How Global Virtual Communities Can Help Kids Achieve Their Dreams | Matthew Garcia | TED

Перекладач: Мария Карпенко Утверджено: Ilya Rozenberg

I'm a Latinx son of immigrants from a small Texas border town.

Я син іммігрантів з Латинської Америки родом з прикордонного містечка в Техасі.

Growing up, I didn’t have access to classical music,

У дитинстві в мене не було доступу до класичної музики

and I had never been to the symphony.

i я ніколи не був на симфонічному концерті.

But I always knew that I wanted to play a string instrument.

Але я завжди знав, що хочу грати на струнному інструменті.

So in sixth grade,

І от у шостому класі

we got the opportunity to pick our instruments for orchestra class.

ми отримали змогу обрати собі інструмент для класу оркестра.

I took one look at the viola and said, "Great, that'll work."

Я поглянув на альт та сказав: “Так, оце для мене”.

And as I began to play the instrument, I immediately fell in love with it.

І щойно я почав на ньому грати, я одразу ж закохався в цей інструмент.

Even though my middle school orchestra director

І хоч директорка мого шкільного оркестру

was a fabulous bass teacher,

чудово навчала грі на контрабасі,

she could only teach me so much on the viola.

допомогти з альтом вона мені не могла.

And because there weren't any viola teachers in my town,

Вчителів грі на альті в моєму місті не було.

to be able to play the things that I heard in my head,

Тож аби навчитися грати мелодії, які я чув у своїй голові,

I turned to a teacher who seemed to know everything:

Я звернувся до вчителя, який, напевно, уміє все -

YouTube.

до YouTube.

(Laughter)

(Сміх)

By watching countless hours of YouTube videos

Переглянувши незліченну кількість відео,

of the great virtuosos performing everything from Beethoven

в яких справжні віртуози могли зіграти все від Бетховена

to the musical suite from "Star Wars,"

до саундтреку “Зоряних воєн“,

Я намагався наслідувати їхню техніку гри,

I tried to mimic their techniques

and incorporate them into my own playing.

додаючи її у свою техніку гри.

With a few difficult years of practice, a lot of blood, sweat and tears

Після декількох років тяжкої практики, пройшовши крізь кров, пот та сльози,

and the endless support of an entire community of people

й за підтримки цілої спільноти людей,

who really, really wanted me to succeed,

що бажали мені успіху,

I began to play in places that I'd never even dreamed of,

я почав грати в місцях, про які ніколи навіть не мріяв,

like Carnegie Hall,

як-от Карнеґі-Хол

and bring my music to audiences across four different continents.

i ділитися своєю музикою зі слухачами чотирьох континентів.

It had been one of the most difficult learning experiences of my life,

Це навчання було одним з найскладніших у моєму житті,

but one that proved an important point:

яке підтвердило важливе:

anyone from anywhere can do incredible things,

неважливо, хто ви й звідки - ви здатні на неймовірне,

if you connect them with the knowledge and resources that they need to thrive.

якщо маєте доступ до знань та ресурсів, необхідних для вашого розвитку.

On my travels, I became friends with the elite young musicians

Під час подорожей я здружився з елітними молодими музикантами,

who seemed to have all the resources.

які, схоже, мали усі потрібні ресурси.

Because they lived next to musical capitals

Вони жили зовсім близько до музичних столиць

like New York, Chicago or LA,

як-от: Нью-Йорк, Чикаґо чи Лос-Анджелес.

they studied at places like Juilliard on the weekends.

А по вихідних вони відвідували Джульярдську школу.

They watched their teachers perform at major symphony orchestras.

Вони спостерігали, як їхні вчителі грають у відомих симфонічних оркестрах.

They had access to almost every musical opportunity that you can imagine

Їм була доступна безліч музичних можливостей

right in their home communities.

саме там, де вони жили.

And even though I was proud of the hard work that I'd done

І хоч я пишався своєю тяжкою працею, яка дозволила мені

to get to their level,

досягти їхнього рівня,

I hated always feeling behind

я завжди відчував себе позаду

because I never had access to private lessons.

тому що я ніколи не мав доступу до приватних уроків.

