and 2,000 layers.

Більшість з них мають від 500 до 2000 шарів.

They take a long time to build,

Їх побудова займає багато часу,

and a lot of that time is spent just experimenting with which layers to keep in

і багато часу витрачається просто на експерименти з тим, які шари залишити,

and which to leave out of the final image.

а які прибрати з кінцевого зображення.

Here, a group of pelicans came in from one side

Тут група пеліканів прилетіла з одного боку,

and noticed something intriguing in the water.

і помітила щось інтригуюче у воді.

Then another group came in from the other side

Потім інша група прилетіла з іншого боку

and circled around to check it out.

і кружляла навколо, розглядаючи це.

So this isn't one moment frozen in time like a traditional photograph,

Отже, це не одна мить, що застигла у часі, як традиційна фотографія,

but something more like a story told in two dimensions

а щось більш схоже на історію, розказану у двох вимірах

with layers of the fourth dimension.

з шарами четвертого виміру.

Kind of.

Типу того.

Looking at flight trails this way,

Дивлячись на сліди польотів таким чином,

you really notice some of the rhyming patterns that repeat everywhere in nature,

ви дійсно помічаєте деякі римовані візерунки, які повторюються скрізь

у природі, як хвилі звуку чи води,

like waves of sound or water

or spiraling galaxies,

або спіральні галактики,

whirlpools and storms.

вири та шторми.

And sometimes they seem to sort of sketch out other things

Й іноді здається, що вони начебто замальовують інші речі,

that are usually invisible to us.

які зазвичай невидимі для нас.

Like the thermal updrafts that hawks and vultures ride on,

Як теплові вихрові потоки, на яких літають яструби та стерв’ятники,

finding even the smallest patches of turbulence in the air to carry them.

знаходячи навіть найменші ділянки турбулентності в повітрі,

щоб переносити їх.

While I was working on these,

Поки я працювала над цим,

я дізналася, що деякі стерв’ятники настільки вправні в цьому,

I learned that some vultures are so good at this

that they can soar that way without flapping their wings at all

що можуть літати таким чином, ззовсім не махаючи крилами

for hours.

годинами.

Which has to be the most meditative way there is to look for carrion.

Це, мабуть, найбільш медитативний спосіб шукати здобич.

(Laughter)

(Сміх)

And this is what it looks like to navigate by shouting.

А ось так виглядає навігація за допомогою крику.

Bats are characterized as either whisperers or shouters,

Кажани характеризуються як шептуни або крикуни

and we're lucky that the range of our hearing ends

і нам пощастило, що діапазон нашого слуху закінчується

right about where their voices begin

саме там, де починаються їхні голоси,

because the shouts can get up to 140 decibels,

тому що крики можуть досягати 140 децибел,

as loud as a jet engine.

так само гучно, як реактивний двигун.

What we call silence is just the limit of our hearing.

Те, що ми називаємо тишею, є лише межею нашого слуху.

I love to think about that,

Мені подобається думати про це

and about how most other creatures,

і про те, як більшість інших істот,

from European moles to rainbow trout,

від європейських кротів до райдужної форелі,

find their way by wavelengths of light or sound

знаходять свій шлях за допомогою довжин хвиль світла чи звуку,

or fields of electricity or magnetism that our senses just aren't set up for.

або полів електрики чи магнетизму, на які наші органи чуття просто не налаштовані.

And that those are just the ways that we know about.

І це лише ті способи, про які ми знаємо.

In the 1930s,

У 1930-х роках

the British ornithologist Edmund Selous studied flocks of starlings,

британський орнітолог Едмунд Селус вивчав зграї шпаків,

moving together as if they had one mind

які рухалися разом, наче в них був єдиний розум,

and wrote a book on his conclusion that the birds must be psychic.

і написав книгу про свій висновок про те, що птахи мають бути екстрасенсами.

And, you know, there's still no evidence that they're not.

І, знаєте, досі немає жодних доказів того, що це не так.

But we now know that they follow each other

Але тепер ми знаємо, що вони слідують один за одним

with a split-second lag time

із затримкою в долі секунди,

that's just too short for our human sense of time.

що занадто мало для нашого людського сприйняття часу.

And maybe for some predators,

І, можливо, для деяких хижаків,

like the peregrine falcon in the middle there.

як сапсан ось тут посередині.

So these are pictures of group decisions

Отже, це фотографії групових рішень,

made at a speed that makes them invisible to us.

прийнятих зі швидкістю, яка робить їх невидимими для нас.

Pictures of the hidden intelligence in what might look at first random

Зображення прихованого інтелекту в тому, що на перший погляд може виглядати

випадковим або навіть хаотичним.

or even chaotic.

Reminders that the universe isn’t built to our measure

Нагадування про те, що Всесвіт побудований не за нашими мірками,

but operates on systems beyond our perception.

а працює на системах за межами нашого сприйняття.

That what we call empty air is anything but empty.

Те, що ми називаємо порожнечею, зовсім не є порожнечею.

If you're a bat,

Якщо ви кажан,

it holds the sound of the shape of a hillside.

вона утримує звук форми схилу пагорба.

It's also a map of magnetic signals and electrical fields.

Це також карта магнітних сигналів та електричних полів.

And a topography of the smells of krill patches and plankton blooms.

І топографія запахів плям крил та цвітіння планктону.

We humans have invented whole digital worlds,

Ми, люди, винайшли цілі цифрові світи,

but sometimes we still need to be reminded

але іноді нам все ще потрібно нагадувати,

that there’s more in this heaven and Earth than is dreamt of in our philosophy.

що на цьому небі та Землі є більше, ніж можна уявити у нашій філософії.

And that there are endless ways to look at familiar sights,

І що є нескінченна кількість способів дивитися на знайомі речі,

like a bird in flight, with fresh eyes.

як птах у польоті, свіжим поглядом.

To expand our shared experience in a way that connects us

Розширити наш спільний досвід таким чином, щоб поєднати

with the rest of the living world.

нас з рештою живого світу.

To feel both kinship with our fellow creatures

Відчути як спорідненість з іншими створіннями, так

and respect and even reverence for their otherness.

і повагу, і навіть шану до їхньої відмінності.

In the words of the poet and naturalist Jarod K. Anderson,

За словами поета та натураліста Джареда К. Андерсона,

bats can hear shapes,

кажани можуть чути форми,

plants can eat light,

рослини можуть харчуватися світлом,

бджоли можуть відтворювати мапу танцями.

bees can dance maps.

We can hold all these ideas at once

Ми можемо утримувати всі ці ідеї відразу

and feel both heavy and weightless with the absurd beauty of it all.

і відчувати себе як важкими, так і невагомими

від абсурдної краси всього цього.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)