So you can imagine how excited I was

Тож уявіть собі мій захват,

when I had the opportunity to take my first professional private lesson

коли я отримав змогу отримати свій перший професійний приватний урок

with one of the best violists in the world.

в одного з найкращих альтистів у світі.

I just knew he'd be so excited about how much progress I'd made on my own

Я був упевнений, він буде в захваті від прогресу ,якого я досяг самостійно,

and encourage me to become a professional musician.

та заохочуватиме мене стати професійним музикантом.

So it came as such a surprise when he told me to quit.

Якою ж несподіванкою стала для мене його порада кинути все.

(Laughter)

(Сміх)

He said kids like me who didn't start playing at an early age,

Він сказав, що ті діти, які не грають з раннього віку,

who didn't have access to private teachers and the best resources,

яким бракувало приватних учителів та найкращих ресурсів,

who didn't really understand

і які навіть не розуміють,

how the classical music industry really operated,

як насравді працює індустрія класичної музики,

generally could not make it as professional musicians.

не можуть розраховувати на кар’єру професійного музиканта.

Now, classical music is incredibly competitive

Авжеж! Класичній музиці притаманне жахливе суперництво,

and sometimes people with all the resources don't even make it.

тому навіть ті, що мають доступ до всіх ресурсів, іноді не досягають вершин.

So I'm sure he thought he was doing me a favor,

Я впевнений, він вважав, що робив мені послугу.

and maybe he was, but I was shocked.

Можливо, і так. Але я був шокований.

It hurt.

Це було боляче.

But I didn’t want to disrespect him, so I smiled, said, “OK,” and left.

Та я не бажав виявити до нього неповагу, тож я посміхнувся, сказав “окей” та пішов.

I was a 15-year-old who loved playing the viola more than anything,

Я був п’ятнадцятирічним хлопчиком, який більш за все на світі любив гру на альті.

but in that moment I seriously considered putting my instrument away forever.

Але тоді я серйозно подума, що назавжди маю відмовитись займатися інструментом.

Now I'm 21 years old

Зараз мені 21.

and I couldn't be more grateful to have experienced that moment of discouragement

І я щиро вдячний за те, що пережив цей момент зневірення,

because it opened my eyes to the fact

бо тоді я усвідомив,

that for 13 million children in the United States

що для 13 мільйонів дітей в Сполучених Штатах,

who live outside of major US cities,

які не живуть у великих містах,

pursuing a career in something like classical music, ballet, art,

досягнення професійних висот у класичній музиці, балеті, мистецтві,

research or many other historically exclusive fields

науці й інших історично ексклюзивних сферах діяльності

is incredibly more difficult, if not practically impossible.

є складнішим, якщо не геть неможливим.

In classical music, for example,

У класичній музиці, наприклад,

people of color make up only around 15 percent of America’s orchestras,

люди з іншим кольором шкіри складають лише 15% усіх американських оркестрів,

despite representing almost 42 percent of the US population.

попри те, що вони складають близько 42% населення США.

So in some ways, I don't blame the viola teacher for telling me to quit.

Деякою мірою я навіть не засуджую того вчителя, який прпонував мені все кинути.

Music opportunities tend to cluster around major cities,

Музичні можливості сконцентровані навколо великих міст, особливо ті

благодійні організації, що намагаються допомогти учням з невеликими ресурсами.

especially the charities and nonprofits that try to help underserved students.

And I just wasn't around them.

Я просто не опинився поруч з одною з них.

But people have talent everywhere,

Але талановиті люди є всюди,

and everybody deserves a chance

і всі заслуговують на шанс

to grow that talent and share it with the world.

розвинути цей талант та поділитися ним зі світом.

Because when we allow people like me to systemically be prevented

Адже якщо ми дозволимо, щоб людям як я систематично перешкоджали

from entering into these competitive fields,

займатися цією конкурентною діяльністю,

we uphold the elitist and exclusionary systems

то сприятимемо укоріненню цих елітарних систем,

that allow so many children to be told

в яких багатьом дітям можна просто сказати,

that they're not worthy enough to pursue their dreams.

що вони негідні переслідувати свої мрії.

I wanted to change that.

Я хотів це змінити.

For many years, I had no clue how.

Багато років я не здогадувався, як.

But when the COVID pandemic hit and our entire world went virtual,

Але коли розпочалася пандемія, й увесь світ перейшов у віртуальний простір,

I saw an opportunity to help others learn music online,

я побачив можливість допомогти іншим навчатися музики онлайн,

regardless of who they were, where they lived,

незважаючи на те, хто вони і звідки,

or what they could afford.

чи на те, що вони можуть собі дозволити.

So I texted a few friends I knew from around the country

Тож я написав СМС кільком з друзів, яких знав у різних куточках країни,

and put together a founding team.

і ми створили команду засновників.

Together we reached out to 20 other musicians that we knew

Разом ми зв’язалися з 20 знайомими музикантами

and asked each of them to teach a free virtual private lesson a week

та попросили давати один приватний онлайн-урок на тиждень

to an underserved young student.

для малозабезпечених студентів.

This meant that students like Samuel Igbo,

Це означало, що такі студенти, як Самуель Ігбо,

a 14-year-old violinist from a small town in Texas

14-річний скрипаль із невеликого містечка в Техасі,

who dreams of pursuing a career as a concert violinist,

який мріє давати власні концерти,

могли б отримати таку персональну менторку-музиканта, як Ніккі Нагаві.

could receive personalized musical mentorship from Nikki Naghavi,

a prize-winning violinist at the New England Conservatory.

Вона є відзначеною нагородами скрипалькою з Консерваторії Нової Англії.

My idea inspired and connected hundreds of people from all walks of life

Моя ідея об’єднала сотні людей з різних прошарків суспільства,

to offer their time and expertise to aspiring musicians like Sam

надихнула їх поділитися своїм часом й уміннями з музикантами-початківцями

from around the country.

з усієї країни.

And now, just two and a half years later,

І зараз, лише два з половиною роки потому,

this little idea has turned into Through the Staff,

ця маленька ідея перетворилася на “Through the Staff” (Через персонал),

a national nonprofit that has provided almost 600,000 dollars

некомерційну організацію, що надала

безкоштовних приватних віртуальних уроків які б коштували 600,000 доларів

of free virtual private lessons

to almost 1000 young musicians

для майже 1000 молодих музикантів

from Fresno, California to Wilkesboro, North Carolina.

від Фресно в Каліфорнії до Вілксборо в Північній Кароліні.

I didn't realize it, but I'd accidentally started a virtual nonprofit.

Не усвідомлюючи цього, я заснував віртуальну некомерційну організацію.

Ми не просто використовували Інтернет, щоб надавати свої послуги,

We didn’t just use the internet to deliver our services,

our organization existed on the internet.

наша організація існувала в Інтернеті.

Because our program was run entirely by volunteers

Наша програма розвивалася лише завдяки волонтерам

from around the country

з різних куточків країни,

who work together for a common cause,

які співпрацювали заради спільної мети,

despite never meeting once in person.

хоч ніколи не зустрічались особисто.

Because our students and teachers could learn from each other online,

Оскільки наші учні та вчителі могли вчитися одне в одного онлайн,

wherever they were,

де б вони не були,

geographic boundaries no longer mattered.

географічні обмеження більше не мали значення.

This digital workspace meant virtually no startup or scaling costs.

Цифровий робочий простір майже не вимагає витрат на запуск або масштабування.

So we've been able to grow and make incredible changes

Ми могли розвиватися та робити неймовірні зміни

with a budget of only 9,000 dollars over two and a half years.

за два з половиною роки з бюджетом лише в 9000 доларів.

It was only after I began to see this profound potential for impact

Тоді я і побачив цей великий потенціал впливу,

that I realized that virtual organizations

і зрозумів, що віртуальні організації

can help us better distribute educational resources

можуть допомогти нам краще розподілити навчальні ресурси

directly to those who would benefit from them the most.

поміж тими, для кого вони були б найбільш корисні.

And if this worked in classical music,

І якщо це спрацювало з класичною музикою,

I figured it can work in other places, too.

я збагнув, що це має працювати і в інших сферах.

This time in academic research.

Цього разу в академічних дослідженнях.

When I began to explore biological research

Коли я почав свої перші біологічні дослідження

in my second year of college,

на другому курсі університету,

I remember trying to find a mentor

пам’ятаю, намагався знайти ментора,

and being discouraged to only see white male researchers.

але був розчарований тим, що серед дослідників бачив лише білих чоловіків.

Just like in music, this trend is systemic.

Як і в музиці, ця тенденція є систематичною.

Only 15 percent of all doctoral researchers were Native American,

Тільки 15% докторантів є або корінними американцями,

African-American or Hispanic.

або афро- або латиноамериканцями.

I wanted to change that.

Я хотів це змінити.

І я знав, що віртуальна некомерційна модель,

And I knew that the virtual nonprofit model

that I had already developed

яку я створив,

could make a difference here, too.

сприяла б змінам і тут.

I could start something that could help generations of future young researchers

Я міг би створити щось, що допомогло б поколінням майбутніх молодих дослідників

break into academia.

потрапити в академічний світ.

So in 2021, my best friend and I gathered a founding team of 31 college students

Тож у 2021 році ми з моїм найкращим другом зібрали команду з 31 студента університету

and started another virtual nonprofit called the Pre-College Research Institute.

і заснували іншу неприбуткову організацію “Інститут доуніверситетських досліджень”

Together, we've created four 32-hour virtual research courses

Разом ми створили чотири 32-годинні віртуальні курси,

that have taught, trained and inspired 160 high school students of color

які навчали, тренували та надихали 160 учнів з іншим кольором шкіри

from Klerksdorp, South Africa

з старших шкіл від Клексдорпу в Південні Африці

to New Delhi, India,

до Нью-Делі в Індії

to Alpharetta, Georgia.

та Альфаретти в штаті Джорджа.

If I could break down barriers in access to music and academic research,

Якщо мені вдалося зламати бар’єри в доступі до музики й досліджень,

anyone can do it anywhere.

то будь-хто може зробити це будь-де.

That's exactly what makes virtual nonprofits so powerful.

Саме це робить віртуальні некомерційні організації настільки впливовими.

They transcend geographic boundaries

Вони долають географічні обмеження

and bring opportunities to those

та доставляють можливості до тих,

who would literally never otherwise have them.

хто ніколи б не отримав їх іншим шляхом.

They're a new way to find and connect the world

Це новий шлях до об’єднання світу,

to a huge source of untapped talent

до значого джерела нерозкритих талантів,

and a necessary step to nurturing the future of these industries.

а також необхідний шлях для забезпечення майбутнього таких сфер.

This is the future that will not only change the fabric of these institutions,

Це майбутнє, яке не просто змінить устрій таких інституцій,

but ensure they survive and prosper for years to come.

а й гарантуватиме, що вони розвиватимуться ще багато років.

And as more and more children are connected to the opportunities

І оскільки усе більше дітей отримують доступ до можливостей,

and knowledge and resources that they need to chase their dreams,

знань та ресурсів, необхідних для виконання їхніх мрій,

I'm excited to see the people that lead every industry

я із захватом спостерігаю, що люди, які лідирують у різних сферах,

look a lot more like the world around them.

усе частіше виглядають, як світ навколо них.

I know this transformation can happen,

Я знаю, ці зміни можуть статися,

but I can't do it alone.

але я не можу зробити все сам.

So if you have an idea or interest

Тож якщо маєте ідею чи цікавість

for how to make a historically inaccessible field more equitable,

зробити історично недоступну сферу більш справедливою,

grab a few friends,

візьміть кількох друзів,

brainstorm a way that you can break down the barriers in your field

подумайте, як ламатимете бар’єри в цій сфері,

and start a virtual nonprofit.

та створюйте віртуальну організацію.

You may never meet the majority of the people that you serve,

Цілком можливо, що ви не зустрінете ніколи більшість людей, яким допоможете,

but the effects of your hard work

але результати вашої праці

will touch them in ways that they will never forget.

вони точно ніколи не забудуть.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)